Справа № 357/6064/13-ц
2/357/2292/13
Категорія 45
22 серпня 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Бондаренко О. В. ,
при секретарі судового засідання - Коляда С. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду № 4 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості та неустойки за прострочення сплати аліментів,-
Позивач 26.04.2013 року звернулась до суду з даним позовом обґрунтовуючи тим, що 29.05.2007 року Білоцерківським міськрайонним судом було винесено рішення відповідно до якого відповідач зобов'язаний виплачувати аліменти на її користь на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів свого заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття доньки. Однак відповідач належним чином не виконує дане рішення суду в зв'язку з чим утворилась заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.04.2013 року у розмірі 11 418 грн. Позивач просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по аліментах в розмірі 11 418 грн. та неустойку за прострочення сплати аліментів в розмірі 3 577 грн. 30 коп. та судові витрати по справі.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
08.082013 року представник позивача надав до суду заяву про уточнення позовних вимог в якій просив позовні вимоги про стягнення заборгованості по аліментах залишити без розгляду, а позовні вимоги про стягнення неустойки задовольнити за період з квітня 2010 року по день винесення рішення.
В судовому засіданні представник позивача за договором адвокат ОСОБА_3 уточнив позовні вимоги та просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів за період з квітня 2010 року по лютий 2013 року в розмірі 57 929 грн.10 коп.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, надав до суду письмові заперечення та пояснив, що після рішення суду про стягнення з нього аліментів його було викликано до виконавчої служби та повідомлено про щомісячний розмір кошів які він повинен сплачувати на утримання доньки Ірини, до квітня 2010 року вони з позивачем проживали однією сім'єю тому кошти він сплачував в добровільному порядку їй особисто, потім він перераховував їй кошти, а чеки надавав до ДВС. Оскільки він не мав постійного заробітку, не був офіційно працевлаштований та не перебував на обліку у Центрі зайнятості населення він не мав змоги сплачувати аліменти у визначеній сумі, а сплачував скільки мав можливість. Про заборгованість він був повідомлений, однак не звертався до суду з позовом про звільнення чи зменшення суми боргу, про безробітній стан державного виконавця не повідомляв. Коли була робота перераховував по 300 -600 грн. аліментів, а коли не було заробітків то не сплачував, в іншій формі дитині не допомагав, не зустрічався.
Представник відповідача за дорученням ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що відповідач її син, вони по мірі можливості сплачували аліменти на дитину, син не має постійного місця роботи, заробляє час від часу невеликі кошти.
Представник відповідача за договором адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що заборгованість по сплаті аліментів виникла не з вини відповідача, він не мав постійного заробітку, сплачував по мірі можливості, крім того, нарахований позивачем розмір пені не відповідає вимогам Закону, оскільки пеня може нараховуватись лише за останній рік. Просив відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представників відповідача та дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження № № 7747320, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
10.05.2007 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області було винесено рішення по цивільній справі № 2 - 3249/2007 року, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.03.2007 року до досягнення дитиною повноліття, однак відповідач належним чином не виконує дане рішення суду чим спричинив заборгованість в розмірі 11 418 грн. 00 коп. (а.с. 8).
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Однак, відповідачем до суду не надано жодного доказу того, що заборгованість по сплаті аліментів утворилась не з його вини, тому суд дійшов до висновку, що позивач має право на отримання від відповідача неустойку (пеню) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Неустойка (пеня) нараховується на всю суму несплачених аліментів (заборгованості) за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується лише тим місяцем, протягом якого не проводилось стягнення.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість зі сплати аліментів по виконавчому листу № 2-3249/2007 року утворилась за період з квітня 2010 року по 01.04.2013 року і складає 11 418 грн. 00 коп.
Суд прийшов до висновку, що сума неустойки (пені) по виконавчому листу № 2-3249/2007 року за період з квітня 2010 року по березень 2013 року включно складає: 73 136 грн. грн. 74 коп. виходячи з наступного розрахунку:
Місяць рокуСума нарахованих та несплачених аліментів1 відсоток від суми несплачених аліментівКількість днів простроченихСума неустойки (пені)
Квітень 2010 р.398,003,9812104815,80
Травень 2010 р.398,003,9811794692,42
Червень 2010 р.398,003,9811494573,02
Липень 2010 р.398,003,9811184449,64
Серпень 2010 р.398,003,9810874326,26
Вересень 2010 р398,003,9810574206,86
Жовтень 2010 р.398,003,9810264083,48
Листопад 2010р398,003,989963964,08
Грудень 2010 р.398,003,989653840,7
Січень 2011 р.Нарах. 398 грн. з яких сплачено 300 грн., не сплачено 980,98934915,32
Лютий 2011 р.Нарах. 398 грн. з яких сплачено 100 грн., не сплачено 2982,989062699,88
Березень 2011 р.Нарах. 398 грн. з яких сплачено 300 грн., не сплачено 980,98875857,5
Квітень 2011 р. 398,003,988453363,1
Травень 2011 р.Нарах. 398 грн. з яких сплачено 100 грн., не сплачено 2982,988142425,72
Червень 2011 р.Нарах. 398 грн. з яких сплачено 200 грн., не сплачено 1981,987841552,32
Липень 2011 р.Сплачено 600 грн
Серпень 2011 р.Сплачено 300 грн
Вересень 2011 р.Сплачено 300 грн
Жовтень 2011 р.Нарах. 480 грн. з яких сплачено 300 грн., не сплачено 1801,86611189,80
Листопад 2011рНарах. 480 грн. з яких сплачено 300 грн., не сплачено 1801,86311135,8
Грудень 2011 р.Нарах. 480 грн. з яких сплачено 300 грн., не сплачено 1801,86001080
Січень 2012 р.Нарах. 480 грн. з яких сплачено 200 грн., не сплачено 2802,85691593,20
Лютий 2012 р.480,00 грн.4,85402592
Березень 2012 р.Нарах. 480 грн. з яких сплачено 100 грн., не сплачено 3803,85091934,2
Квітень 2012 р.480,00 грн.4,84792299,20
Травень 2012 р.480,00 грн.4,84482150,4
Червень 2012 р.Нарах. 480 грн. з яких сплачено 100 грн., не сплачено 3803,84181588,40
Липень 2012 р.480,00 грн.4,83871857,60
Серпень 2012 р.Сплачено 600 грн
Вересень 2012 рСплачено 400 грн
Жовтень 2012 р.480,00 грн.4,82941411,20
Листопад 2012рНарах. 480 грн. з яких сплачено 200 грн., не сплачено 2802,8264739,2
Грудень 2012 р.480,00 грн.4,82331118,4
Січень 2013 р. Нарах. 624 грн. з яких сплачено 200 грн., не сплачено 4244,24202856,48
Лютий 2013 р.Нарах. 624 грн. з яких сплачено 150 грн., не сплачено 4744,74174824,76
Березень 2013 р.6246,24143892,32
Відповідно до п. 22. постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 2 "Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Відповідно до ч. 2 ст. 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
З матеріалів виконавчого провадження та пояснень сторін судом встановлено, що відповідач не має мінливий нерегулярний дохід, сплачував аліменти, але не щомісячно та в меншому розмірі, що було враховано державним виконавцем при визначенні розміру заборгованості, до квітня 2010 року аліменти сплачував в добровільному порядку особисто позивачу.
Суд вважає можливим зменшити розмір неустойки враховуючи матеріальний стан відповідача та те, що він в добровільному порядку сплачував аліменти по мірі можливості, тобто не в повному обсязі усунувся від виконання своїх обов'язків щодо утримання доньки.
Відповідач в своїх запереченнях та представник відповідача в судовому засіданні зазначає, що вимога про стягнення пені за три роки є незаконною, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені). Однак суд не може погодитись з даним твердженням.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 СК України, до вимог, які випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 72, ч. 2 ст. 129, ч. 3 ст. 138, ч. 3 ст. 139 цього Кодексу.
Оскільки правовідносини щодо відповідальності платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) врегульовані ст. 196 СК України, на яку не поширюються обмеження щодо строку позовної давності, визначені в ст. 20 цього ж Кодексу, суд приходить до висновку, що пеню за прострочення сплати аліментів слід враховувати за весь спірний період.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Даючи оцінку встановленим обставинам та зібраним по справі доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині та стягує з відповідача на користь позивача неустойку ( пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 36 568 грн. 37 коп. та відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати пропорційно до задоволених вимог в розмірі 333 грн. 94 коп.
Керуючись ст. ст.20,196 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 213-215, 294, 296 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення пені за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 36 568 грн. 37 коп. та судові витрати по справі в розмірі 333 грн.94 коп., всього 36902 грн.31 коп. ( тридцять шість тисяч дев'ятсот дві грн.. 31 коп.)
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О. В. Бондаренко