Справа № 495/2272/13-ц
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
22 серпня 2013 року. Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді Заверюха В.О.,
при секретарі - Червинській І.В.,
за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представників відповідача Байрамової І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровському, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до малого підприємства «Південний Буг», державного реєстратора Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про визнання незаконним звільнення та поновлення на роботі, -
27.03.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом, який в подальшому неодноразово уточнював, та з урахуванням позовних вимог в останній редакції (а.с.106-107) просить: визнати незаконним його звільнення з посади генерального директора МП «Південний Буг»; поновити його на роботі на посаді генерального директора МП «Південний Буг»; зобов'язати третю особу Реєстраційну службу Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції провести зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі пов'язані зі зміною керівника МП «Південний Буг»; в порядку ст. 367 ЦПК України просить допустити негайне виконання рішення.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що його було звільнено з посади генерального директора МП «Південний Буг» під час перебування у щорічній відпустці.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнала, просила у його задоволенні відмови.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Так в судовому засіданні встановлено, а також підтверджено матеріалами справи, що відповідно до наказу від 18.05.1997 року ОСОБА_1 було призначено на посаду генерального директора МП «Південний Буг». (а.с.4-6)
Рішенням зборів засновників МП «Південний Буг» від 26.02.2013 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади.
Статтею 43 Конституції України гарантовано кожному право на працю та захист від незаконного звільнення.
Відповідно до положень ст. 43 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Відповідно наказу по МП «Південний Буг» від 21.02.2013 року ОСОБА_1 надано невикористану щорічну відпуску за період роботи 2009-2010 року, з 21.02.2013 року, тривалістю 48 календарних днів. (а.с.115)
Відповідно до довідки, яка міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 нарахована заробітна плата з 01.02.2013 року по 20.02.2013 року та відпускні з 21.02.2013 року по 10.04.2013 року, що відображено у звіті до пенсійного фонду. (а.с.117, 108-114)
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що на момент звільнення ОСОБА_1 перебував у щорічній відпустці, що свідчить про незаконність такого звільнення.
В судовому засіданні представник відповідача заперечуючи проти задоволення позову вказувала на те, що наказ про відпустку на який посилається позивач у своєму позові, обґрунтовуючи свої вимоги, був виданий ним самим вже після того як його було звільнено, тобто зворотною датою, даний наказ не фігурує у книзі реєстрації наказів.
Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Судом в ході розгляду справи сторонам роз'яснювався обов'язок доводити обставини на які вони посилаються, але ж незважаючи на це, відповідач не надав суду будь-які докази, які б підтверджували ті обставини на які він посилається.
Таким чином суд приходить до висновку, що позов в частині визнання незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора МП «Південний Буг» та поновлення його на вказану посаду обґрунтований та підлягає задоволенню.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання Реєстраційну службу Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції провести зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі пов'язані зі зміною керівника МП «Південний Буг», суд вважає їх таким, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як випливає з приписів ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право, в порядку встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Позивач звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до МП «Південний Буг», про поновлення на роботі, в подальшому уточнивши свій позов, та зазначив в якості відповідача державного реєстратора Білгород-Дністровської районної державної адміністрації. (а.с.22-23) А вже в останній редакції свого позову, просить зобов'язати Реєстраційну службу Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції провести зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі пов'язані зі зміною керівника МП «Південний Буг».
Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, у зв' язку з тим, що позивач зазначає у своєму позові, в якості відповідача державного реєстратора Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, а в прохальній частині свого позову просить зобов'язати Реєстраційну службу Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції провести зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі пов'язані зі зміною керівника МП «Південний Буг» не зазначаючи в позові в якості відповідача зазначений орган, суд приходить до висновку, що позов в цій частині не може бути задоволений.
З урахуванням викладеного суд прийшов до висновку що позов підлягає задоволенню частково та у відповідності до положень п.4 ч.1 ст.367 ЦПК України вважає за необхідним допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 214-215, 218 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до малого підприємства «Південний Буг», третя особа що не заявляє самостійних вимог державний реєстратор Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про визнання незаконним звільнення та поновлення на роботі - задовольнити частково.
Визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора малого підприємства «Південний Буг».
Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді генерального директора малого підприємства «Південний Буг».
У задоволенні позову ОСОБА_1, щодо зобов'язання Реєстраційну службу Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції провести зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі пов'язані зі зміною керівника МП «Південний Буг» - відмовити
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді генерального директора малого підприємства «Південний Буг».
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: