23.08.2013
Справа № 642/4913/13-к
Провадження №1-кп/642/286/13
23 серпня 2013 року Ленінський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді - Скляренка С.О.,
за участю секретаря - Островерхової О.Г.,
сторін кримінального провадження:
прокурора - Ісікової О.С.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, з середньо-технічною освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, відносно якого міра запобіжного заходу не обиралася, раніше судимого,
за звинуваченням його у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, -
01.05.2013 року близько 12 год. 20 хв. ОСОБА_1, знаходячись на Центральному колгоспному ринку, розташованому за адресою: АДРЕСА_3, проходив повз контейнеру - торгового місця НОМЕР_1, та у нього виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 підійшов до вищевказаного контейнеру, та діючи з корисливих мотивів, скориставшись тим, що реалізатор даного контейнеру ОСОБА_2 відволіклась, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, яке належить останній, а саме: набір керамічних тарілок «Peterhof» вартістю 108 гривень; ніж кухонний « Peterhof », вартістю 105 гривень, а всього викрав майна на загальну суму 213 гривень. В цей час потерпіла ОСОБА_2 побачивши, що ОСОБА_1 викрав її майно, стала вимагати повернути викрадене. Однак, ОСОБА_1, почувши вимогу ОСОБА_2 повернути викрадене, усвідомлюючи те, що його викрили в скоєнні злочину, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на відкрите викрадення чужого майна, утримуючи викрадене, намагався втекти з ним з місця скоєння кримінального правопорушення - злочину, але не зміг довести свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як був затриманий охоронцем ринку.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся у скоєному кримінальному правопорушенні, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та дав пояснення, аналогічні вищезазначеному викладу обставин.
Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів, що характеризують його особистість, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Дії обвинуваченого, що виразилися у замаху на відкрите заволодіння чужим майном (грабіж), вчинене повторно, суд кваліфікує за ст.. 15 ч. 2, ст. 186 ч. 2 КК України.
ОСОБА_1 раніше судимий, не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно..
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд вважає визнання вини у скоєному злочині та щире каяття, відсутність тяжких наслідків та матеріальної шкоди для потерпілого.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.
Призначуючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наведені вище дані про особу обвинуваченого, пом'якшуючі покарання обставини , та призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі із відбуттям покарання у кримінально-виконавчої установі закритого типу, але при цьому , враховуючи наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, яки зазначені вище , вважає можливим та доцільним застосувати до нього вимоги ст.69 КК України та призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст. 186 ч.2 КК України.
Остаточне покарання суд призначає йому на підставі вимог ст..70ч.4 КК України при сукупності злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання , призначеного за попереднім вироком Київського районного суду м.Харкова від 21.05.2013 року , більш суворим , яке призначено за даним вироком.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Судові витрати за залучення експертів по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 376 КПК України суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання , із застосуванням ст..69 КК України у вигляді - 3-х (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст..70ч.4 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання , призначеного за попереднім вироком Київського районного суду м.Харкова , більш суворим , яке призначено за даним вироком , остаточно призначити йому покарання у вигляді - 3-х (трьох) років позбавлення волі із відбуттям покарання у кримінально - виконавчій установі закритого типу.
Початок строку відбуття покарання рахувати ОСОБА_1 з 21.05.2013 року.
Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 не обиралася.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя С.О.Скляренко