Справа № 422/3938/13-ц
2/422/808/2013
13 серпня 2013 р. м. Перевальськ
Перевальський районний суд Луганської області в складі:
головуючого-судді: Нікітіна В.В.
при секретарі: Савельєвій К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Перевальськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
15 липня 2013 року до Перевальського районного суду Луганської області Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» було подано позов до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості в розмірі 45701,83 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
29 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № LGXRRX12700063, відповідно до якого відповідач - ОСОБА_1 отримав від позивача - ПАТ КБ «Приватбанк» кредит в розмірі 5787,60 грн. зі сплатою відсотків в розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідач був ознайомлений з умовами отримання та погашення кредиту так як він підписав Анкету позичальника № LGXRRX12700063 та умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт).
Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредит на вказану суму. Відповідач - ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором виконав не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 19.06.2013 року виникла заборгованість в розмірі 45701,83 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 5259,06 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 18031,79 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 1535,34 грн., пені в розмірі 18223,17 грн., фіксованої частини штрафу в розмірі 500 гривень та процентної складової штрафу в розмірі 2152,47 грн.
Також позивач просив суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив та зазначив, що кредит брався в приблизній сумі 5 тисяч гривень, а банком заявлено до стягнення суму, що в кілька разів перевищує суму по кредиту. Зазначив, що він не має коштів для сплати такої заборгованості.
Суд, вислухавши відповідача та представника позивача, дослідивши подані докази, приходить до висновків про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Як визначено у ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджується факт укладення кредитного договору між позивачем - ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 Зазначений договір укладено в формі заяви позичальника (далі - Заява), якою останній погодився з «Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт)», далі - «Умови», (а.с. 4-8).
В судовому засіданні факт укладення договору в формі підписання заяви позичальника відповідачем не заперечувався.
Розмір заборгованості за тілом кредиту в сумі 5259,06 грн. підтверджується розрахунком (а.с. 3) та не заперечується відповідачем. Позовні вимоги в цій частині підлягають повному задоволенню з огляду на п. 3.2.2 Умов та вимог статей 526 та 1054 Цивільного кодексу України.
Відповідно до Заяви, згідно з п. 4.2. Умов, при порушенні Позичальником зобов'язань із погашення кредиту, Позичальник сплачує Банку відсотки за користування Кредитом в розмірі 11.83 % за місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.
Як свідчить розрахунок заборгованості, сума поточних процентів погашена відповідачем в повному обсязі й до позову не входить, натомість як сума прострочених відсотків відповідно до розрахунку становить 18031,79 гривень. Ця сума підлягає стягненню відповідно до пунктів 3.2.3, 4.1-4.5 Умов та статей 1048 та 10561 ЦК України.
Несплачена частина комісії в сумі 1535,34 грн. обґрунтована розрахунком (а.с. 3) та передбачена Заявою як щомісячна винагорода за надання фінансового інструменту (а.с. 4).
Ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.
Позовні вимоги про сплату штрафу (у фіксованій та процентній формах) на суму 500 гривень та 2152,47 грн. обґрунтовані п. 5.3. Умов, що підписані відповідачем, та підлягають стягненню.
Стосовно позовних вимог про стягнення пені в розмірі 18223,17 гривень, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пеня є одним з видів неустойки.
У відповідності до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Як встановлено в судовому засіданні, сума заборгованості за тілом кредиту становить 5259,06 грн., в той час як неустойка, нарахована на цю суму - 18223,17 гривень, що на 346 % перевищує суму основної заборгованості.
Крім того, при розгляді частини позовних вимог про стягнення пені, суд враховує правові висновки, які містяться в Рішенні Конституційного Суду України № 15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень п.п. 22, 23 ст. 1, ст. 11, ч. 8 ст. 18, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до вказаних правових висновків, які згідно з приписами ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» є обов'язковими до виконання, дія вказаних норм Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Така ж правова позиція міститься в абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» та в п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року.
Як встановлено в судовому засіданні, кредит, отриманий відповідачем у позивача, носить споживчий характер, так як метою кредиту була купівля товару. Це ж вбачається з Заяви, в якій прямо зазначено про цільове призначення кредиту, що отримано відповідачем (а.с. 4) та з рахунку-фактури № 056 від 27.09.2007 року, що був наданий суду представником позивача і з якого вбачається, що кредит брався відповідачем для купівлі персонального комп'ютера в зборі (а.с. 31).
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», умови договору про сплату споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Сума компенсації за невиконання договору в даному випадку становить 346 % від суми вартості кредиту, що не відповідає вказаним положенням закону. За таких обставин, розмір пені підлягає зменшенню до 50 % від розміру заборгованості за тілом кредиту.
Таких висновків суд дійшов з урахуванням правових позицій Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що відображені в ухвалах суду від 19 червня 2013 року (справа № 6-2437св13), від 20 лютого 2013 року (справа № 6-37135св12), від 22 лютого 2012 року (справа № 6-43420св11) та ін..
Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 10, 11, ч. 3 ст. 209, ст. ст. 212-215 ЦПК України суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково - на суму 30108 (тридцять тисяч сто вісім) гривень 19 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 5259 (п'ять тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) гривень 06 коп. в рахунок погашення тіла кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 18031 (вісімнадцять тисяч тридцять одну) гривню 79 коп. в рахунок погашення процентів по кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 1535 (одну тисячу п'ятсот тридцять п'ять) гривень 34 коп. в рахунок погашення комісії.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 2629 (дві тисячі шістсот двадцять дев'ять) гривень 53 коп. в рахунок погашення пені.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 500 (п'ятсот) гривень 00 коп. в рахунок погашення фіксованої частини штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 2152 (дві тисячі сто п'ятдесят дві) гривні 47 коп. в рахунок погашення процентної складової штрафу.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 301 (триста одну) гривню 08 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Луганської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Перевальський районний суд Луганської області.
Головуючий суддя В.В. Нікітін