Лугинський районний суд Житомирської області
Справа № 281/711/13-к
Провадження по справі № 1-кп/281/48/13
23 серпня 2013 рокусмт. Лугини
Лугинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Нечуй Б.П.
при секретарі Гельвейчук І.А.
з участю прокурора Шуби Т.П.
потерпілого ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Лугини кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013060200000152 від 22 липня 2013 року по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не військовозобов'язаного, раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 20 липня 2013 року приблизно о 23 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився біля приміщення кафе - магазину «СвеТаня», розташованого на околиці с. Літки Лугинського району неподалік автодороги сполученням «Київ - Ковель», де відпочивав разом зі своїми знайомими ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 В цей час між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникла суперечка, під час якої ОСОБА_2 почав обзивати ОСОБА_1 нецензурними словами. Після чого ОСОБА_2 одразу підійшов до ОСОБА_1 та, діючи з хуліганських мотивів, грубо порушуючи
громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи елементарні правила поведінки, моралі та добропристойності, проявляючи особливу зухвалість, зневажливо ставлячись до честі та гідності ОСОБА_1, в присутності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно наніс потерпілому три удари рукою в область обличчя, чим спричинив йому тілесні ушкодження.
Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: по одному синцю в ділянці обох повік правого та лівого очей; численних дрібних саден в ділянці лоба по центру, на шкірі бокової стінки носа зліва, на шкірі носо-губного трикутника, по каймі нижньої та верхньої губ, на кінчику носа, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ОСОБА_2, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 296 КК України.
7 серпня 2013 року між потерпілим ОСОБА_1 в кримінальному провадженні № 12013060200000152 від 22 липня 2013 року та підозрюваним ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення.
Відповідно до вищезазначеної угоди від 7 серпня 2013 року потерпілий та обвинувачений у кримінальному провадженні №12013060200000152 від 22.07.2013 року дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.296 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненому визнав повністю, щиро кається у вчиненому, вибачився перед потерпілим та пообіцяв останньому, що в подальшому будь-які злочині та протиправні дії не буде вчиняти.
Потерпілий ОСОБА_1. вибачення в обвинуваченого ОСОБА_2 прийняв, претензій до обвинуваченого матеріального та морального характеру не має.
Враховуючи викладене, зокрема, те, що обвинувачений ОСОБА_2. є раніше не судимим, вчинив злочин невеликої тяжкості, попросив вибачення у потерпілого, яке останній прийняв, потерпілий до нього претензій матеріального та морального характеру не має, сторони вважають, що до обвинуваченого ОСОБА_2 при призначенні покарання можуть бути застосовані положення ст. 69 КК України, а саме: призначено покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.1 ст. 296 КК України.
На підставі вищевикладеного сторони уклали угоду про наступне:
1. Потерпілий ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_2 узгодили призначення ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 296 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
Також, у даній угоді зазначені роз'яснені потерпілому та обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.
Перевіривши угоду про примирення на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 471 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, узгоджене покарання та згода сторін на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата її укладення та підписи сторін.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений і потерпілий підтвердили суду, що угода про примирення між ними укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, та просили затвердити зазначену угоду.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні не заперечувала проти затвердження угоди про примирення.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийняті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 296 КК України, який згідно ст.12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання.
Потерпілий також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.
Укладена між потерпілим та обвинуваченим угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_2. за ч. 1 ст. 296 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, і обставини, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, вчинення злочину вперше, повне визнання своєї винності, позитивна характеристика за місцем проживання.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що укладена між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 угода про примирення підлягає затвердженню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 475 КПК України, суд, -
Угоду про примирення від 7 серпня 2013 року, що укладена у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013060200000152 від 22.07.2013 року, між потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - затвердити.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 7 серпня 2013 року покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 не обирався.
Речовій докази по кримінальному провадженню відсутні.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через Лугинський районний суд з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
Суддя Б. П. Нечуй