Кіровоградської області
20 серпня 2013 рокуСправа № 912/916/13
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/916/13
за позовом: Кіровоградського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області, м. Кіровоград
до відповідача: Комунального підприємства "Теплоенергетик", м. Кіровоград
про стягнення 22 718,00 грн.
Представники:
від прокуратури - Угленко О.Ю., (наказ 235- к від 30.04.13);
від позивача - Куца В.В., довіреність № 04-4/119 від 10.01.12, завідувач юридичного сектору;
від відповідача - Бандуровська Д.О., довіреність № 7 від 22.08.12, начальник юридичного відділу.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Кіровоградський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері згідно поданого позову, з урахуванням його уточнень (а.с. 83), просить суд стягнути з комунального підприємства "Теплоенергетик" збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу, в сумі 22 718,00 грн. на користь держави Україна в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (25022, м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 84/37, ідентифікаційний код 38037110), зарахувавши кошти до спеціального фонду Державного бюджету України, спеціальних фондів місцевих бюджетів Кіровоградської обласної ради та Кіровоградської міської ради на аналітичний рахунок за реквізитами: р/р 33112331700002 в ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, одержувач УДКСУ в м. Кіровограді, код одержувача 38037409, код бюджетної класифікації 24062100.
Позивачем - Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області позовні вимоги прокурора підтримано повністю (а.с. 46-47).
Відповідач позов заперечив, про що надано письмовий відзив (а.с. 53-54, 84-85), та просить відмовити у його задоволені з наступних підстав: розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря здійснено позивачем на основі документів, які не передбачені Методикою; період нарахування збитків не відповідає пункту 3.11. Методики; вина відповідача у заподіяні збитків відсутня, так як останній звертався до відповідного органу із заявою про продовження строку дії дозволу, однак отримав відмову у вказаному.
В судовому засіданні 09.08.2013 р. оголошувалась перерва до 20.08.2013 р.
В судовому засіданні 20.08.2013 р. представниками прокурора і позивача позовні вимоги підтримано; представником відповідача позов заперечено.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши докази, надані на підтвердження позовних вимог і заперечень проти позову, господарський суд
Матеріалами справи встановлено, що 02-15.04.2013 р. Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області проведено перевірку дотримання КП "Теплоенергетик" вимог природоохоронного законодавства, про що складено відповідний Акт №07-79 (а.с. 11-23).
Названим Актом зафіксовано, що підприємством відповідача з 21.03.2013 р. до моменту виявлення порушення здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел (котельня, с. Нове) без відповідного дозволу, що є порушенням вимог ст. ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
Акт перевірки підписано, у т.ч. посадовою особою відповідача, та один примірник Акта вручено керівнику підприємства.
15.04.2013 р. Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області винесено та вручено відповідачу припис, яким зобов'язано останнього, зокрема в строк до 21.07.2013р. отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (котельня) (а.с. 24-25).
Згідно постанови про адміністративне правопорушення №004303 від 15.04.2013 р. посадову особу КП "Теплоенергетик" притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 102,00 грн. (а.с. 28-29).
На підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року N 639 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009р. за N 48/16064, Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області проведено розрахунок розміру збитків, які завданні державі внаслідок наднормативних викидів в атмосферне повітря КП "Теплоенергетик", розмір яких склав 22 718,00 грн. (а.с. 32-33).
21.05.2013 р. Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області на адресу відповідача направлено претензію №07-8/1310 з вимогою відшкодувати збитки, заподіянні навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення атмосферного повітря наднормативними викидами в сумі 22 718,00 грн. у добровільному порядку (а.с. 34-35).
У зв'язку із несплатою відповідачем вказаних збитків, прокурор звернувся до суду з позовом про їх стягнення в судовому порядку.
При розгляді поданого позову господарський суд враховує наступне.
Відносини у галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Відповідно до статті 6 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, серед іншого, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.
Частини 5, 6 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" закріплюють, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання вказаними у нормі органами.
Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідний Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. № 302 (надалі Порядок).
Пунктом 2 цього Порядку визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання - власнику стаціонарного джерела викиду, з якого надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.
За нормами статті 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади віднесено до переліку видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.
Згідно статей 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб), встановлюється Методикою, що затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 р. N 639 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 р. за N 48/16064 (надалі - Методика).
Названа Методика визначає, що наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються також викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства (п. 2.1.2.)
Згідно названої Методики (п. 2.2.) факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами. За результатами перевірки суб'єкта господарювання складається акт перевірки в установленому законодавством порядку (п. 2.8 Методики).
Методикою передбачено можливість застосування розрахункового методу визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (п. 2.7.).
У відповідності до п. 3.6 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
Таким чином, наведений пункт Методики надає особі, яка здійснює розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря, альтернативне право вибору: здійснювати такий розрахунок за параметрами джерела викиду або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин (п. 3.7 Методики N 639 формула N 10).
З матеріалів справи вбачається, що розрахунок розміру збитків відповідачеві здійснено за формулою 12 Методики: З = mi х 1,1П х Ai х Кт х Кзi, де розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря здійснено за матеріалами інвентаризації стаціонарних джерел викидів, проведеної ПП НТЦ "Екобезпека", що узгоджується з вимогами пункту 3.6. Методики (а.с. 37-42). Час роботи джерела в режимі наднормативного викиду встановлено на основі довідки підприємства за період з 21.03. по 15.04.2013 р., тобто за час роботи джерела без дозволу на викиди (а.с. 31).
Виходячи з вимог п. 3.6. Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за час роботи джерела без дозволу на викиди.
Пунктом 3.11. Методики також встановлено, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
Фактично моментом виникнення порушення є початок експлуатації обладнання, пов'язаного з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, без відповідного дозволу. Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області під час проведення перевірки встановлено, що дозвіл КП "Теплоенергетик" на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами закінчив свою дію 20.03.2013 р., тоді як відповідач продовжив експлуатацію джерела викиду (котел №1 ДЕ-16-14 ГМ), здійснюючи викиди без відповідного дозволу. Доказів на спростування даної обставини матеріали не містять.
Таким чином, фактично відпрацьованим часом джерела викиду, а саме: котла №1 ДЕ-16-14 ГМ без дозволу на викиди є саме період з 21.03.2013 р. по 15.04.2013 р.
Викладене вище спростовує заперечення відповідача з приводу неправильності проведеного розрахунку збитків.
Розрахунок розміру збитків здійснено позивачем у відповідності до вимог Методики, про що зазначено вище.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди, її розмір; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Як встановлено вище, КП "Теплоенергетик" протягом періоду з 21.03.2013 р. по 15.04.2013 р. здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного на те дозволу. Факт такої протиправної поведінки зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеної Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області 02-15.04.2013 р. Крім того, факт відсутності відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідачем не заперечується, а відтак в діях відповідача наявна протиправна поведінка, яка полягає у порушенні відповідачем правової норми (ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря") та у здійсненні заборонених правовою нормою дій - здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного на те дозволу.
Положення ст.ст. 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачають, що особи винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади несуть відповідальність згідно з законом; шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Відповідач, здійснюючи в процесі своєї діяльності викиди в атмосферне повітря в порушення ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" без відповідного на те дозволу спричинив забрудненням атмосферного повітря державі збитки (причинно-наслідковий зв'язок).
Твердження відповідача про відсутність в його діях вини, оскільки останній звертався із заявою про продовження строку дії дозволу, однак йому було відмовлено, відхиляється господарським судом на підставі наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області направило КП "Теплоенергетик" нагадування про закінчення терміну дії дозволу та вказало про необхідність терміново звернутись до держуправління з питань щодо продовження дії дозволу (а.с. 55). Вказаний лист отримано відповідачем 18.02.2013 р. за вх. №68.
04.03.2013 р. КП "Теплоенергетик" направило Управлінню охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області листа з проханням продовжити дію існуючого дозволу (а.с. 56).
Проте, в листі від 11.03.2013 р. держуправлінням відмовлено у продовжені терміну дії дозволу і повідомлено, що Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" не передбачає такого продовження терміну (а.с. 57).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється: необхідність одержання документа дозвільного характеру, строк прийняття рішення про видачу або відмову у видачі документа дозвільного характеру; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру, строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа та інше.
Наведені приписи Закону дійсно не передбачають продовження терміну дії виданих дозволів.
Можливість продовження строку дії дозволу передбачена пунктом 11 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 N 302. Для цього, суб'єкт господарювання повинен завчасно, не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня закінчення дозволу, подати заяву до територіального органу Мінприроди, який видав дозвіл, та установи державної санітарно-епідеміологічної служби.
Як зазначено в листі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.01.2009 р. N 1127/11/10-09, та на який відповідач посилається у своєму відзиві, у разі виконання умов пункту 11 Порядку уповноважені державні органи приймають рішення про продовження строку дії такого дозволу.
Однак, КП "Теплоенергетик" умови пункту 1 Порядку не дотримано та подано заяву про продовження строку дії дозволу з порушенням 30-денного строку. Так, дозвіл №3510136300-47 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами закінчив свою дію 20.03.2013 р., тоді як відповідач направив заяву лише 04.03.2013 р. (а.с. 36, 56).
Крім того, у відповідності до пункту 14 Порядку, відповідач мав право оскаржити рішення органу про відмову у продовження терміну дії дозволу. Однак, вказаним правом відповідач не скористався, а тому неправомірність дій Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області не підтверджена.
Враховуючи вищенаведене, з огляду на порушення відповідачем норм природоохоронного законодавства та відсутність в матеріалах справи доказів відшкодування заподіяної шкоди або доказів відсутності вини відповідача в спричиненні шкоди, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з КП "Теплоенергетик" 22 718,00 грн. збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок викидів в атмосферне повітря без дозволу. Позовні вимоги являються обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача та стягується в доход бюджету.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з комунального підприємства "Теплоенергетик" (25002, м. Кіровоград, вул. Ливарна, 1, ідентифікаційний код 24153576) збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу, в сумі 22 718,00 грн. на користь держави Україна в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (25022, м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 84/37, ідентифікаційний код 38037110), зарахувавши кошти до спеціального фонду Державного бюджету України, спеціальних фондів місцевих бюджетів Кіровоградської обласної ради та Кіровоградської міської ради на аналітичний рахунок за реквізитами: р/р 33112331700002 в ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, одержувач УДКСУ в м. Кіровограді, код одержувача 38037409, код бюджетної класифікації 24062100.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Стягнути з комунального підприємства "Теплоенергетик" (25002, м. Кіровоград, вул. Ливарна, 1, ідентифікаційний код 24153576) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 1 720,50 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Повне рішення складено 26.08.2013 р.
Суддя В.В.Тимошевська