ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВв, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
22 серпня 2013 року Справа № 913/1636/13
Провадження №1/913/1636/13
За позовом Сєвєродонецького комунального підприємства житлового господарства
до відповідача Комунального підприємства "Житлосервіс "Добробут", м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 41455 грн. 48 коп.
Суддя Зюбанова Н.М.
Секретар судового засідання Вороніна О.С.
У засіданні брали участь:
від позивача - Лобода В.О./ліквідатор/;
від відповідача - представник не прибув;
Суть спору: про стягнення 41455 грн. 48 коп. боргу за договором про відступлення права вимоги від 15.10.2012 № 1.
У відповідності до матеріалів справи 13.06.2013 суд порушив провадження у справі за відсутністю доказів сплати позивачем судового збору у сумі 1720 грн. 50 коп., оскільки задовольнив відповідне клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до дня судового засідання, яке обґрунтоване скрутним фінансовим становищем підприємства у зв'язку процедурою банкрутства, що підтверджено процесуальними документами по справі № 20/33б.
У відповідності до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.11 № 3674-IV з врахуванням майнового стану сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно п.3 постанови пленуму ВГС України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу" від 21.02.2013 № 7, суд має право вчинити дії щодо відстрочення сплати судового збору, тому, враховуючи майновий стан позивача, суд задовольнив його клопотання про відстрочку сплати судового збору до ухвалення судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані сторонами документи, вислухавши представника позивача, суд дійшов до наступного.
Так, постановою господарського суду Луганської області від 06.05.2010 року у справі № 20/33б Сєвєродонецьке комунальне підприємство житлового господарства визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Як свідчать матеріали справи, підставою позову є обставини невиконання відповідачем зобов'язань за договором № 1 про відступлення права вимоги від 15.10.2012, який укладено в ході ліквідаційної процедури між позивачем - Сєвєродонецьким комунальним підприємством житлового господарства (СКПЖГ) (первісний кредитор) в особі арбітражного керуючого-ліквідатора, призначеного ухвалою суду від 16.09.2010, та відповідачем - Комунальним підприємством "Житлосервіс "Добробут" (новий кредитор) згідно зі ст.ст. 512-519 ЦК України.
Предметом договору сторони визначили, що первісний кредитор передає новому кредитору, а останній приймає право вимоги, що належить первісному кредитору і стає кредитором за договором, укладеним між первісним кредитором та квартиронаймачами. Згідно з п. 1.2 договору новий кредитор одержав право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором.
Відповідно до п. 2.1 договору згідно з відступленням права вимоги за цим договором новий кредитор сплачує первісному кредитору суму 41455 грн. 48 коп. шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок первісного кредитора.
У пункті 2.2 договору сторони встановили строк сплати грошових коштів 10 календарних днів після набрання чинності цим договором, тобто 25.10.2012.
Договір підписаний обома сторонами без розбіжностей та зауважень, скріплений печатками обох підприємств.
За листом від 28.01.2013 № 1/01 арбітражним керуючим на адресу відповідача надіслано претензію з вимогою про сплату боргу у сумі позову, яку залишено без задоволення, тому позивач звернувся до суду.
Відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 01.07.2013 № 996 проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що своє зобов'язання по сплаті 41455 грн. 48 коп. ним призупинено, оскільки позивачем не передані документи, які засвідчували б права, що передаються згідно п. 3.1. договору про відступлення права вимоги. Відповідач також вважає, що на баланс підприємства передані житлові будинки, а не дебіторська заборгованість їх мешканців, з якими повинні були бути укладені окремі договорі у підтвердження права первісного кредитора щодо суми боргу, та 06.05.2013 закінчився строк позовної давності для стягнення боргу згідно із ст.ст. 256, 257 ЦК України.
Позивач з доводами відповідача за відзивом не погоджується та у запереченнях посилається на те, що відповідачем залишено без уваги сальдову відомість з адресами та сумою боргу кожного отримувача комунальних послуг, за договором про відступлення права вимоги не передавалися договори з мешканцями.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає повному задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, правове регулювання правовідносин сторін за договором, який є підставою позову у даній справі, здійснюється Цивільним кодексом України, зокрема, ст. 512 ЦК України, яка визначає підстави заміни кредитора у зобов'язанні, встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином /відступлення права вимоги/.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто неможливо передати право, яке ще не належить кредиторові.
Щодо порядку та форми заміни кредитора у зобов'язанні, то така заміна здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом /ст. 516 ЦК України/ та правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові /ст. 513 ЦК України/.
Аналіз зазначених норм цивільного законодавства свідчить, що за відступленням права вимоги заміна кредитора у зобов'язанні відбувається безумовно та назавжди.
Статтею 517 Цивільного кодексу України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Приписами ст. 519 Цивільного кодексу України встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Матеріалами справи, а саме сальдовою відомістю на паперовому носії з адресами боржників (квартиронаймачів з сумою боргу кожного), зворотно-сальдовими відомостями, актом звірення підтверджується дійсність зобов'язань, право вимоги яких на суму 41455 грн. 48 коп. отримав відповідач.
У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.
Як передбачено ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У встановлений договором № 1 строк - 25.10.2012 борг відповідачем не сплачений, тому суд встановлює факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання на суму 41455 грн. 48 коп., які стягуються на користь позивача.
Заперечення відповідача відхиляються судом за необґрунтованістю, у т.ч. щодо пропуску трирічного строку позовної давності, оскільки він має обчислюватись з дня виникнення права на стягнення - з 26.10.2012, а не з початку процедури ліквідації позивача у 2010 році.
За вказаних обставин позов підлягає повному задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України, та судовий збір стягується на користь держави, оскільки позивач при зверненні до суду скористався правом на відстрочення його сплати (з урахуванням п. 3.4 постанови пленуму ВГС України від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України").
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Житлосервіс "Добробут", м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Сметаніна, буд. 1, ідент. код 25057449 на користь Сєвєродонецького комунального підприємства житлового господарства, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Гагаріна, б. 115, ідент. код 03364180 - 41455 грн. 48 коп. боргу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3.Стягнути з Комунального підприємства "Житлосервіс "Добробут", м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Сметаніна, буд. 1, ідент. код 25057449 в доход державного бюджету України на рахунок 31214206783006, отримувач УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО 37991503, МФО 804013, банк отримувач ГУДКСУ у Луганській області, по коду класифікації доходів (ККД) 22030001, символ 206, назва Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) судовий збір у сумі 1720 грн. 50 коп., видати на виконання наказ ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складене 27.08.2013.
Суддя Н.М.Зюбанова
Помічник судді Г.А.Кравцова
27.08.2013