Господарський суд
Чернігівської області
14000, м. Чернігів, пр. Миру, 20 телефон 67-28-47
Іменем України
22 серпня 2013р. справа №927/991/13
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі»,
вул. Глібова,1, м. Ніжин, 16600
До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
АДРЕСА_1
Про стягнення 9085грн. 06коп.
Суддя Книш Н.Ю.
Від позивача: Шевченко О.А. представник довіреність №12-08/13-01 від 12.08.13р.
Від відповідача: не з'явився
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 9085,06грн. за поставлену теплову енергію, а саме: по договору на постачання теплової енергії на опалення та гарячої води №294 від 16.10.06р. у сумі 503,84грн. за поставлену теплову енергію у період з лютого по квітень 2013 року, по договору на постачання теплової енергії на опалення та гарячої води №294/1 від 01.02.12р. у сумі 8581,22грн. за поставлену теплову енергію у період грудень 2012 року, січень-червень 2013 року.
Представник позивача в судовому засіданні 14.08.13р. надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого в реєстрі станом на 12.08.13р. значиться фізична особа-підприємець ОСОБА_1, місце проживання АДРЕСА_1.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 06.08.13р., в якому проти позову заперечує та просить відмовити позивачу у задоволенні позовної заяви до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію у сумі 9085,06грн. Відповідач у відзиві на позовну заяву від 06.08.13р. зазначає, що у договорах №294 від 16.10.06р., №294/1 від 01.02.12р. та у виставлених позивачем рахунках на оплату вказані банківські реквізити позивача: р/р 26006300001650 ВАТ «Банк «Демарк» м. Чернігів, МФО 353575, а відповідно до п.2 постанови КМУ від 03.12.08р. №1082 встановлено, що плата за теплову енергію від усіх категорій споживачів зараховується виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Уповноваженими банками, які обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання підприємств теплоенергетики та їх відокремлених підрозділів є ВАТ «Державний ощадний банк України» та ПАТ АК «Укргазбанк». Відповідач стверджує, що «Банк «Демарк» не включений до переліку уповноважених банків, які обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання підприємств теплоенергетики та їх відокремлених підрозділів, а отже сплачені кошти на рахунок у «Банку «Демарк» не були б зараховані як оплата за теплову енергію. Відповідач також зазначив, що інших рахунків позивач не надавав, чим по суті позбавив відповідача можливості правомірно сплатити за теплову енергію, тобто не вчинив дій, які необхідні для виконання зобов'язання, а отже і правових підстав для примусового стягнення оплати за теплову енергію не існує.
Представником позивача в судовому засіданні подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.
Представник позивача в судовому засіданні надав письмові пояснення від 22.08.13р., в яких зазначив, що постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2010 року у справі № 2а-10641/09/2670 було визнано незаконною та скасовано постанову Кабінету Міністрів України № 616 від 22 червня 2009 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1082», визнано незаконною та скасовано постанову Кабінету Міністрів України № 1077 від 07 жовтня 2009 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1082», визнано незаконною та скасовано постанову Кабінету Міністрів України № 1241 від 25 листопада 2009 року «Про заходи щодо забезпечення надходжень до державного бюджету та розрахунків за природний газ» в частині пункту 2 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, які є додатком до постанови Кабінету Міністрів України № 1241 від 25 листопада 2009 року, що вказана постанова залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року у справі № 2а-10641/09/2670. Представник позивача вважає, що посилання відповідача на приписи пункту 7 Порядку відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги з теплопостачання, та проведення розрахунків за спожитий природній газ затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1082 є безпідставними, оскільки постанова Кабінету Міністрів України № 616 від 22 червня 2009 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1082», якою фактично і затверджено Порядок відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги з теплопостачання, в тому числі, і пункт 7 вказаного Порядку, є не чинною та скасованою. Крім того, позивач зазначив, що відповідачем не доведено факту відмови позивача від прийняття від відповідача коштів в рахунок оплати за теплову енергію поставлену відповідачу позивачем у лютому-березні 2011 року, що відповідач розраховувався з позивачем за поставлену теплову енергію, як вбачається з наявних у розпорядженні позивача копій платіжних доручень про здійснення відповідачем часткового розрахунку за послуги теплопостачання, без будь-яких проблем, на той же розрахунковий рахунок, відкритий у ВАТ «Банк «Демарк», грошові кошти на вказаний рахунок зараховувалися і жодного разу ВАТ «Банк «Демарк» грошові кошти, які перераховував відповідач позивачу за поставлене тепло не повертав, а приймав до виконання всі платіжні доручення відповідача, тому позивач вважає відзив відповідача на позов та викладені в ньому обставини безпідставними і просить суд задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.
Відповідач повноваженого представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, оскільки ухвала про відкладення розгляду справи від 14.08.13р. отримана відповідачем згідно поштового повідомлення №1400602760741. Нез'явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію серія НОМЕР_2 ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради 17.09.91р., номер запису 20630010001000813.
Згідно інформації отриманої на офіційному сайті Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) в Єдиному державному реєстрі станом на 01.08.13р. зареєстрована фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та не перебуває в процесі припинення.
У відповідності до положень ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
16.10.06р. між позивачем та відповідачем укладено договір №294 на постачання теплової енергії на опалення та гарячої води, за яким виробник (позивач) взяв на себе зобов'язання виробляти і постачати споживачеві (відповідачу) теплову енергію для опалення та гарячу воду, а споживач зобов'язався сплачувати за надані послуги шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виробника за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається споживачеві для об'єкта, вказаного у додатку № 1 - АДРЕСА_1, магазин - опалювальна площа 12,8кв.м., квартира - опалювальна площа 330,2кв.м.
01.02.12р. сторони підписали додаток №1а до договору №294 від 16.10.06р., в якому визначили опалювальний об'єкт за адресою АДРЕСА_1, офісне приміщення, площа 12,8кв.м.
Відповідно до п. 11.1 договору №294 від 16.10.06р. він укладається на строк до 31.12.2006р. і набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно пролонгованим, якщо за місць до закінчення строку не поступає заява однієї із сторін про відмову від діючого договору.
01.02.12р. між позивачем та відповідачем укладено договір №294/1 на постачання теплової енергії на опалення та гарячої води, за яким виробник (позивач) взяв на себе зобов'язання виробляти і постачати споживачеві (відповідачу) теплову енергію для опалення та гарячу воду, а споживач зобов'язався сплачувати за надані послуги шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виробника за встановленими тарифами (цінами) в термін, передбачений даним договором. Теплова енергія постачається споживачеві для об'єкта, вказаного у додатку № 1 - АДРЕСА_1, квартира, опалювальна площа 330,2кв.м.
Відповідно до п. 11.1 договору №294/1 від 01.02.12р. він укладається на строк до 31.12.2013р. і набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно пролонгованим, якщо за місць до закінчення строку не поступає заява однієї із сторін про відмову від діючого договору.
Сторонами на час розгляду справи не подано суду доказів припинення дії договорів №294 від 16.10.06р. та №294/1 від 01.02.12р. про постачання теплової енергії на опалення та гарячої води.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору №294 від 16.10.06р. поставив відповідачу теплову енергію за період з 01.02.13р. по 30.04.13р. на загальну суму 704,26грн., що підтверджується актами про надання послуг від 20.02.13р. на суму 281,70грн., від 22.03.13р. на сум 281,70грн., від 23.04.13р. на суму 140,86грн. та відповідними рахунками-фактурами №294 від 20.02.13р. на суму 281,70грн., №294 від 22.03.13р. на суму 281,70грн., №294 від 23.04.13р. на суму 140,86грн.
На виконання умов договору №294/1 від 01.02.12р. позивач поставив відповідачу теплову енергію за період з 01.12.12р. по 30.06.13р. на загальну суму 9384,34грн., що підтверджується актами про надання послуг від 14.12.12р. на суму 1340,62грн., від 24.01.13р. на суму 1340,62грн., від 20.02.13р. на суму 1340,62грн., від 22.03.13р. на суму 1340,62грн., від 23.04.13р. на суму 1340,62грн., від 22.05.13р. на суму 1340,62грн., від 18.06.13р. на суму 1340,62грн. та відповідними рахунками-фактурами № 294/1 від 14.12.12р. на суму 1340,62грн., №294/1 від 24.01.13р. на суму 1340,62грн., №294/1 від 20.02.13р. на суму 1340,62грн., №294/1 від 22.03.13р. на суму 1340,62грн., №294/1 від 23.04.13р. на суму 1340,62грн., №294/1 від 22.05.13р. на суму 1340,62грн., №294/1 від 18.06.13р. на суму 1340,62грн.
У відповідності до п.3.2.21 договорів №294 від 16.10.06р. та №294/1 від 01.02.12р. відповідач зобов'язався щомісячно здійснювати розрахунки за спожиту теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача, в порядку передбаченому даним договором.
Відповідно до п.6.1. вказаних вище договорів, розрахунки за теплову енергію, що споживається споживачем, здійснюються у грошовій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виробника по затвердженим тарифам. За письмовою згодою сторін можливі інші форми розрахунків, які не заборонені законодавством.
Згідно п.6.4 договорів №294 від 16.10.06р. та №294/1 від 01.02.12р. розрахунки споживача з виробником за відпущену теплову енергію здійснюються щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим методом при відсутності приладів обліку.
За умовами п.6.5 договорів №294 від 16.10.06р. та №294/1 від 01.02.12р. розрахунки згідно даного договору здійснюються споживачем щомісячно до 1 числа місяця наступного за звітним місяцем за фактично спожиту теплову енергію.
У відповідності зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Як свідчать матеріали справи, зокрема двосторонній Акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.12.12р. по 26.07.13р. заборгованість відповідача по договору №294/1 на початок періоду становить 2681,24грн. Вказана сума заборгованості підтверджується поданими позивачем документами та двостороннім Актом звіряння розрахунків за період з 01.10.12р. по 30.11.12р.
Відповідач за послуги теплопостачання по договору №294/1 розрахувався частково на суму 3484,36грн. (2484,36грн. зараховано позивачем в рахунок наданих поліграфічних послуг згідно протоколу-узгодження від 22.01.13р., 1000,00грн. сплачено відповідачем згідно платіжного доручення №0403/30 від 04.03.13р. на рахунок позивача відкритий у «Банку «Демарк»).
З огляду на наведене, приймаючи до уваги наявність заборгованості відповідача перед позивачем станом на 01.12.12р. у сумі 2681,24грн., суд доходить висновку, що заборгованість відповідача за послуги теплопостачання по договору №294/1 від 01.02.12р. за період з грудня 2012 року по червень 2013 року становить 8581,22грн.
Матеріалами справи, зокрема двостороннім Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.02.13р. по 26.07.13р. підтверджено наявність переплати відповідача по договору №294 в сумі 200,42грн. Вказана сума підтверджується поданими позивачем документами і двостороннім Актом звіряння розрахунків за період з 01.10.12р. по 30.01.13р.
Приймаючи до уваги наявність переплати відповідача на користь позивача станом на 01.02.13р. у сумі 200,42грн., суд доходить висновку, що заборгованість відповідача за послуги теплопостачання по договору №294 від 16.10.06р. за період з лютого 2013 року по квітень 2013 року становить 503,84грн.
Відповідач на час розгляду справи у суді не надав доказів згідно приписів ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України щодо оплати позивачу послуг теплопостачання по договорам №294 від 16.10.06р. та №294/1 від 01.02.12р. у повному обсязі.
Таким чином, загальна заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 9085,06грн., що підтверджується матеріалами справи, та актами звірки розрахунків станом на 26.07.13р., які підписані сторонами та скріплені їх печатками. (а.с. 23, 44).
За таких обставин з відповідача підлягає стягненню на користь позивача борг в сумі 9085,06грн.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти позову, оскільки останнім у відповідності до ст.33 Господарського процесуального кодексу України не подано жодних доказів будь-якого перешкоджання йому у здійсненні платежів щодо сплати заборгованості перед позивачем, доказів відмови банківських установ про проведення відповідних платежів на користь позивача за послуги теплопостачання. Крім того, матеріали справи містять платіжні документи, зокрема платіжні доручення №0403/30 від 04.03.13р, №2911/29 від 29.11.12р., №2912/29 від 01.12.12р., які свідчать про проведення відповідачем безготівкових платежів за теплопостачання по договорам №294 від 16.10.06р. та №294/1 від 01.02.12р. на рахунок позивача ТОВ «НіжинТеплоМережі» відкритий у «Банку «Демарк». Окрім того, відповідачем не враховано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2010 року у справі № 2а-10641/09/2670, якою було визнано незаконною та скасовано постанову Кабінету Міністрів України № 616 від 22 червня 2009 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1082», визнано незаконною та скасовано постанову Кабінету Міністрів України № 1077 від 07 жовтня 2009 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1082», визнано незаконною та скасовано постанову Кабінету Міністрів України № 1241 від 25 листопада 2009 року «Про заходи щодо забезпечення надходжень до державного бюджету та розрахунків за природний газ» в частині пункту 2 «Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, які є додатком до постанови Кабінету Міністрів України № 1241 від 25 листопада 2009 року. Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2010 року залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року у справі № 2а-10641/09/2670.
Оскільки відповідач в порушення ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за спожиту теплову енергію своєчасно не розрахувався, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 9085,06грн.
Відповідно до п.п.1 п. 2. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1720,50грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1720,50грн.
Керуючись ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 275 Господарського кодексу України, ст. 22, 33, 34, 49, 77, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, м. Ніжин, р/р НОМЕР_3 в Центр.РУ АТ Банк «Фінанси та кредит» м. Київ, МФО 300937, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» (м. Ніжин, вул. Глібова, 1, р/р 26008301835866 філія ПІБ в м. Чернігів, МФО 353434, р/р 26006300001650 «Банк «Демарк» м. Чернігів, МФО 353575, ідентифікаційний код 32750668) 9085грн. 06коп. боргу, 1720грн. 50коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 27.08.2013р.
Суддя Н.Ю.Книш