Справа № 732/1383/13-ц
провадження № 2/732/343/13
іменем України
"22" серпня 2013 р. м. Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої - судді Карпинської Н.М., секретарі - Харитонової Т.М., за участі позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2, за участі представника органу опіки та піклування Городнянської районної державної адміністрації - Могилевець О.П., представника прокуратури - Котонос О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1, третя особа на боці позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Городнянської районної державної адміністрації, про позбавлення відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 батьківських прав, -
30.07.2013 року позивач, наділена правом передбаченим ст. 258 Сімейного кодексу України, звернулась до суду з позовом, в якому просила позбавити відповідачів батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Свій позов обґрунтовує тим, що відповідачі ігнорують батьківський обов'язок щодо виховання неповнолітнього сина.
У судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити, вказавши, що з часу проживання онука у неї (близько двох років) відповідачі не цікавляться його життям, здоров'єм та розвитком, не надають матеріальної допомоги. Дитина знаходиться на повному утриманнні бабусі-позивача, яка здійснює догляд та піклується про онука. Позивач не чинить перешкод відповідачам для відвідування сина, однак таких батьківських візитів небагато. Відповідачі не виявляють особливої турботи до сина, не запитують про навчання, ніколи не надають мінімальної матеріальної допомоги.
Відповідачі обставини на які посилається позивач не спростували.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлений до неї позов визнала, вказавши, що власний життєвий кризис перешкоджає виконувати їй батьківські обов'язки.
Відповідач ОСОБА_5 під час проведення у справі попереднього судового засідання визнав заявлений до нього позов, проти позбавлення його батьківських прав не заперечував, вказав, що дитина проживає у бабусі та знаходиться на її утриманні. В судове засідання, будучи завчасно повідомленим про час та місце його проведення (а.с. 29), відповідач ОСОБА_5 не з'явився, такою поведінкою виразив свою байдужість до своїх батьківських прав. У відповідності до ст. 158 ЦПК України брати участь у судовому засіданні - це право, а не обов'язок сторони. Клопотань про відкликання свого попереднього визнання позову відповідач ОСОБА_5 не подав.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача та відповідача ОСОБА_2, враховуючи позицію обох відповідачів, приймаючи до увагу думку дитини, допитавши свідків, оцінивши висновок органу опіки та піклування, підтриманий його представником у судовому засіданні, а також висновок представника прокуратури, виражений після повного та всебічного дослідження обставин справи та заявлених в ній доказів, визначившись із правовою нормою, що підлягає застосуванню до правовідносин сторін, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини згідно із статтею 164 Сімейного Кодексу України є підставою для позбавлення батьківських прав.
При цьому позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування суд вирішує після з'ясування ставлення батьків до дитини.
Обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у статті 150 Сімейного кодексу України. Визначено, зокрема, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною освіти, готувати її до самостійного життя.
Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування. Як встановлено з пояснень сторін, починаючи з 2012 року неповнолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, постійно проживає в сім'ї позивача. Судом встановлено, що окреме проживання дитини від батьків в родині дідуся ОСОБА_7 та бабусі ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 було зумовлено відсутністю належного піклування та турботи відносно дитини.
На час розгляду справи в суді батьки дитини оформили розірвання шлюбу. З того часу мати дитини відповідач ОСОБА_2 не має постійного місця проживання та житла, відповідач не працевлаштована, наміру вжити заходів до пошуку роботи не має.
Батько дитини відповідач ОСОБА_5 зловживає спиртними напоями, самоусунувся від виховання дитини, протягом всього часу проживання сина у позивача не виявляв до дитини найменшого піклування, не цікавився його життям, успіхами, навчанням, всі питання щодо виховання дитини вирішувались бабусею, дідусем (батьками відповідача).
Як вбачається з акту обстеження матеріально-побутових умов за місцем проживання позивача, тобто в родині, де проживає дитина(а.с.12) дитині створені належні умови для її розвитку та освіти, відведено окремий куточок з робочим місцем для навчання та окреме місце для дозвілля і відпочинку. Дідусь і бабуся належним чином дбають про онука, матеріально його утримують. Стосунки в родині дружні, відносини побудовані на взаєморозумінні.
З досліджених характеристик на відповідача ОСОБА_2 (а.с. 15) вбачається, що вона не має постійного місця проживання і реєстрації, ніде не працює, будь-яких умов для дитини не створила.
З досліджених характеристик на відповідача ОСОБА_5 (а.с.14) вбачається, що він зловживає спиртними напоями, живе за рахунок випадкових заробітків.
Те, що неповнолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2012 року і по час розгляду справи в суді постійно проживає в родині позивача, де йому створені всі належні умови засвідчили у судовому засіданні свідки: ОСОБА_8, ОСОБА_9
Те, що за місцем проживання відповідача ОСОБА_5, дитина не з'являлась з 2012 року засвідчила в судовому засіданні ОСОБА_10
З викладеного вбачається, що відповідачі протягом тривалого часу (рік та вісім місяців) не проявляють до дитини батьківської любові та турботи, не спілкуються з сином, не цікавляться його бажанням та потребами, і, як наслідок, не мають тісного психологічного зв'язку з ним.
Зважаючи на вік дитини та його зрілість у здатності формулювати власні погляди з усіх питань, що стосуються його життя, суд в порядку, передбаченому статтею 171 Сімейного кодексу України, заслухав дитину про обставини, викладені у позовній заяві. ОСОБА_6 у судовому засіданні розповів, що батько з ним не спілкується, вдома не відвідує. Мати відвідує іноді дитину, однак бабуся (позивач) є для нього найближчою людиною, яка фактично замінила обох батьків.
У судовому засіданні не встановлено існування між позивачем та відповідачами неприязних відносин, які б перешкоджали спілкуванню батьків із сином за місцем проживання останнього. Самі відповідачі у судовому засіданні вказані обставини не спростували.
Натомість обставини справи свідчать про свідоме небажання відповідачів займатися вихованням дитини, нести обов'язок відповідальності за дитину, її фізичний і моральний розвиток, соціальне буття.
Суд вважає, що обраний відповідачами спосіб життя сам по собі свідчить про їх нехтування обов'язками відповідальності перед дитиною.
Обраний ними спосіб життя, а не „життєвий кризис" є причиною невиконання батьківських обов'язків.
Згідно ч.4 ст. 19 Сімейного кодексу України під час розгляду справи судом щодо спорів про позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Представник органу опіки та піклування Городнянської районної державної адміністрації в судовому засіданні підтримав висновок (а.с. 36) про доцільність позбавлення обох відповідачів батьківських прав, оскільки вони дійсно не цікавляться сином, його життям та здоров'ям, не забезпечують його мінімальних потреб.. Батьківські обов'язки фактично виконує бабуся, а позбавлення відповідачів батьківських прав відповідає інтересам дитини.
У відповідності до ст. 34 Закону України «Про прокуратуру» у справі взяв участь представник прокуратури. Сприяючи виконанню вимог закону про постановлення обґрунтованого рішення у справі, представник прокуратури вказав, що обставини, які стали підставою для звернення позивача до суду з позовом, знайшли підтвердження в ході судового розгляду і що самі відповідачі не довели наміру змінити обставини свого життя та вчинити дії, спрямовані на виховання дитини, не довели свого батьківського піклування.
З огляду на досліджені докази в їх сукупності під час судового розгляду доведено, що відповідачі в порушення вимог ст.ст.150,155,180 Сімейного кодексу України ухиляються від виконання обов'язків по вихованню та утриманню неповнолітнього сина, таких як: утримувати дитину до досягнення нею повноліття, виховувати дитину, піклуватися про здоров'є дитини, її фізичний і моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною освіти, що відповідно до вимог ст.164 СК України є підставою позбавлення їх батьківських прав та відповідає інтересам дитини.
Приймаючи рішення про позбавлення батьківських прав, суд враховує положення ч.4 ст. 167 Сімейного кодексу України, у відповідності до якого, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід дитини, повнолітні брати та сестри, інші родичі, а тому за заявою позивача вважає за необхідне передати дитину бабусі.
Керуючись ст.ст. 5,7,19,150, 151,152,155, п.2 ч.1 ст. 164, ч.4 ст. 167, ст.. 166, 171 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10,11,88,169,209,212-216,294 ЦПК України, суд,-
Задовольнити позов ОСОБА_1 про позбавлення відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 батьківських прав
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку с. Кузничі, Городнянського району, Чернігівської області та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Городня, Чернігівської області, позбавити батьківських прав відносно неповнолітнього сина -ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, передавши дитину рідній бабусі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі і не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційнц скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Суддя Н. М. Карпинська