ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/10569/13 15.08.13
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування»
до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»
про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 2 973,89 грн.
Суддя Полякова К.В.
Представники:
від позивача: Голоднюк О.Г. (дов. №1256 від 21.12.2012)
від відповідача: не з'явився
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа страхування» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 2 973,89 грн.
Позивач зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2013 порушено провадження у справі № 910/10569/13 та призначено її до розгляду на 04.07.2013 року.
25.06.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) надійшли докази, витребувані ухвалою суду.
01.07.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
У судове засідання 04.07.2013 представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки в суд не повідомили, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 18.07.2013, про винесено відповідну ухвалу суду.
18.07.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшли додаткові документи по справі.
У зв'язку із перебуванням судді Полякової К.В. у відпустці з 16.07.2013, розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 справу №910/10569/13 для вчинення процесуальних дій передано судді Шкурдовій Л.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 справу №910/10569/13 прийнято до провадження суддею Шкурдовою Л.М. та розгляд справи призначено на 15.08.2013 року.
Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 05.08.2013 справу №910/10569/13 передано до розгляду судді Поляковій К.В.
У зв'язку із поверненням судді Полякової К.В. із відпустки, ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2013 справу №910/10569/13 прийнято до її провадження та розгляд справи призначено на 15.08.2013 року.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення може прийматися тільки тим суддею (суддями), який брав участь у розгляді справи з його початку. В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи, з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді, слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.
У судове засідання 15.08.2013 представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, проти розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечував.
Заслухавши думку представника позивача, враховуючи відзив відповідача, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
02.02.2012 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (Страховик) та ДП «Старавто» ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем» (Страхувальник) укладено Договір №046.0339811.224 добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу, за яким предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням, зокрема, транспортним засобом марки «Ніссан», державний номер АА7146КІ, що визначено у додатку до вказаного Договору. (а. с. 73,74)
Згідно з відомостями № 9124955 про дорожньо-транспортну пригоду, складеними АІПС ДТП станом на 03.01.2013, 14.12.2012 о 13:30 год. сталася дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) за участю автомобілів марки «ЗАЗ 110557», державний номер АА9783АС, що знаходився під керуванням водія Коцюк В.І., автомобіля марки «Ніссан» державний номер АА7146КІ, що належить Страхувальнику та знаходився під керуванням водія Швець С.А. (подорожній лист №67918 від 14.12.2012 (а.с. 36) та автомобіля марки «Фіат Дукато», державний номер АІ4813СК, що належить Ганчук А.А. та знаходився під керуванням водія Казначеєва І.В. (а.с. 11-12).
Дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм Казначаєвим І.В. Правил дорожнього руху України, якого постановою Деснянського районного суду м. Києва від 18.01.2013 у справі № 754/76/13-п визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення (а. с. 13).
Вартість матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу марки «Ніссан», державний номер АА7146КІ, пошкодженого внаслідок ДТП, відповідно до Звіту №1003 від 19.12.2012 про оцінку колісного транспортного засобу, складеного ФОП Чередніченко С.П., на замовлення позивача становить 4 550,19 грн. (а. с. 16-30).
Як вбачається із матеріалів справи, Страхувальник звернувся до позивача із заявою від 14.12.2012 про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу (а. с. 14).
11.01.2013 позивач на підставі Страхового акту № 4510.206.12.01.01 від 03.01.2013 та Розрахунків страхового відшкодування від 28.12.2012 та від 03.01.2013, здійснив виплату страхового відшкодування у сумі 2 973,89 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №752 від 11.01.2013 року. (а. с. 33).
Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Цивільно-правова відповідальність водія - Казначеєва І.В., який на законних підставах керував транспортним засобом марки «Фіат Дукато», державний номер АІ4813СК, що належить Ганчук А.А., на момент скоєння ДТП, застрахована за полісом № АВ/4879075 відповідачем, що підтверджується даними МТСБУ (а. с. 55-56).
Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому позивач 11.02.2013 звернувся до відповідача із регресною вимогою № 02876, однак коштів станом на день розгляду справи так і не отримав (а.с. 37).
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Матеріалами справи підтверджується, що під час спричинення дорожньо-транспортної пригоди, транспортний засіб - автомобіль марки «Фіат Дукато», державний номер АІ4813СК, знаходився під керуванням Казначеєва І.В., вина якого підтверджується постановою Деснянського районного суду м. Києва від 18.01.2013 у справі № 754/76/13-п. (а. с. 13).
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу відповідно до відомостей МТСБУ в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «Фіат Дукато», державний номер АІ4813СК, була застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АВ/4879075). (а. с. 55-56).
Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки «Ніссан», державний номер АА7146КІ .
Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № №046.0339811.224, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Казначеєва І.В., як особи, відповідальної за завдані збитки.
Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Отже, з урахуванням наведеного відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП.
У своєму відзиві, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на те, що позивач неправомірно не вирахував суму франшизи, яка за полісом № АВ/4879075 становить 1000 грн.
Як передбачено п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Згідно із умовами полісу № АВ/4879075 (а. с. 55-56), розмір франшизи становить 1000 грн., у зв'язку із чим розмір страхового відшкодування підлягає зменшенню і становить 1 973,89 грн.
Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем - Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія» не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання, щодо виплати понесених збитків у порядку регресу.
З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню частково, без урахування розміру франшизи.
Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» - задовольнити частково.
Стягнути зі Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м.Київ, Подільський район, вулиця Костянтинівська, будинок 56, офіс 13, код ЄДРПОУ 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (01025, м.Київ, Шевченківський район, вул. Десятинна, будинок 4/6, код ЄДРПОУ 30968986) 1 973 (одну тисячу дев'ятсот сімдесят три) гривні 89 копійок суми сплаченого страхового відшкодування та 1 141 (одну тисячу сто сорок одну) гривню 96 копійок судового збору.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 15.08.2013 у присутності представника позивача.
Повний текст рішення складено - 16.08.2013 року.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя К.В. Полякова