Справа № 760/15093/13-ц
Провадження № 2-4496/13 р.
19 серпня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді - Лазаренко В.В.
при секретарі - Пономарьові М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-страхуання» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
15.07.2013 року позивач ПАТ «Просто-страхуання» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь витрати пов'язані з виплатою страхового відшкодування в розмірі 6182,52 грн. та судовий збір.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що 14.05.2010 року в м. Києві по вулиці Академіка Заболотного з вини ОСОБА_1, який не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Шкода Фабія», д.н. НОМЕР_1, під керуванням відповідача, та автомобіля «ЗАЗ Ланос», д.н. НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_2.
В наслідок зазначеної ДТП було пошкоджено автомобіль «ЗАЗ Ланос», д.н. НОМЕР_3, що належить на праві власності ТОВ «Агроскоп Україна» та застрахований в ПАТ «Просто-страхування» відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №АТК 198912 від 30.03.2010 року.
Відповідно до розрахунку страхового відшкодування розмір збитку завданого власнику автомобіля «ЗАЗ Ланос», д.н. НОМЕР_3, в результаті ДТП становить 6182,52 грн.
20.10.2010 року позивач на підставі заяви страхувальника здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 6182,52 грн. за шкоду заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу.
Враховуючи, що позивачем відшкодовано шкоду завдану ОСОБА_1, останній звернувся до суду з регресним позовом до відповідачача та просить його задовольнити з наведених вище підстав.
В судовому засіданні 19.08.2013 року представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні визнав позов частково. Погодившись з правомірністю пред'явлення до нього вимоги про відшкодування шкоди, заперечив її розмір, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 30.03.2010 року між ПАТ «Просто-страхування» та ТОВ «Агроскоп Україна» був укладений договір добровільного страхування транспортних засобів №АТК 198912, предметом якого є страхування транспортного засобу «ЗАЗ Ланос», д.н. НОМЕР_3 (а.с. 4).
14.05.2010 року о 16 год. 00 хв. в м. Києві по вулиці Академіка Заболотного відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Шкода Фабія», д.н. НОМЕР_1, під керуванням відповідача, та автомобіля «ЗАЗ Ланос», д.н. НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_2
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.06.2010 року ОСОБА_1 було визнано винним у порушенні вимог п. 2.10, 10.3 ПДР України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України. (а.с. 10).
В наслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «ЗАЗ Ланос», д.н. НОМЕР_3, що належить на праві власності ТОВ «Агроскоп Україна», відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с. 5).
Відповідно до розрахунку страхового відшкодування до страхового акту від 24.09.2010 року та рахунку-фактури №0000038601 від 14.06.2010 року, виданого філією «Автоцентр на Столичному» ПАТ «Кураїнська автомобільна корпорація», вартість відновлювального ремонту автомобіля «ЗАЗ Ланос», д.н. НОМЕР_3, складає 6182,52 грн. (а.с. 16, 21).
23.09.2010 року ТОВ «Агроскоп Україна» звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 12).
У зв'язку із даною заявою та настанням страхової події, позивач 20.10.2010 року здійснив виплату відшкодування ТОВ «Агроскоп Україна» в розмірі 6182,52 грн., що підтверджується платіжним дорученням №13777 від 20.10.2010 року (а.с. 22).
Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Зазначені вимоги закріплені і в статті 27 Закону України «Про страхування».
Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно положень ст. 1187 ЦК України діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб є джерелом підвищеної небезпеки.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Статтею 1188 ЦК України передбачено, що завдана шкода при взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується виною особою.
Вина відповідача у вчиненні ДТП, яка мала місце 14.05.2010 року, встановлена Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.06.2010.
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Пунктом 7 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
Враховуючи викладене, а також те, що на час скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, суд приходить до висновку про правомірність пред'явлення позивачем вимог до відповідача та їх обґрунтованість.
Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідач оспорюючи розмір матеріальної шкоди в супереч вимог ст. 60 ЦПК України не надав суду доказів на спростування доводів позивача, а тому, з урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне позов ПАТ «Просто-страхування» задовольнити та стягнути з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 6182,52 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 229,40 гривень.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 22, 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 10,11, 57-61, 88, 169, 174, 209, 212-215, 218, ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхуання» витрати понесені в зв'язку з виплатою страхового відшкодування в розмірі 6 182,52 грн., витрати на оплату судового збору в сумі 229 грн. 40 коп..
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: