Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Русакової І.Ю.
суддів Мажари С.Б., Яценко Т.Л.
за участю прокурора Філімової О.В.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
при секретарі Кузьміної Н.В.
розглянула 27 серпня 2013 року у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження № 12013040730000184 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок суду Жовтневого району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 4 липня 2013 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
уродженець м. Кривого Рогу,
Дніпропетровської області,
проживає АДРЕСА_1
засуджений
- за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;
- за ч.1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного даним вироком частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком суду Криворізького району Дніпропетровської області від 21.04.2010 р., за яким його засуджено за ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 186, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 187 КК України, з таких обставин.
15.01.2013 ОСОБА_1, знаходячись біля буд. № 2 по вул.. Стасова у м.Кривому Розі Жовтневого району, побачив ОСОБА_3, який тримав у руці мобільний телефон марки «Нокія 3110», реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, направлений на відкрите викрадення майна ОСОБА_3, обвинувачений ОСОБА_1, приблизно о 12.00 год. підійшов до ОСОБА_3 наніс останньому удар кулаком в область обличчя, та відкрито викрав належний останньому мобільний телефон, вартістю 270 грн. з вставленою в нього сім-картою мобільного оператора «Київстар», вартістю 25 грн. на віртуальному балансі якої знаходилось 25 грн., а також встановленої в ньому флеш картою об'ємом 1 Гб., вартістю 120 грн., чим причинив матеріальний збиток ОСОБА_3 на загальну суму 440 грн. Після чого з місця злочину зник, використавши викрадене майно на власний розсуд.
16.01.2013 р., приблизно о 06.00 год. ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння знаходився біля території АЗС № 8 ТОВ «ОККО-СХІД», розташованій на 5 мкр. Зарічний, 97 в Жовтневому районі м. Кривого Рогу.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, ОСОБА_1 заздалегідь, підшукавши для вчинення злочину пістолет марки «Є-11», що є пневматичною зброєю та фрагмент жіночої панчохи, за допомогою якої він унеможливлював впізнання його особи, приблизно о 06.07. год. 16.01.2013 р. направився до приміщення АЗС № 8 ТОВ «ОККО-СХІД», розташованому в Жовтневому районі м. Кривого Рогу. Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном ОСОБА_1, вдягнувши фрагмент панчохи на голову та взявши в ліву руку пістолет, зайшов до приміщення АЗС, де в той момент знаходилась касирка ОСОБА_4, ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний намір, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, демонструючи касиру АЗС ОСОБА_4 пістолет, та таким чином, висловлюючи погрозу із застосуванням зброї, наказав останній видати йому всі грошові кошти, що знаходились в касовому апараті.
Касир ОСОБА_4, сприймаючи погрози пістолетом, як реальну загрозу її життю та здоров'ю, не протидіяла ОСОБА_1, який відкрито заволодів грошовими коштами, що знаходилися в касовому апараті в сумі 1264 грн., а також трьома батончиками шоколаду « Снікерс», на загальну суму 30,79 грн.
Після чого, ОСОБА_1 з місця злочину втік, використавши викрадене майно на власний розсуд, чим спричинив адміністрації ТОВ «ОКО-СХІД» матеріальний збиток на загальну суму 1294,79 грн.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 просить змінити вирок суду, в частині призначеного йому покарання, знизивши його в межах санкції статей за якими його засуджено.
В обґрунтування обвинувачений ОСОБА_1 вказує на те, що при призначенні покарання суд першої інстанції не врахував всіх обставин, які пом'якшують покарання, а саме: його явку з повинною за епізодом за ч.1 ст.187 КК України, завдяки якій був розкритий злочин, а також те, що з десятилітнього віку він перебуває на обліку в Гейківській міжобласній психіатричній лікарні у лікаря психіатра.
Вказує на те, що звільнившись з місць позбавлення волі мав бажання допомагати хворій матері, працевлаштуватися на роботу, однак у зв'язку з відсутністю документів, на поновлення яких не мав коштів, прийшовши в один із днів додому і заставши свою хвору матір в подавленому стані, на що вона поскаржилася пояснивши це нехваткою грошів на ліки та йому на поновлення документів, що дуже його засмутило та вплинуло на його душевний стан, що в свою чергу переросло в нав'язливе, сумбурне бажання скоїти злочин.
Обвинувачений в апеляційній скарзі вказує на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які б підтверджували скоєння ним розбійного нападу в стані алкогольного сп'яніння, тому визнання судом першої інстанції цієї обставини, як обставини, яка обтяжує покарання, є безпідставним і незаконним.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вислухавши обвинуваченого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляційну скаргу і просив її задовольнити, знизивши призначене йому покарання до мінімального, згідно санкцій статей, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив вирок суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню з таких підстав.
Доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 в учинені кримінальних правопорушень, кримінально-правова оцінка діянь за ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 187 КК України відповідно до вимог ст. 404 КПК України колегією суддів не перевіряються, оскільки законність і обґрунтованість вироку в цій частині не оскаржується.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 про суворість призначеного покарання колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, це покарання за своїм видом і розміром має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують.
У даному кримінальному провадженню, як видно з його матеріалів, не встановлено обставин, які б давали підстави вважати, що покарання ОСОБА_1 призначено з порушеннями визначених законом загальних засад.
Так, суд першої інстанції при призначенні покарання врахував ступень тяжкості, скоєних обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, які згідно з нормами ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, оцінив дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо ( ар. кр. пр. 153, том 2), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває ( ар. кр. пр.140, 141,том 2 ), однак знаходився під наглядом у лікаря-психіатра з 2006 р. з приводу розумової відсталості в ступені вираженої дебільності з порушенням поведінки та соціальної адаптації, однак в 2008 р. знятий з під нагляду, в подальшому за медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався ( ар. кр.пр.141, том2 ), врахував суд і позицію обвинуваченого до скоєного, а саме щире каяття.
Окрім того, суд при призначенні ОСОБА_1 покарання врахував і обставини, які пом'якшують йому покарання, а саме: його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що повністю спростовує доводи обвинуваченого щодо неврахування судом першої інстанції його явки з повинною за епізодом розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_4
Обставиною, яка обтяжує покарання, суд першої інстанції у відповідності до п. 13 ч.1 ст. 67 КК України правильно визнав вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
На думку колегії суддів посилання обвинуваченого ОСОБА_1. на те, що його мати хворіє і багато грошових коштів потребує на лікування, а також те, що він займався збиранням довідок, щоб отримати документи для працевлаштування, а також те, що він стоїть на обліку в ГОМПЛ у лікаря-психіатра є голослівним, так як матеріалами кримінального провадження ці дані не підтвердженні, і в апеляційній скарзі обвинувачений не послався на листи аркушів, на яких знаходяться ці докази.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неможливість виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів без ізоляції від суспільства та призначив обвинуваченому покарання у мінімальних межах санкції кримінального закону передбаченого ч.2 ст. 186 та ч.1 ст. 187 КК України, та за сукупністю злочинів відповідно ч.1 ст. 70 і сукупністю вироків на підставі ч.1 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком, остаточно призначив обвинуваченому ОСОБА_1 покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 положень ст. 69 КК України та його пом'якшення колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень кримінального процесуального законодавства, які б були безумовною підставою для зміни або скасування судового рішення, колегія суддів не встановила.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а вирок суду Жовтневого району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 4 липня 2013 року, яким засуджено ОСОБА_1 за ч.2 ст.186, ч.1 ст. 187 КК України - без змін.
Запобіжний заход обвинуваченому ОСОБА_1 тримання під вартою - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду
Дніпропетровської області
Провадження № 11-кп/774/226/К/13 Головуючий у суді 1 інст. Чайкін І.Б.
Категорія ч.2 ст. 186 КК України Доповідач суддя Русакова І.Ю.