Номер провадження №22-ц/791/2745/2013 Головуючий в І інстанції Марків Т.А.
Категорія 51 Доповідач: Приходько Л.А.
2013 року серпня місяця 22 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого:Приходько Л.А.
Суддів:Бездрабко В.О.
Борка А.Л.
При секретарі:Романовій Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 15 липня 2013 року у справі
за позовом
ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю "Автотех Україна" про визнання незаконним та скасування наказу про переведення,
В квітні 2013 року ОСОБА_5 звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 19 лютого 2004 року він перебував в трудових відносинах з КМВП «Таврія», працюючи на посаді механіка-оператора. 31 грудня 2012 року його було звільнено у зв'язку з втратою довіри за п. 2 ст. 41 КЗпП України. Одержавши трудову книжку 23 січня 2013 року він дізнався, що 05 травня 2010 року його було переведено на посаду менеджеру з продажу мастильних матеріалів та запчастин, а 27 травня 2011 року КМВП «Таврія» реорганізовано в ТОВ «Автотех Україна». Всупереч вимог ст. 32 КЗпП України, підприємство згоди на переведення на іншу роботу від нього не отримувало, про переведення не повідомляло, у зв'язку із чим просив визнати наказ про переведення незаконним та скасувати, зобов'язавши відповідача внести відповідні записи до трудової книжки.
Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 15 липня 2013 року у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Під час розгляду справи представник апелянта ОСОБА_6, апеляційну скаргу підтримав за обставинами викладеними у скарзі, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заперечуючи проти апеляційної скарги представники ТОВ «Автотех Україна» Сирота К.В. та Лоза В.Я. зазначили, що на їх думку рішення суду є законним та обґрунтованим. Просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, осіб, які приймають участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 перебував в трудових відносинах з відповідачем з 19.02.2004 року, коли був прийнятий на посаду механіка - оператора відповідно до наказу №19/2 від 19.02.2004 року(а.с.8). В той же день з ним був укладений трудовий договір, за яким він зобов'язався виконувати посадові обов'язки механіка-оператора мастильних матеріалів(а.с.5), зокрема здійснювати приймання та відпускання фасованого товару і наливних позицій моторних та індустріальних масел зі складу(а.с.57).
Відповідно до затвердженого директором КМВП «Таврія» штатного розпису на 2010 рік на оптовому складі передбачено дві штатні одиниці з посадою менеджер. Посада механіка - оператора штатним розкладом підприємства, в тому числі і на оптовому складі, відсутня(а.с.53).
05 травня 2010 року відповідачем виданий наказ №05/05-1 про переведення ОСОБА_5 до відокремленого підрозділу оптовий склад на посаду менеджера з продажу мастильних матеріалів та запчастин КМВП «Таврія»(а.с.49).
27.05.2011 року рішенням загальних зборів трудового колективу протоколу № 1 від 08.02.2011 року КМВП «Таврія» реорганізовано в ТОВ «Автотех Україна».
Відповідно до наказу № 08/12-03 від 08.12.2012 року в зв'язку з закінченням проведення інвентаризації та фактом недовіри ОСОБА_5 відпущено в позапланову відпустку з 10.12.20012 р. по 29.12.20012р. з подальшим звільненням(а.с.9).
31 грудня 2012 року, відповідно до наказу від 25.12.2012 року № 25/12-05, ОСОБА_5 звільнено із займаної посади у зв'язку з втратою довіри за п. 2 ст. 41 КЗпП України(а.с.10).
Зі змісту позовних вимог вбачається, що ОСОБА_5 вважає наказ про свій перевід на посаду менеджера з продажу мастильних матеріалів та запчастин незаконним посилаючись на те, що адміністрація підприємства, всупереч вимог ст. 32 КЗпП України, згоди на переведення на іншу роботу від нього не отримувала та навіть не повідомила про таке переведення. До свого звільнення він не знав про те, що він був переведений на іншу роботу, зазначаючи, що весь цей час він виконував ту ж саму роботу на тому самому робочому місці.
Відповідно до вимог ст. 32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1). Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором (ч.2).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 31 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» N 9 від 06.11.1992 року, відповідно до ст.32 КЗпП переведення на іншу роботу допускається тільки за згодою працівника. Переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором. Не вважається переведенням, що потребує згоди працівника, переміщення його на тому ж підприємстві (в установі, організації) на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ на території підприємства в межах тієї ж місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою і з тими ж істотними умовами праці. Однак і переміщення не може бути безмотивним, не обумовленим інтересами виробництва.
Зважаючи на викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання наказу про переведення незаконним, його скасування та зобов'язання відповідача внести відповідні записи до трудової книжки.
З матеріалів справи вбачається, і це визнано сторонами у справі, що позивач після видачі наказу про його переведення, продовжував працювати на тому ж самому робочому місці та виконувати ті ж самі посадові обов'язки.
Як пояснили представники відповідача під час розгляду справи перевід ОСОБА_5 носив формальний характер у зв'язку з реорганізацією підприємства та затвердженням нового штатного розкладу. Оскільки за штатним розкладом на 2010 рік на підприємстві така посада механіка-оператора була відсутня був виданий наказ про переведення позивача на посаду менеджера з продажу мастильних матеріалів та запчастин. ОСОБА_5 продовжував працювати на тому ж самому робочому місці та виконувати ті ж самі посадові обов'язки, зокрема здійснював приймання та відпускання товару зі складу, що підтверджується наданими до суду видатковими накладним, податковими накладними з підписами позивача.
Враховуючи, що позивач не переміщувався на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ, продовжував виконувати ті ж самі посадові обов'язки і з тими ж істотними умовами праці таке переведення, в силу ч.2 ст. 32 КЗпП України, не потребувало згоди працівника, а отже, відсутні і підстави для визнання наказу про переведення незаконним та його скасування.
Доводи позивача щодо його необізнаності про переведення на посаду менеджера до часу отримання ним трудової книжки у зв'язку із звільненням у січні 2013 року не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, та спростовуються дослідженими доказами у справі, зокрема власноруч написаною ОСОБА_5 анкетою, в якій він зазначає свою посаду - менеджер(а.с.40).
Допущені відповідачем порушення вимог законодавства щодо ознайомлення працівника з кожним записом, що заноситься до трудової книжки, не є підставою для визнання наказу про переведення незаконним та його скасування.
Разом з тим колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини рішення посилання на те, що «на даний час трудові відносини між сторонами припинені у зв'язку із звільненням позивача, через що спірний наказ чинність втратив та будь-яких прав та обов'язків (в тому числі виконувати певну роботу чи працювати на певній посаді) для позивача не створює», оскільки, як вбачається зі змісту позовних вимог та пояснень позивача, останній просив визнати незаконним та скасувати наказ про його переведення на іншу посаду не у зв'язку з необхідністю виконувати певну роботу чи працювати на певній посаді, а з метою визначення його посадових обов'язків на час перебування в трудових відносинах з відповідачем, для подальшого вирішення в судовому порядку спору про законність його звільнення.
В решті рішення судом першої інстанції з достатньою повнотою встановлені обставини справи, надана належна оцінка доказам, якими сторони обґрунтували свої доводи і заперечення та постановлено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тоді як доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстави для його скасування та задоволення скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 15 липня 2013 року змінити.
Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на те, що «На даний час трудові відносини між сторонами припинені у зв'язку із звільненням позивача, через що спірний наказ чинність втратив та будь-яких прав та обов'язків (в тому числі виконувати певну роботу чи працювати на певній посаді) для позивача не створює».
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: