Іменем України
справа № 610/3068/13-к
провадження № 1-кп/610/246/2013
м. Балаклія 27.08.2013 року
Балаклійський районний суд Харківської області -
головуючий: Стригуненко В.М.,
за участі:
обвинуваченого: ОСОБА_1,
потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
прокурора: Кривич І.В.,
секретаря: Паточка А.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали за кримінальним провадженням № 12013220190001448 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України, -
20.08.2013р. з прокуратури Балаклійського району Харківської області надійшов обвинувальний акт з додатками до нього: реєстром матеріалів досудового розслідування і розпискою підозрюваного про отримання їх копій.
В підготовчому судовому засіданні: прокурор вважав можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, однак не зміг надати матеріалів і даних на спростування нижченаведених обставин, які відповідають у вказаній частині перевіреним матеріалам кримінального провадження; потерпіла ОСОБА_4 погодилася в цьому питанні з прокурором; обвинувачений, потерпілі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не маючи власної думки, покладалися на розсуд суду.
З формулювання обвинувачення убачається про те, що ОСОБА_1 маючи не зняті і не погашені у встановленому Законом порядку судимості, у т.ч. за ч.3 ст.185 КК України:
25 червня 2013 року в АДРЕСА_1, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи на території даного домоволодіння, реалізуючи корисний умисел, таємно, з погребу викрав належні ОСОБА_2 2-х літрову банку з м'ясом свинини, 3-х літрову банку з салом, 2-х літрову пляшку з соняшниковою олією, всього на 178 гривень, розпорядившись ними на свій розсуд.
5 липня 2013р., час не встановлений, в АДРЕСА_2, за місцем проживання, ОСОБА_1, реалізуючи корисний умисел, таємно, з сараю повторно викрав належний ОСОБА_3 металобрухт вагою 100кг., вартістю 130 гривень, розпорядившись ним на свій розсуд.
20 липня 2013р., приблизно о 01.00 годині в АДРЕСА_3, ОСОБА_1, реалізуючи корисний умисел, проник на територію домоволодіння ОСОБА_4, де з сараю таємно, повторно викрав належні їй мішок з пшеницею вагою 50кг вартістю 70грн., мішок з комбікормом для курчат вагою 20кг вартістю 52,80грн., всього на 242,80 гривень, розпорядившись ними на свій розсуд.
Згідно до ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості, зокрема:
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
Відповідно до ч.4 тієї ж статті, до обвинувального акта додається, зокрема:
o реєстр матеріалів досудового розслідування.
Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Однак, в порушення вищезазначених вимог закону, при формулюванні обвинувачення:
за 1-м епізодом - в даному випадку встановлена дата вчинення злочину без зазначення часу чи приблизного часу чи періоду часу вчинення злочину. Якщо слідчий взагалі не встановив цієї обставини, в обвинувальному акті мало бути вказано про таке не встановлення.
Не зазначене конкретне місце вчинення злочину - населений пункт.
Не зазначено вартість кожного предмету злочину (кожної викраденої речі), натомість зазначено лише їхню загальну вартість.
Не зазначено кваліфікуючої ознаки ч.2 ст.185 КК України - повторність, хоча вона вказана при кваліфікації дій за цим епізодом.
за 3-м епізодом - не зазначені конкретні ознаки предметів злочину (сорт пшениці, її клас), від яких залежить її вартість.
Інкримінується кваліфікуюча ознака ч.3 ст.185 КК України - проникнення у приміщення, хоча в обвинуваченні інкримінується проникнення лише на територію домоволодіння, а не у приміщення розташованого на ній сараю, звідки і була здійснена крадіжка.
Не зважаючи на кваліфікацію дій за попередніми 2-ма епізодами за ознакою повторності, при формулюванні обвинувачення за 3-м епізодом і кваліфікації дій, кваліфікуюча ознака повторності злочинів не зазначена.
Не зазначено вартість за одиницю ваги (кг) кожного предмету злочину (кожної викраденої речі), натомість зазначено лише їхню загальну вартість.
Не зазначено анкетні відомості потерпілої (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Не вказані ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора, натомість зазначені лише їх ініціали.
Неконкретність обвинувачення порушує права ОСОБА_1 на захист вже з моменту надання йому копії обвинувального акта, т.я. захищатися від неконкретного обвинувачення неможливо.
Згідно до ч.2 ст.109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити:
1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення;
2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування;
3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен відображувати хід і проміжні результати досудового розслідування, використані в розслідуванні джерела доказів.
Як убачається з обвинувального акту, визнано прокурором, по кримінальному провадженню була проведена товарознавча експертиза (а.с.33-34), один з предметів злочину був вилучений і визнаний речовим доказом і долучений до справи (а.с.96), однак ці процесуальні дії в Реєстрі не зазначені.
Далі, слідчим всупереч вимогам ст.ст.110, 111 КПК України, повідомлення про підозру включено в перелік процесуальних рішень, хоча повідомлення про підозру є процесуальною дією, а не рішенням.
Наведені вимоги закону дотримані не були, а вказані факти є підставою для повернення обвинувального акту, як такого, що не відповідає вимогам цього кодексу, в порядку п.3 ч.3 ст.314 КПК України.
Вказані норми є імперативними і будь-якому тлумаченню або оцінці (про суттєвість таких порушень, як це передбачалося ст.249-1 КПК України 1960р. тощо) не підлягають та є безумовною підставою для прийняття такого рішення при встановленні невідповідності обвинувального акта з додатками вимогам цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 91, 109, 291, 314-317 КПК України, -
Обвинувальний акт за кримінальним провадженням № 12013220190001448 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України повернути прокурору, зобов'язавши його усунути виявлені недоліки протягом 10 днів після його отримання.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Балаклійський райсуд протягом 7 днів з дня її оголошення.
Головуючий В.М. Стригуненко