27.08.2013
Справа № 2-4/11
Провадження № 2/497/3/13
21.08.2013 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючої - судді Тимошенко І. В.
за участю секретаря - Сайтарли Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 40517 грн. та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
ОСОБА_1, уточнивши позовні вимоги (а.с.175 том 1), просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2, який є правонаступником відповідачки ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, на його користь 40517 грн. ОСОБА_1 посилається на те, що літом 2001 року він та члени його сім'ї поселилися в житловому будинку по АДРЕСА_1, який належав на праві власності ОСОБА_3 В цьому будинку вони спочатку проживали на правах наймачів, а у червні 2003 року ОСОБА_3 склала на його ім'я заповіт , яким все належне їй на день смерті майно, в тому числі і вказаний житловий будинок, заповіла йому - ОСОБА_1 З цього часу зі згоди власника будинку ОСОБА_3 та за усною з нею домовленістю він приступив до проведення ремонтно - будівельних робіт в зазначеному будинку з метою його благоустрою. Протягом 2003 - 2004 року за рахунок власних коштів він обладнав в будинку систему газового опалення з установкою газового котла, встановив в будинку водонагрівач, провів заміну існуючого водопроводу з металевих труб водопроводом з метало - пластикових труб, обладнав бетонне покриття двору, провів перебудову сараю літера «Г» в гараж та встановив в гаражі нові металеві ворота. На проведення цих будівельних робіт відповідно до висновку судової будівельно - технічної експертизи від 23 червня 2009 року він поніс витрати в сумі 40517 грн. 21 вересня 2006 року між ним та ОСОБА_3 був укладений договір довічного утримання , згідно якого ОСОБА_3 передала йому у власність вказаний житловий будинок. Але згодом рішенням Болградського районного суду від 27 березня 2007 року договір довічного утримання було розірвано на вимогу ОСОБА_3, а його і членів його сім'ї також за рішенням суду виселено з зазначеного будинку. При житті ОСОБА_3 не відшкодувала йому витрати, понесені на ремонт будинку. Після смерті ОСОБА_3 відповідач ОСОБА_2 є її спадкоємцем та зобов'язаний відшкодувати йому зазначені витрати в сумі 40517 грн.
ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 не визнав , посилаючись на те, що будівельні роботи, яки ОСОБА_1 виконав в будинку по АДРЕСА_1 проводились ним за усною домовленістю з власником будинку ОСОБА_3, відповідно до якої ОСОБА_3 звільнила ОСОБА_1 на три роки від сплати квартирної плати за проживання позивача та членів його сім'ї в належному їй будинку. Крім того, ОСОБА_3 за власні кошти придбала труби та інше обладнання для системи опалення, а також інші будівельні матеріали, які були використані ОСОБА_1 при проведенні ремонтних робіт Всі проведені позивачем ремонтно - будівельні роботи є неякісними, не відповідають будівельним нормам, на їх проведення позивач не отримав згоду місцевого органу влади, вони у встановленому порядку не прийняті в експлуатацію Сарай літера «Г», який ОСОБА_1 переобладнав під гараж для свого особистого користування, а також веранда літера «а2», в якій встановлений водонагрівач - є самочинним будівництвом. Тому він не повинен відшкодовувати будь - які витрати на користь ОСОБА_1 Просить в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та, уточнивши позовні вимоги (а.с.85-86 том 3), просить постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на його користь 417900 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 5000000 грн. на відшкодування моральної шкоди. ОСОБА_2 при цьому посилається на те, що з 2003 року по серпень 2010 року ОСОБА_1 безоплатно проживав в житловому будинку по АДРЕСА_1, який належав на праві власності ОСОБА_3 Тому з ОСОБА_1 на його - ОСОБА_2 користь , як спадкоємця померлої ОСОБА_3, підлягає стягненню оплата за проживання в будинку та користування господарськими будівлями за період з 12 грудня 2007 року по 12 серпня 2010 року в сумі 15000 грн. Крім того, з ОСОБА_1 підлягає стягненню оплата за прибирання території двору за 20 місяців проживання в будинку в сумі 6000 грн. 21 вересня 2006 року між власником будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір довічного утримання , згідно якого ОСОБА_1 зобов'язався надавати ОСОБА_3 матеріальне забезпечення, грошова оцінка якого була визначена договором в сумі 300 грн. Але умови договору ОСОБА_1 не виконував та матеріальне забезпечення ОСОБА_3 не надавав, в зв'язку з чим договір довічного утримання було розірвано рішенням Болградського районного суду від 27 березня 2007 року, яке набрало чинності 12 грудня 2007 року. За період с 21 вересня 2006 року по 12 грудня 2007 року з ОСОБА_1 на його - ОСОБА_2 користь підлягає стягненню сума за договором довічного утримання з розрахунку 300 грн. на місяць з врахуванням індексації в загальному розмірі 7000 грн. (т.я. ОСОБА_1 не виконував умови договору довічного утримання). Також ОСОБА_1 під час проживання у вказаному будинку , при проведенні перебудови сараю літера «Г» в гараж знищів 8 кущів винограду, який давав врожай столових сортів винограду, тим самим спричинив йому - ОСОБА_2 шкоду в сумі 14400 грн. За час проживання в будинку ОСОБА_1 зруйнував та привів в непридатний стан дворовий туалет; на демонтаж старого туалету та обладнання нового туалету необхідні витрати в сумі 2000 грн. За час проживання в будинку ОСОБА_1 переобладнав сарай літера «Г» під гараж, але цей сарай (гараж) є самочинним будівництвом та підлягає знесенню, на його демонтаж необхідні витрати в сумі 110000 грн. ОСОБА_1 також обладнав двір бетонним покриттям, але ці роботи ним проведені неякісно , без отримання відповідного дозволу місцевої влади; вартість робіт по приведенню бетонного покриття двору в належний стан складає 75000 грн. Обладнана ОСОБА_1 в будинку система опалення та водонагрівач також підлягають демонтажу в зв'язку з їх невідповідністю будівельним нормам; витрати на їх демонтаж, а також проведення ремонту в будинку в зв'язку з демонтажем складають 150000 грн. При житті власника будинку ОСОБА_3 ОСОБА_1 самовільно присвоїв належну останній швейну машинку , в зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню вартість швейної машинки 40000 грн. Після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, він - ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом та прийняв спадщину у встановленому законом порядку. В зв'язку з необхідністю проведення в зазначеному будинку демонтажу системи опалення, водопроводу, гаражу , бетонного покриття двору, проведення ремонту в будинку , а також втратою швейної машинки, яка є спадковим майном, він - ОСОБА_2 зазнав моральні страждання та переживання та оцінює спричинену йому моральну шкоду в сумі 5000000 грн.
ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення з нього матеріальної та моральної шкоди не визнав, посилаючись на наступне. З часу складання ОСОБА_3 заповіту - у червні 2003 року він, його дружина та син стали проживати з ОСОБА_3 однією сім'єю, вели спільне господарство, він оплачував комунальні послуги, тому ОСОБА_3 оплату за проживання його та членів його сім"ї в будинку не вимагала, оскільки вони з дружиною утримували ОСОБА_3 та створювали необхідні умови для її комфортного проживання. Ремонтно - будівельні роботи в будинку він виконував в зв'язку з тим, що ОСОБА_3 повідомила його , що вона склала на його ім'я заповіт та після її смерті будинок буде належати йому. Домовленості між ним та ОСОБА_3 про те, що вона його звільняє від оплати за проживання в будинку за те, що він буде проводити ремонтні роботи в цьому будинку між ними не було. Тому вимогу ОСОБА_2 про стягнення оплати за проживання в будинку вважає безпідставною. Вимогу про стягнення оплати за прибирання двору також вважає безпідставною , посилаючись на те, що за час проживання в спірному будинку він виконував необхідні роботи по утриманню двору в належному стані. Вимогу щодо стягнення суми матеріального утримання за договором довічного утримання не визнає, оскільки він вважає, що належним чином виконував умови договору довічного утримання. Вимогу про стягнення вартості 8 знищених кущів винограду вважає безпідставною, оскільки кущі винограду були знищені при проведені робіт по обладнанню двору бетонним покриттям зі згоди ОСОБА_3 Вимогу про стягнення витрат на обладнання нового дворового туалету не визнає, посилаючись на те, що він туалет не руйнував. Вимогу про стягнення витрат на демонтаж та рекультивацію гаражу літера «Г» , системи опалення, водонагрівача, водопроводу, бетонного покриття двору не визнає , посилаючись на те, що будівельні роботи з переобладнання сараю літера «Г» в гараж , обладнанню двору бетонним покриттям, заміні старого водопроводу новим, встановленню водонагрівача , обладнанню системи опалення були проведені ним зі згоди власника будинку ОСОБА_3, проведені належним чином, використовувались ОСОБА_3 при її житті і до теперішнього часу використовуються за призначенням.
Суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 40517 грн. підлягає частковому задоволенню, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 1166 ч.1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ст.. 1167 ЦК України моральна шкода , завдана фізичний або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала , за наявності її вини.
Відповідно до ст.. 10 ч.3 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цім Кодексом.
Житловий будинок з господарськими будівлями та дворовими спорудами, розташований по АДРЕСА_1 належав на праві власності ОСОБА_3.
Судом встановлено, що літом 2001 року ОСОБА_1 та члени його сім'ї - дружина та неповнолітня дитина зі згоди власника вказаного житлового будинку - ОСОБА_3 поселилися та стали проживати в цьому будинку. 3 червня 2003 року ОСОБА_3 склала заповіт на ім'я ОСОБА_1, яким заповіла йому все належне їй на день смерті майно , в тому числі і зазначений житловий будинок. Заповіт був посвідчений Болградською райдержнотконторою 3 червня 2003 року по реєстру за № 2588, що підтверджується відповіддю на запит суду Болградської райдержнотконтори за № 860/01-16 від 16.09.2011 року (а.с.48 том 2). 23 грудня 2004 року ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_8 та їх неповнолітній син ОСОБА_9 1996 року народження зі згоди ОСОБА_3 були зареєстровані в цьому будинку, що підтверджується копією домової книги на будинок (а.с.7-8 том1).
22 серпня 2006 року ОСОБА_3 скасувала заповіт на ім'я ОСОБА_1 (а.с.48 том 2). 21 вересня 2006 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 було укладено договір довічного утримання, який розірвано рішенням Болградського районного суду від 27 березня 2007 року , що набрало законної сили 12 грудня 2007 року (а.с.58-62 том 1). За рішенням Болградського районного суду від 17 травня 2010 року ОСОБА_1 та членів його сім'ї виселено з будинку по АДРЕСА_1 (а.с.90-93 том 3).
Протягом 2003 - 2004 років ОСОБА_1, якому ОСОБА_3 повідомила про складення заповіту на його ім'я , зі згоди власника будинку ОСОБА_3 за власні кошти провів в будинку наступні ремонтно - будівельні роботи: обладнав систему газового опалення з установкою газового котла, встановив водонагрівач, замінив існуючий водопровід з металевих труб водопроводом з метало - пластикових труб, обладнав бетонне покриття двору, переобладнав існуючий сарай літера «Г» в гараж з встановленням в гаражі нових металевих воріт.
Той факт , що ОСОБА_1 у 2003 - 2004 роках за власні кошти дійсно були проведені зазначені ремонтно - будівельні роботи підтверджується наступними доказами.
Щодо обладнання системи газового опалення в зазначеному будинку та встановлення водонагрівача. Власник будинку ОСОБА_3 при розгляді Болградським районним судом цивільної справи № 2-559 за 2007 рік за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення порядку виконання зобов'язання за договором довічного утримання і за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання договору довічного утримання, в судовому засіданні надала пояснення, що природний газ в її будинок провів ОСОБА_1 , він же купив та встановив котел для опалення (а.с.57-61 том 2). ОСОБА_2, представляючи інтереси ОСОБА_3 на підставі довіреності , в ході розгляду цієї цивільної справи також пояснив, що зі слів ОСОБА_3 йому відомо, що систему газового опалення в будинку обладнав та встановив газовий котел ОСОБА_1 за власні кошти , за що - вона ОСОБА_3 звільнила ОСОБА_1 від оплати за проживання в будинку на три роки. Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5 суду пояснили, що вони на замовлення ОСОБА_1 у 2003 році виконали в житловому будинку по АДРЕСА_1 роботи по обладнанню системи газового опалення, а також виготовили та встановили водонагрівач. При цьому свідок ОСОБА_10 пояснив, що газовий котел та електричний тен для водонагрівача ОСОБА_1 купував на ринку м.Болграда у його присутності. Ці свідки пояснили, що всі необхідні матеріали для виконання проведених ними робіт їм надавав ОСОБА_1, він же оплатив їм виконану роботу: при цьому ОСОБА_3 була присутня в будинку під час виконання зазначених робіт, будь - яких заперечень щодо проведення цих робіт не висловлювала, не перешкоджала в проведенні цих робіт, відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були добрі. ОСОБА_1 представив суду накладні про придбання ним у червні 2003 року металевих труб та інших матеріалів, необхідних для обладнання системи опалення (а.с.49 том 2). Той факт, що ОСОБА_1 була обладнана в будинку ОСОБА_3 система опалення з установою газового котла підтвердили також в судовому засіданні свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_6, яким про цей факт відомо зі слів ОСОБА_3
Щодо заміни існуючого водопроводу з металевих труб водопроводом з металопластикових труб. Свидок ОСОБА_15 суду пояснив, що у 2003 році на замовлення ОСОБА_1 він разом з ще двома робітниками виконали роботи по заміні старого водопроводу з металевих труб на новий водопровід з металопластикових труб: необхідні для роботи матеріали їм надавав ОСОБА_1 ; він же оплатив їм виконану роботу; ОСОБА_3 проти виконання цих робіт не заперечувала. Той факт, що ОСОБА_1 були проведені роботи по заміні водопроводу підтвердила в судовому засіданні і свідок ОСОБА_13, яка пояснила, що ОСОБА_3 їй повідомила, що ОСОБА_1 поміняв водопровід в її будинку і була цим задоволена.
Щодо переобладнання сараю літера «Г» в гараж із встановленням нових металевих воріт. Цей факт ОСОБА_3 визнала в своїх власноруч написаних поясненнях, доданих до заперечень проти позову ОСОБА_1 (а.с.34 том 1). ОСОБА_2, представляючи інтереси ОСОБА_3, не заперечував в судовому засіданні факт переобладнання ОСОБА_1 сараю під гараж, про що йому відомо зі слів ОСОБА_3 , але при цьому пояснив , що таке переобладнання ОСОБА_1 зробив особисто для себе , оскільки в його користуванні знаходився автомобіль, а також використовував при цьому будівельні матеріали, яки належали ОСОБА_3 Свідки ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 пояснили в судовому засіданні, що вони на замовлення ОСОБА_1 в осені 2004 року провели у вказаному будинку роботи з переобладнання сараю під гараж з встановленням нових металевих воріт; всі необхідні матеріали закуповував та надавав їм ОСОБА_1 і він оплачував їм роботу; при цьому ОСОБА_3 будь - яких заперечень проти виконання таких робіт не висловлювала; відносини між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 були добрі як у сина і матері. ОСОБА_1 надав суду накладні про придбання ним піску, цементу, металу та інших будівельних матеріалів у вересні 2004 року, що співпадає з поясненнями свідків (а.с.50-51 том 2).
Щодо обладнання двору бетонним покриттям. В судовому засіданні ОСОБА_2 , представляючи інтереси ОСОБА_3, не заперечував той факт, що ОСОБА_1 провів обладнання двору бетонним покриттям частково за виключенням доріжок, яки були забетоновані раніше. Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснив, що він разом з ще двома робітниками на замовлення ОСОБА_1 виконали роботу по обладнанню двору у вказаному житловому будинку бетонним покриттям: роботу їм оплачував ОСОБА_1 ; матеріали для роботи також надавав ОСОБА_1 Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14 суду пояснили, що зі слів ОСОБА_3 їм відомо, що ОСОБА_1 провів роботи по обладнанню двору бетонним покриттям. ОСОБА_1 надані суду накладні про придбання ним у вересні 2004 року піску, щебеню, цементу (а.с.51,52-54 том 2).
Таким чином судом встановлено, що протягом 2003-2004 року ОСОБА_1 , знаючи про наявність на його ім'я заповіту на житловий будинок по АДРЕСА_1 , складеного ОСОБА_3; враховуючи що між ним та ОСОБА_3 на той період часу були добрі стосунки , з метою благоустрою будинку для найбільш комфортного користування ним як самим ОСОБА_1 і членами його сім'ї, так і ОСОБА_3, провів в будинку зазначені ремонтно - будівельні роботи за власні кошти , вважаючи що в подальшому будинок перейде у його власність. Намір ОСОБА_3 передати будинок у власність ОСОБА_1 підтверджується подальшим укладенням 21 серпня 2006 року між нею та ОСОБА_1 договору довічного утримання. Але після скасування ОСОБА_3 заповіту , а в подальшому розірвання договору довічного утримання у ОСОБА_1 виникло право на відшкодування витрат, понесених ним на проведення зазначених ремонтно - будівельних робіт.
Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 4 жовтня 1991 року з послідуючими змінами «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» визначено, що оскільки згідно зі ст.. 17 Земельного Кодексу України земельна ділянка для будівництва жилого будинку і господарських будівель надається громадянину у приватну власність, участь інших осіб у будівництві не створює для них права приватної власності на жилий будинок, крім випадків, коли це передбачено законом. Таке право , зокрема виникає , коли будівництво велось подружжям в період шлюбу - жилий будинок у зв'язку з цим є їх спільною сумісною власністю, або велось за рахунок спільної праці членів сім'ї - жилий будинок стає їх спільною сумісною власністю, якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними. Інші особи, які приймали участь у будівництві житлового будинку не на підставі угоди про створення спільної власності , яка відповідає законодавству, вправі вимагати не визнання права власності на будинок, а відшкодування своїх затрат на будівництво, якщо допомогу забудовнику вони надавали не безоплатно.
Відповідно до висновку судової будівельно - технічної експертизи № 29/06 от 23 червня 2009 року визначена вартість витрат , понесених на проведення будівельних робіт з обладнання системи газового опалення з установкою газового котла, встановлення водонагрівача, заміні існуючого водопроводу з металевих труб водопроводом з метало - пластикових труб, обладнанню бетонного покриття двору, переобладнанню сараю літера «Г» під гараж у вказаному житловому будинку. Загальна вартість виконаних робіт згідно смети за діючими на час надання висновку цінами на будівельні матеріали та послуги визначена в 40517 грн.(а.с.110-137 том 1). З цього висновку експертизи і смети до нього вбачається, що прямі витрати на проведення зазначених робіт складають 21657 грн., з яких 13747 грн. вартість матеріалів, виробів і конструкцій і 7308 грн. заробітна плата. З допиту в судовому засіданні судового експерта ОСОБА_21 встановлено, що при складанні висновку експертизи нею були враховані та оцінені лише роботи, які зазначені в ухвалі суду від 23 грудня 2008 року (а.с.74 том 1) . При цьому огляд житлового будинку по АДРЕСА_1 вона проводила у присутності ОСОБА_1 і ОСОБА_3: площу бетонного покриття двору вона визначила за виключенням бетонних доріжок, що малися раніше; вартість робіт з обладнання системи опалення визначила з врахуванням того, що раніше газ було підведено до газової плити.
Оскільки ОСОБА_1 надані накладні про придбання ним будівельних матеріалів на загальну суму 5199 грн. (а.с.49-54 том 2), суд вважає за необхідне саме цю суму врахувати при стягненні на його користь витрат , понесених ним на проведення ремонтно - будівельних робіт . Суд вважає, що на користь ОСОБА_1 відповідно до зазначеного висновку експертизи підлягає стягненню лише вартість прямих витрат на проведення ремонтно - будівельних робіт без врахування загальновиробничих витрат , коштів на покриття адміністративних витрат, податків , зборів, обов'язкових платежів , встановлених діючим законодавством , оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 таки витрати не поніс, а поніс витрати лише на придбання будівельних матеріалів та на оплату праці з виконання зазначених вище ремонтно - будівельних робіт. Таким чином суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на придбання будівельних матеріалів в сумі 5199 грн. і витрати на оплату праці за виконання зазначених ремонтно - будівельних робіт в сумі 7308 грн., а всього 12507 грн.
Посилання ОСОБА_2 на те , що систему газового опалення в будинку ОСОБА_3 ОСОБА_1 обладнав в зв'язку з тим, що був за усною домовленістю з ОСОБА_3 звільнений від сплати квартирної плати на три роки, не може бути прийнято судом до уваги. ОСОБА_1 цю обставину категорично заперечує. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не був у встановленому порядку укладений договір найму житлового приміщення в письмовій формі, в зв'язку з чим відсутні докази про проживання ОСОБА_1 та членів його сім'ї в цьому будинку на платній основі , відсутні письмові докази про умови проживання ОСОБА_1 в цьому будинку .
Твердження ОСОБА_2 про те, що не можуть бути стягнені на користь ОСОБА_1 витрати на встановлення водонагрівача , оскільки водонагрівач встановлено у веранді літера «а 2», яка є самочинним будівництвом - безпідставне. З пояснень в судовому засіданні сторін, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 встановлено, що водонагрівач входить до системи газового опалення будинку , є складовою частиною системи газового опалення , яка у встановленому порядку прийнята в експлуатацію, що підтверджується інформацією Болградського управління експлуатації газового господарства (а.с.102-113 том 2). Водонагрівач використовувався ОСОБА_3 при житті і на сьогоднішній день придатний для експлуатації, що підтверджується поясненнями в судовому засіданні ОСОБА_2 . Вимоги щодо знесення самочинно побудованої веранди літера «а2», яка є прибудовою до зазначеного житлового будинку, будь - яким компетентним органом не ставиться.
Посилання ОСОБА_2 на те, що гараж літера «Г» є самочинним будівництвом, а тому не підлягають стягненню витрати на його обладнання - не відповідає дійсності . Як вбачається з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 20 вересня 2006 року в домоволодінні по АДРЕСА_1 був зареєстрований сарай літера «Г» загальною площею 39,4 кв.м. (а.с.131 том 2). Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 16 травня 2011 року в зазначеному домоволодінні зареєстрований гараж літера «Г» (а.с.132 том 2). З пояснень в судовому засіданні сторін, свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 встановлено, що сарай літера «Г» було переобладнано під гараж без зміни його розмірів , а саме в існуючому сараї літера «Г» в межах його площі було знято перестінок, оштукатурені внутрішні стіни, замінено шифер на даху, встановлені нові металеві ворота. Згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна , затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127 з послідуючими змінами - зміна призначення господарських будівель не належить до самочинного будівництва. Тому довідка від 14.04.2011 року , згідно якої гараж літера «Г» є самочинним будівництвом (а.с.42 том 2) судом до уваги не приймається , оскільки ця довідка спростовується наданою КП «Болградське БТІ» інформацією та витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно , згідно яких сарай літера «Г» , а нині гараж літера «Г» пройшли у встановленому порядку державну реєстрацію (129-132 том 2).
Посилання ОСОБА_2 на те , що при проведенні ОСОБА_1 ремонтно- будівельних робіт (обладнання системи газового опалення, перебудова сараю літера «Г» під гараж) були використані будівельні матеріали, які належали ОСОБА_3, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки доказів про придбання ОСОБА_3 таких матеріалів ОСОБА_2 не надав. Пояснення в судовому засіданні свідка ОСОБА_14 про те, що у ОСОБА_3 мались запчастини для системи газового опалення не є доказом використання цих матеріалів ОСОБА_1 Свідку ОСОБА_14 достовірно не відомо які саме матеріали буди придбані ОСОБА_3 та чи дійсно вони були використані при обладнанні системи опалення в належному останній будинку . До того ж суд при вирішенні цього спору враховує лише витрати на придбання будівельних матеріалів, щодо яких ОСОБА_1 надані відповідні накладні (а.с.49-54 том 2).
Суд також не приймає до уваги посилання ОСОБА_2 на те, що переобладнання сараю літера «Г» під гараж, обладнання двору бетонним покриттям ОСОБА_1 провів для своїх особистих потреб, оскільки у нього в користуванні знаходився автомобіль, і без згоди ОСОБА_3 Судом встановлено, що під час проведення ОСОБА_1 ремонтно - будівельних робіт у зазначеному будинку у 2003 - 2004 роках між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 були добрі стосунки. ОСОБА_3 , як власник будинку, не заперечувала проти проведення таких робіт, не перешкоджала ОСОБА_1 в проведенні цих робіт, не ставила питання про усунення перешкод в користуванні належним їй будинком в зв'язку з проведенням ОСОБА_1 таких робіт , хоча мала таку можливість шляхом звернення з позовом до суду. З пояснень в судовому засіданні свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 вбачається, що у зазначений період часу між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 були дуже добрі стосунки, ОСОБА_3 не тільки не заперечувала, а і була задоволена тим, що ОСОБА_1 виконував зазначені роботи в її будинку; згодом стосунки між ними погіршились , а потім між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 і зовсім виникли неприязні відносини.
Пояснення ОСОБА_2 про те, що обладнання системи опалення і встановлення водонагрівача, бетонне покриття двору, обладнання водопроводу , переобладнання сараю літера «Г» під гараж проведені без дозволу виконавчого органу влади на їх проведення , виконані не компетентними особами, не прийняті в експлуатацію у встановленому порядку - не є підставою для відмови в задоволенні позову. ОСОБА_1 на мав можливості отримати дозвіл на проведення в будинку зазначених будівельних робіт, оскільки він не був власником будинку, отримувати такий дозвіл мала ОСОБА_3 Система опалення, до складу якої входить водонагрівач , прийнята в експлуатацію у встановленому порядку у червні 2003 року, з ОСОБА_3 було укладено договір газопостачання, на її ім'я Болградським управлінням експлуатації газового господарства відкрито особовий рахунок (а.с. 102-113 том 2), що свідчить про відповідність системи опалення діючим нормам. Заміна існуючого водопроводу, обладнання двору бетонним покриттям, перебудова сараю під гараж без зміни його розмірів не потребує додаткового введення в експлуатацію. Відповідність цих робіт будівельним нормам підтверджена висновком судової будівельно - технічної експертизи № 29/06 від 23.06. 2009 року. Система опалення, водопровід, бетонне покриття двору, водонагрівач експлуатувались ОСОБА_3 при її житті і по теперішній час експлуатуються за призначенням, що підтверджується поясненнями в судовому засіданні ОСОБА_2 .
Твердження ОСОБА_2 про те , що накладні про придбання будівельних матеріалів , які надав ОСОБА_1 н, е можна враховувати при визначенні розміру понесених останнім витрат на будівельні роботи, оскільки ці накладні не підтверджені касовими чеками , а судом не перевірені касові книги щодо обліку проданих будівельних матеріалів - є безпідставним та надуманим. Факт придбання ОСОБА_1 будівельних матеріалів на загальну суму 5199 грн. підтверджується наданими ОСОБА_1 накладними (а.с.49-54 том 2) , письмовим підтвердженням про придбання цих товарів ОСОБА_1 з видачею на його ім'я відповідних накладних , які надані на запит суду продавцями цих товарів (а.с.98-101 том 2), а також поясненнями в судовому засіданні свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_15,ОСОБА_20, ОСОБА_18, яки виконували зазначені будівельні роботи та пояснили суду, що всі необхідні будівельні матеріали купував та надавав їм ОСОБА_1
Посилання ОСОБА_2 на те , що будівельні матеріали, про придбання яких ОСОБА_1 надав накладні, могли бути використані ним в будинку по АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_1 на праві власності, судом до уваги не приймається, оскілки цей будинок придбаний ОСОБА_1 за договором купівлі - продажу лише у 2007 році.
Твердження ОСОБА_2, що ОСОБА_1 пропустив строк позовної давності для звернення до суду з позовом про стягнення витрат , понесених на проведення будівельних робіт - є безпідставним. Судом встановлено, що перелічені вище будівельні роботи ОСОБА_1 провів протягом 2003 - 2004 року , знаючи про наявність складеного ОСОБА_3 на його ім'я заповіту та вважаючи, що в подальшому житловий будинок , в якому він проводив будівельні роботи, перейде у його власність. Право на відшкодування витрат на проведення ремонтно - будівельних робіт виникло у ОСОБА_1 після розірвання в судовому порядку договору довічного утримання , укладеного між ним і ОСОБА_3 одразу після скасування заповіту ; строк позовної давності для захисту порушеного права починається з часу набрання законної сили судовим рішенням про розірвання договору довічного утримання , тобто з 12 грудня 2007 року. До суду ОСОБА_1 звернувся 20.02.2008 року. Строк позовної давності ним не пропущено.
Після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом та прийняв спадщину у встановленому законом порядку, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 53/2010 до майна померлої ОСОБА_3, заведеної приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу ОСОБА_25 (а.с.20-33 том 2) . Відповідно до ст..1231 ЦК України до спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем. Згідно ч.4, 5 ст. 1231 ЦК України матеріальна та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна , яке було одержано ними у спадщину. Вартість житлового будинку по АДРЕСА_1 , одержаного ОСОБА_2 в спадщину, складає згідно наданого ним же технічного паспорту на цей будинок 99153 грн. (а.с.35 том 2).
За викладених обставин суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12507 грн. витрат , понесених останнім на проведення ремонтно - будівельних робіт у зазначеному будинку , а також судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог (а.с.5-6,157, 180-181 том 1).
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Вимога ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_1 оплати за проживання його та членів його сім'ї в будинку по АДРЕСА_1 в період з 2003 по серпень 2010 року , оплати за користування господарськими будівлями при цьому будинку, оплати за прибирання території двору задоволенню не підлягає. При житті ОСОБА_3 між нею, як власником будинку, та ОСОБА_1 не було укладено договір найму житлового приміщення та інших господарсько - побутових будівель відповідно до норм ст.. 158 ЖК України. Доказів про те, що ОСОБА_1 повинен був вносити оплату за проживання в будинку , за користування господарськими будівлями, за прибирання території двору ОСОБА_2 не надано. Відповідно до ст.. 1230 ч.1 ЦК України до спадкоємця переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов'язаннях. В зв'язку з відсутністю договору найму житлового приміщення між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, ОСОБА_2, як спадкоємець померлої ОСОБА_3, не має права на відшкодування збитків, щодо яких відсутні договірні зобов'язання.
Вимога ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_1 суми матеріального забезпечення за договором довічного утримання, укладеним 26 вересня 2006 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_1- є безпідставною. По - перше ці правовідносини не допускають правонаступництва, право вимагати матеріальне забезпечення за договором довічного утримання мала право лише сама ОСОБА_3 По-друге відповідно до ст.. 744 ЦК України за договором довічного утримання одна сторона (відчужував) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом. За умовами договору довічного утримання, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , останній (набувач) зобов'язався довічно здійснювати утримання (догляд) ОСОБА_3, забезпечуючи її житлом шляхом збереження безоплатного довічного проживання в житловому будинку, придатним для носіння одягом та взуттям, належним медичним обслуговуванням, лікувальними засобами, продуктами харчування, наданням побутових послуг. Зі змісту рішення Болградського районного суду від 27 березня 2007 року по справі № 2-ц-559/2007 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання договору довічного утримання вбачається, що договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було розірвано в зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 не виконував в повному обсязі умови цього договору , а ОСОБА_3 відмовлялась приймати від ОСОБА_1 утримання за договором (а.с.58 том 1). Тому стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріального забезпечення в грошовому вигляді в розмірі 300 грн. на місяць суперечить як вимогам ст.. 744 ЦК України , так і умовам договору довічного утримання, про що зазначено і в ухвалі колегії судів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 12 грудня 2007 року по зазначеній справі (а.с.61-62 том 1).
Вимога ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди, пов'язаної з викорчовуванням 8 кущів винограду також задоволенню не підлягає. З пояснень сторін судом встановлено, що кущі винограду були викорчувані ОСОБА_1 при житті ОСОБА_3та за її згодою ще у 2004 році під час проведення переобладнання сараю літера «Г» під гараж та обладнання двору бетонним покриттям. ОСОБА_3 в межах строку позовної давності з вимогою про відшкодування збитків, заподіяних викорчовуванням кущів винограду, до суду не зверталась. Заподіяння таких збитків також не випливає з договірних зобов'язань, в зв'язку з чим ОСОБА_2 не вправі вимагати відшкодування таких збитків.
Вимога ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди , пов'язаної з руйнуванням дворового туалету та викраденням швейної машинки задоволенню не підлягає. Доказів про те, що ОСОБА_1 зруйнував дворовий туалет, а також присвоїв чи викрав швейну машинку, яка належала ОСОБА_3 , ОСОБА_2 не надав. ОСОБА_1 факт руйнування ним дворового туалету , а також присвоєння (викрадення) швейної машинки категорично заперечує. Постановою слідчого СВ Болградського РВ УМВС від 15.09.2008 року в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1, в тому числі за фактом звернення ОСОБА_2 щодо викрадення швейної машинки, належної ОСОБА_3 , відмовлено (а.с.97-111 том3).
Вимога ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат на демонтаж та приведення у відповідність до будівельних норм системи газового опалення, водонагрівача, бетонного покриття двору , водопроводу, гаражу (сараю) літера «Г», які були обладнані ОСОБА_1 - є безпідставною. Як встановлено судом зазначені ремонтно - будівельні роботи були проведені ОСОБА_1 при житті власника будинку ОСОБА_3 та за її згодою. ОСОБА_3 не перешкоджала в проведенні цих робіт , не вимагала їх припинення , не здійснювала будь - яких дій щодо заборони ОСОБА_1 виконувати таки роботи. Навпаки ОСОБА_3 03 червня.2003 року склала на ім'я ОСОБА_1 заповіт, яким заповіла йому все своє майно, а після проведення ремонтно - будівельних робіт 21 вересня 2006 року уклала з ОСОБА_1 договір довічного утримання, за умовами якого передала ОСОБА_1 у власність належний їй житловий будинок по АДРЕСА_1.
Система газового опалення , обладнана ОСОБА_1 в зазначеному будинку з встановленням газового котла прийнята в експлуатацію у встановленому порядку , використовувалась ОСОБА_3 при її житті і до теперішнього часу використовується за призначенням, що підтверджується інформацією на запит суду і копіями документів , наданими Болградським управлінням експлуатації газового господарства (а.с.102 - 113 том 2). Водонагрівач є складовою частиною системи газового опалення , яка прийнята у встановленому порядку в експлуатацію, що свідчить про її відповідність діючим нормам. Обладнані ОСОБА_1 бетонне покриття двору і водопровід також відповідають діючим будівельним нормам, можуть експлуатуватись і експлуатуються за призначенням, що підтверджується висновком судової будівельно - технічної експертизи № 29/06 від 23 червня 2009 року (а.с.110 - 137 том 1). Гараж літера «Г» , переобладнаний з сараю літера «Г», зареєстрований у встановленому порядку КП «Болградське БТІ», не є самочинним будівництвом і також може експлуатуватись за призначенням, про що вже зазначено в цьому судовому рішенні. З пояснень в судовому засіданні як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2 встановлено, що при житті ОСОБА_3 використовувала систему газового опалення, водонагрівач, бетонне покриття двору, водопровід, гараж літера «Г» і по теперішній час ці об'екти придатні для використовування та експлуатації за призначенням. Тому твердження ОСОБА_2 про те, що ці об'єкти будівництва підлягають демонтажу є безпідставними. ОСОБА_2 , який після смерті ОСОБА_3 є власником вказаного житлового будинку за правом спадкування, може за власним бажанням та на власний розсуд привести систему газового опалення, водонагрівач, бетонне покриття двору в такий стан, як він бажає, але підстави для стягнення витрат на проведення цих робіт з ОСОБА_1 відсутні. ОСОБА_2 не надав будь - яких доказів про те, що колишній власник будинку ОСОБА_3, а після її смерті власник за правом спадкування ОСОБА_2, провели будь - яки роботи щодо демонтажу системи опалення, водонагрівача, бетонного покриття двору, водопроводу, гаражу літера «Г». Не надано також суду доказів про те, що будь - якими компетентними органами були пред'явлені вимоги щодо проведення демонтажу зазначених об'єктів або знесенню самочинного будівництва. Тому вимога щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат на демонтаж зазначених об'єктів є надуманою і задоволенню не підлягає.
Вимога ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_1 на його користь моральної шкоди задоволенню не підлягає, оскільки ОСОБА_2 не надав доказів про те, що діями ОСОБА_1 йому заподіяна будь - яка моральна шкода.
Посилання ОСОБА_2 на те, що на теперішній час в гаражі літера «Г» практично відсутня одна стінка, а бетоннне покриття двору перетворилося на купу сміття, не може бути враховано судом при постановленні судового рішення в цій справі. За минулий час з 2003 - 2004 років стан зазначених об'єктів міг змінитися , але це не впливає на розмір витрат , яки ОСОБА_1 поніс у 2003 - 2004 роках на проведення будівельних робіт.
Керуючись ст.10,11,60,79,80,81,84,88,131,212-215,294 ЦПК України, ст. 1166, 1231 ЦК України , суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12507 грн., а також 3245 грн. 07 коп. судових витрат , а всього 15752 грн. 07 коп.
В задоволенні решти позову ОСОБА_1 відмовити.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя : Тимошенко Ірина Вольдемарівна