22 серпня 2013 р.Справа № 523/10863/13-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Шепітко І.Г.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого судді - Запорожана Д.В.,
судді - Яковлева Ю.В.
судді - Жука С.І.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 26 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПФ України в Суворовському районі м. Одеси про визнання дій щодо відмови в проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» - протиправними; зобов'язання здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» з 03.06.2013 року в розмірі 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді на підставі довідки апеляційного суду Одеської області № 53 від 01.07.2013 року виходячи із суми розрахованої для обчислення пенсії - 23 341 грн. 45 коп., та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував незаконністю спірної бездіяльності відповідача.
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 26 липня 2013 року вищенаведений позов було задоволено. Визнано спірні дії протиправними. Зобовязано відповідача вчинити спірні дії.
В апеляційній скарзі УПФ України в Суворовському районі м. Одеси просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що позивач постановою ВР України № 534-VІ від 18.09.2008 року звільнений з посади судді у зв'язку із поданням заяви про відставку. Перед виходом у відставку остання займана посада - заступник голови апеляційного суду Одеської області. Стаж роботи на посаді судді склав понад 30 років. При виході у відставку позивачем, УПФ України в Суворовському районі м. Одеси було нараховане довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 11 822,58 грн., в тому числі з урахуванням доплат - за особливі заслуги перед Україною та як дитині війни.
Під час внесення змін до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», щодо встановлення максимального розміру довічного грошового утримання, підстав для звернення щодо перерахунку утримання не було, оскільки при призначення його розмір вже перевищував встановлені Законом обмеження.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, при прийняття нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Однією із гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених в частині першій статті 125 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, а саме: заробітної плати, пенсії, щомісячного довічного грошового утримання тощо, надання їм у майбутньому статусу судді у відставці, право якого на пенсійне забезпечення та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів.
Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03.06.2013 року у справі № 1-2/2013 (щодо змін умов виплати пенсії і щомісячного утримання суддів у відставці) вирішено:
1. Визнати такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), частини першу, другу статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI.
2. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними):
- частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI;
- статтю 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI в частині поширення її дії на Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI;
- абзац другий пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI, зі змісту якого вбачається, що виплата суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої, третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV та без проведення інших перерахунків, передбачених законодавством.
3. Положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI та Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 Закону України №2453-VI, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу», або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення віку, встановленого першим реченням цієї частини, право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року; 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року; 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Частиною третьою ст. 138 Закону України № 2453-VI в редакції від 07.07.2010, (з урахуванням пункту 8 Рішення Конституційного Суду України, яким визнано неконституційною частину третю, статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI та відновлено її застосування в редакції Закону № 2453 до змін внесених Законом № 3668), визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання.
Таким чином, розмір довічного грошового утримання судді у відставці безпосередньо пов'язаний із розміром заробітної плати (суддівської винагороди) працюючого судді відповідного суду та відповідним її підвищенням, визначеним Законом України № 2453-VI.
При цьому, Закон України № 2453-VI не пов'язує перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді із розміром заробітної плати (суддівської винагороди), яку він отримував до виходу у відставку.
Відповідно до ч.ч. 2, 3, 5 ст. 129 Закону України № 2453-VI, суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці. Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат. Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Отже, внаслідок прийняття Закону України №2453-VI поетапно збільшується розмір матеріального забезпечення працюючим суддям (суддівська винагорода) та, як наслідок, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Є безпідставним посилання УПФУ в Суворовському районі м. Одеси на відсутність постанов Кабінету Міністрів України, оскільки в пункті 6.2 Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03.06.2013 року визначено, що підставою для отримання матеріального забезпечення судді після припинення його повноважень є визначений статус професійного судді, матеріальне забезпечення судді не може залежати від інших умов, у тому числі соціального забезпечення, яке призначається і виплачується на загальних засадах та передбачене іншими крім, Закону № 2453-VI, законами та нормативними актами України.
Закон України № 2453-VI не містить посилання на те, що перерахунки довічного грошового утримання здійснюються Пенсійним фондом України на підставі постанов Уряду, не містить зазначений закон і обмежень щодо перерахунку довічного грошового утримання суддів загальних судів, більш того, Рішенням Конституційного Суду України вирішено, що пенсія судді або щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці підлягає індексації та перерахунку у випадках передбачених законами України (п. 7 Рішення).
Статтею 51 Закону України № 2453-VI визначено статус судді - суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Конституційний Суд України» №422-96-ВР від 16.10.1996 року, статус судді Конституційного Суду України визначається Конституцією України, цим Законом та законами України про статус суддів.
Таким чином, статус судді загальної юрисдикції та судді Конституційного Суду України, а так само і суддів у відставці цих судів, єдиний і визначений ст.ст. 124-130 Конституції України та ст. 51 Закону України №2453-VI.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 03.06.2013 року (набрання рішенням Конституційного Суду України чинності) в розмірі 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді на підставі довідки апеляційного суду Одеської області № 53 від 01.07.2013 року виходячи із суми розрахованої для обчислення пенсії в розмірі 23 341 грн. 45 коп., та доплатами за особливі заслуги перед Україною та як дитині війни.
Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси - залишити без задоволення.
Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 26 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про визнання дій щодо відмови в проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» - протиправними; зобов'язання здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» з 03.06.2013 року в розмірі 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді на підставі довідки апеляційного суду Одеської області № 53 від 01.07.2013 року виходячи із суми розрахованої для обчислення пенсії - 23 341 грн. 45 коп., та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в порядку передбаченому діючим законодавством.
Головуючий /Д.В. Запорожан/
Судді /Ю.В. Яковлев/
/С.І. Жук/