Справа №259/6329/13-ц
Номер провадження 2/259/1814/2013
13 серпня 2013 року місто Донецьк
Куйбишевський районний суд м. Донецька
у складі: головуючого судді: Білецького М.В.,
за участю секретаря судового засідання: Литвиненко Ю.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу в якому зазначила, що між нею та ОСОБА_2 07.03.2013 року було укладено договір позики, на підтвердження умов якого ОСОБА_2 була надана власноручно написана розписка, яка підтверджує передачу позивачем відповідачу грошової суми у розмірі 2300 доларів США і 10000,00 грн., яку останній зобов'язався повернути до 01.07.2013 року. У зв'язку з тим, що відповідач у вказаний строк в порушення своїх договірних зобов'язань борг не повернув, просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму боргу у розмірі 28400,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 284,00 грн.
Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, при цьому не заперечував факт отримання грошової суми та факт укладення договору позики.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 07.03.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики відповідно до якого ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняла грошові кошти у сумі 2300 доларів США і 10000,00 грн., взявши на себе обов'язок повернути гроші в строк до 01.07.2013 року. На підтвердження укладання договору позики та умов договору ОСОБА_2 надала позивачу розписку написану власноручно (а.с. 4).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
У відповідності до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Враховуючи те, що зобов'язання відповідно до ст. 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, а відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконала, борг не повернула, то за таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача борг за договором позики.
Відповідно до ст. 533 ЦК України зобов'язання має бути виконане в гривнях. Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідач ОСОБА_2 умов договору позики не виконала внаслідок чого заборгованість за договором позики в перерахунку на національну грошову одиницю України за курсом Національного банку України становить 28383,90 грн. та підлягає стягненню з неї.
Таким чином, вимоги позивача є частково обґрунтованими, не суперечать закону та підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 526, 533, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 суму боргу у розмірі 28383 (двадцять вісім тисяч триста вісімдесят три) грн. 90 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 284 (двісті вісімдесят чотири) грн. 00 коп., а разом 28667 (двадцять вісім тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 90 коп.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Куйбишевського
районного суду м. Донецька М.В.Білецький