Справа № 301/1934/13-ц
"27" серпня 2013 р.
Іршавський районний суд
Закарпатської області
в складі:
головуючого - судді Золотар М.М.
при секретарі - Горянській З.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іршава справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання правочину дійсним та визнання права власності, -
08 серпня 2013року ОСОБА_1 звернувся в Іршавський районний суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання правочину дійсним та визнання права власності, посилаючись на те, що 19 червня 2011 року між ним та відповідачем ОСОБА_2, який згідно довіреності серії НОМЕР_4 від 07 листопада 2010 року, будучи уповноваженим на розпорядження (відчуження) автомобіля марки FORD Тгаnzit, 1999 року випуску, кузов (шасі, рама) НОМЕР_1, реєстраційний номер (державний номерний знак) НОМЕР_2, який належав ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого Житомирським ОРЕВ УДАЇ УМВС України в Житомірській області 06 червня 2007 року, було укладено договір купівлі-продажу вищезазначеного автомобіля.
Згідно досягнутої домовленості позивач зобов'язувався виплатити готівкою відповідачу гроші в розмірі 46000 гривень, а відповідач ОСОБА_4 в свою чергу з моменту виконання взятих на себе зобов'язань, передати йому у власність автомобіль марки FORD Тгаnzit, реєстраційний номер (державний номерний знак) НОМЕР_2.
Крім того вони домовилися, що через три місяці, після того, як позивачем буде перевірено технічну справність автомобіля, вони оформлять договір купівлі-продажу автомобіля в установленому законом порядку.
Цього ж дня 19 червня 2011 року позивачем в рахунок виконання взятих на себе зобов'язань було передано готівкою відповідачу ОСОБА_4 гроші в розмірі 46 000 гривень, після чого він разом з відповідачем ОСОБА_4 поїхали до приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_5, та оформили на нього, а також на його зятя ОСОБА_6 довіреність з правом користування, а також розпорядження від імені власника автомобілем, з усіх без винятку питань, пов'язаних з експлуатацією, відчуженням автомобіля, його переобладнанням, в тому числі і з правом укладати від імені власника договори цивільно-правового характеру щодо розпорядження та користування автомобілем.
Після приведення автомобіля в нормальний технічний стан, ОСОБА_1 звернувся до відповідачів з пропозицією укласти договір купівлі-продажу, однак до цього часу вони ухиляються від укладення такого. На всі домовленості про його нотаріальне посвідчення з відповідачами вони жодного разу не з'явилися, що свідчить про їх ухилення.
Просив суд прийняти рішення, яким визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки FORD Тгаnzit, реєстраційний номер (державний номерний знак) НОМЕР_2.
Визнати за ОСОБА_1, мешканцем АДРЕСА_1 право власності на автомобіль марки FORD Тгаnzit,, 1999 року випуску, кузов (шасі, рама) НОМЕР_1, реєстраційний номер (державний номерний знак) НОМЕР_2.
Позивач ОСОБА_1 в судове засіданні не з'явився, а подав заяву якою позов підтримав, просить справу розглядати в його відсутності.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, хоча й були належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. В порядку ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів та постановити рішення на підставі на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 19 червня 2011 року між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2, який згідно довіреності серії НОМЕР_4 від 07 листопада 2010 року ( а. с. 5 ), будучи уповноваженим на розпорядження (відчуження) автомобіля марки FORD Тгаnzit, 1999 року випуску, кузов (шасі, рама) НОМЕР_1, реєстраційний номер (державний номерний знак) НОМЕР_2 ( а. с. 6), який належав ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого Житомирським ОРЕВ УДАЇ УМВС України в Житомірській області 06 червня 2007 року ( а. с. 7), було укладено договір купівлі-продажу вищезазначеного автомобіля.
Згідно досягнутої домовленості ( а. с. 4) позивач зобов'язувався виплатити готівкою відповідачу гроші в розмірі 46000 гривень, а відповідач ОСОБА_4 в свою чергу з моменту виконання взятих на себе зобов'язань, передати йому у власність автомобіль марки FORD Тгаnzit, реєстраційний номер (державний номерний знак) НОМЕР_2.
Крім того вони домовилися, що через три місяці, після того, як позивачем буде перевірено технічну справність автомобіля, вони оформлять договір купівлі-продажу автомобіля в установленому законом порядку.
Цього ж дня 19 червня 2011 року позивачем в рахунок виконання взятих на себе зобов'язань було передано готівкою відповідачу ОСОБА_4 гроші в розмірі 46 000 гривень, після чого він разом з відповідачем ОСОБА_4 поїхали до приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_5, та оформили на нього, а також на його зятя ОСОБА_6 довіреність з правом користування, а також розпорядження від імені власника автомобілем, з усіх без винятку питань, пов'язаних з експлуатацією, відчуженням автомобіля, його переобладнанням, в тому числі і з правом укладати від імені власника договори цивільно-правового характеру щодо розпорядження та користування автомобілем.
Після приведення автомобіля в нормальний технічний стан, ОСОБА_1 звернувся до відповідачів з пропозицією укласти договір купівлі-продажу, однак до цього часу вони ухиляються від укладення такого. На всі домовленості про його нотаріальне посвідчення з відповідачами вони жодного разу не з'явилися, що свідчить про їх ухилення.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 208 ч. 1 п. З ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною -першою статті 206 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, гка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги шодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
За таких обставин враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 169, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України, ст. ст. 208, 218 та 655 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки FORD Тгаnzit, 1999 року випуску, кузов (шасі, рама) НОМЕР_1, реєстраційний номер (державний номерний знак) НОМЕР_2, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_1, мешканцем АДРЕСА_1 право власності на автомобіль марки FORD Тгаnzit, 1999 року випуску, кузов (шасі, рама) НОМЕР_1, реєстраційний номер (державний номерний знак) НОМЕР_2.
Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії до Іршавського районного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: Золотар М.М.