Справа № 161/14021/13-к
Провадження № 1-в/161/295/13
м. Луцьк 19 серпня 2013 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді: Калькової О.А.
за участю секретаря: Сидорук Л.В.
прокурора: Лікунова Т.Ю.
представника СІЗО: Тиндюка В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку у залі судових засідань № 2 в режимі відеоконфереції подання начальника Луцького слідчого ізолятора та голови спостережної комісії при Луцькому міськвиконкомі про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Войнин, Локачинського району, Волинської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, -
Начальник Луцького слідчого ізолятора та голова спостережної комісії при Луцькому міськвиконкомі звернулись в суд з поданням про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_2 судимого 22.07.2010 року Володимир-Волинським міським судом Волинської області за ст. 122 ч.1, ст. 296 ч.1, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, ст. 76 КК України з іспитовим терміном на 3 роки. Засудженого 16.02.2011 року Володимир-Волинським міським судом Волинської області за ст. 296 ч.4 ст. 71 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Станом на 19.08.2013 року відбув 2 роки 9 місяців 09 днів, а не відбута частина становить 1 рік 2 місяці 21 день. Тобто, останній відбув не менше двох третин строку призначеного покарання.
З матеріалів подання вбачається, що ОСОБА_2 за час перебування в установі режим утримання порушував 2 рази, один раз притягувався до дисциплінарної відповідальності. Два рази заохочувався правами начальника установи.
Підтримує зв'язки з родичами шляхом листування та побачень, отримує від них передачі.
За характером спокійний, врівноважений. По відношенню до інших засуджених не конфліктний, підтримує рівні доброзичливі стосунки.
У відношенні до працівників адміністрації установи ввічливий, виконує їх законні вимоги.
Вину в скоєному злочині визнав повністю в суді.
Приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Фізкультура і спорт», «Духовне відродження», «Підготовка до звільнення».
09.04.2012 року комісією установи відмовлено у застосуванні заохочувальної норми закону ст. 101 КВК України, а саме переводу до колонії мінімального рівня безпеки із полегшеним умовами тримання (протокол № 5).
10.12.2012 року комісією установи відмовлено у застосуванні заохочувальної норми закону ст.82 КК України, а саме заміни невідбутної частини покарання більш м'яким (протокол № 19).
Комплекс заходів, спрямованих на ресоціалізацію засудженого ОСОБА_2 в умовах слідчого ізолятора завершено. Оцінка ступеню виправлення «довів своє виправлення».
А тому, адміністрація Луцького слідчого ізолятору вважає, що засуджений ОСОБА_2 сумлінною поведінкою та добросовісним відношенням до праці довів своє виправлення, тому до нього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Заслухавши думку прокурора та представника СІЗО, пояснення засудженого, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання підставне і підлягає до задоволення.
З матеріалів справи вбачається, що засуджений ОСОБА_2 на момент розгляду подання відбув 2 (два) роки 9 (дев'ять) місяців 09 (дев'ять) днів.
Як вбачається з характеристики засуджений ОСОБА_2 позитивно характеризується, сумлінною поведінкою та добросовісним відношенням до праці довів своє виправлення. Двічі заохочувався за сумлінну поведінку та добросовісне відношення до праці.
На підставі наведеного суд вважає, що до засудженого ОСОБА_2 слід застосувати умовно-дострокове звільнення.
Керуючись ст.ст.537,539 КПК України, ч.2 ст.81, п.2 ч.3 ст.81 КК України, суд -
Подання начальника Луцького слідчого ізолятора та голови спостережної комісії - задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_2 умовно-достроково від подальшого відбування покарання на 01 (один) рік 02 (два) місяці 21 (двадцять один) день.
В частині звільнення до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Луцького міськрайонного суду О.А.Калькова