2/258/1320/13 258/2498/13-ц
Справа № 2/258/1320/13
23 серпня 2013 року Кіровський районний суд м. Донецька в складі:
Головуючої судді Дорошенко В.Г.
при секретарі Власенко Н.М.
розглянувши у відкритому в судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості, -
ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1, заборгованості за кредитним договором.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17.04.2006р. між ЗАТ КБ «Приватбанк» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений договір № DNН4КР82350137, згідно з умовами якого банк надав відповідачці кредит у сумі 2732,59 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17.04.2008р.
В порушення умов вищевказаного договору відповідачка допустила заборгованість, яка станом на 27.02.2013р. складає 30473, 39 грн., з яких:
- 2732,60 грн. - заборгованість за кредитом,
- 7850, 16 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом,
- 17 963, 33 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором,
- 500 грн. - штраф (фіксована частина),
- 1427, 31 грн. - штраф (процентна складова).
Враховуючи викладене просять суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь банку суму заборгованості за договором, а також судові витрати при зверненні до суду.
Представник позивача - ПАТ КБ «ПриватБанк» Ливада О.А., яка діяла на підставі довіреності, у судове засідання не з'явилася. При цьому, суду надане клопотання з проханням розглядати справу у відсутність представника позивача.
Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснила, що вона взагалі ніколи не зверталася до КБ «ПриватБанк», не укладала договір з позивачем та не отримувала ніяких кредитних коштів. Вважає, що відносно неї відбулись якійсь шахрайські дії, оскільки у копії паспорту, який доданий позивачем до матеріалів справи не її фотографія, підпис у договорі також не її. Усі відомості, які вказані у заяві позичальника, як то дівоче прізвище, місце роботи, номер домашнього телефону - не правдиві. При цьому пояснила, що на початку 2006р. вона загубила свій паспорт, але не відразу це виявила і лише у серпні 2006р. звернулася до паспортної служби з метою отримання нового паспорту. Просить суд у задоволенні вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовити.
Вислухавши пояснення відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ЗАТ КБ «ПриватБанк» слід відмовити з наступних підстав.
Так в судовому засіданні було встановлено, що згідно з наданою суду копією кредитного договору № DNН4КР82350137 від 17.04.2006р, банк надав відповідачці ОСОБА_1 кредит у сумі 2732,60 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17.04.2008р.(а.с.5)
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При цьому, тексту «Заяви позичальника», яка надана суду позивачем у підтвердження заявлених позовних вимог, вбачаються наступні відомості: дівоче прізвище позичальника(тобто ОСОБА_1) - «ОСОБА_1», хоча фактично дівоче прізвище відповідачки - «ОСОБА_1», що підтверджується копією картки форми Ф-1, представленою суду паспортною службою Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України у Донецькій області(а.с. 33).
Крім того, в «заяві» зазначено, що позичальник працює на ДП «Донецький молокозовод» та має стаж роботи 10 років.
Разом з цим, як вбачається з відповіді Голови правління ПАО «Донецький міськмолокозавод», направленої на запит суду, ОСОБА_1 у списках працівників не значилась і не значиться на теперішній час.(а.с.30).
Тобто, в судовому засіданні було достовірно встановлено, що вищевказана «заява позичальника» містить в собі відомості які не відповідають дійсності, номер домашнього та робочого телефонів позичальника, вказані в тексті анкети - відповідачці взагалі невідомі.
До позивної заяви, ПАТ КТ «Приват Банк» додає також копію паспорта громадянки України на ім'я «ОСОБА_1», але фотографія у цьому паспорті взагалі не має схожості з фотографіями у копіях паспортів які були надалі відповідачкою та візуально не відповідає її особі.(а.с. 11,35,36).
Як вбачається з відповіді начальника ДМСУ Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України у Донецькій області, 03 серпня 2006р., ОСОБА_1 дійсно зверталася до паспортної служби з заявою про втрату паспорту, в зв'язку з чим, 12 вересня 2006р. їй був наданий інший паспорт громадянки України.(а.с.32).
Що стосується підпису у тексті заяви та іншій записів, які виконуються власноручно позичальником, ОСОБА_1 заперечує, що їх виконувала, але клопотання про призначення почеркознавчої експертизи заявляти не забажала, оскільки не має наміру сплачувати вартість експертизи. Представником позивача таке клопотання також не заявлялось.
Будь-яких інших об'єктивних доказів, які б підтверджували факт отримання відповідачкою ОСОБА_1 кредиту в ПАТ КБ «ПриватБанк», суду надано не було.
Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні і тому задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 1050 ЦК України, ст.ст. 10,60, 88,209, 212-215 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
На рішення суду може подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: