провадження № 22-ц/774/8833/13р. Головуючий в 1 інстанції Дячков С.В.
категорія 34 Доповідач Ремез В.А.
27 серпня 2013р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
Головуючого - Ремеза В.А.
Суддів - Пономарь З.М., Прозорової М.Л.
при секретарі - Литвиненко Ю.С.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2,
на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 02 липня 2013р. за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
У січні 2013р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної за наслідками ДТП, яка виникла 30.11.2009р. близько 17год. 30хв. на пр. Леніна в м. Дніпродзержинська з вини відповідача ОСОБА_3, який керуючи мікроавтобусом «Мерседес» реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить приватному підприємцю ОСОБА_4 допустив зіткнення з автомобілем ДЕУ Ланос, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким Керував позивач ОСОБА_1 на підставі довіреності, в результаті чого автомобіль позивачів було пошкоджено, і на ремонт автомобіля вони витратили 6900грн., а тому враховуючи, що винним у виниклій ДТП визнано відповідача ОСОБА_3, позивачі просили стягнути з відповідачів в солідарному порядку в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 6900грн., та в рахунок відшкодування моральної шкоди 15000грн.
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 02.07.2013р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати і ухвалити по справі нове рішення про задоволення їх позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду незаконне та необґрунтоване.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.
Відмовляючи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що заявлений до відповідачів позов є передчасним, оскільки позивачі не звертались із питанням про відшкодування шкоди до ДА АСТ «Вексель», в якій була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідачів відповідно до полісу №ВС/4840751 на період з 28.02.2009р. по 27.02.2010р.
З такими висновками суду погодитись неможливо, оскільки, вони не відповідають вимогам норм матеріального права та обставинам справи.
Так із матеріалів справи вбачається, що 30.11.2009р. о 17год. 30хв. на пр. Леніна у напрямку руху від пр. Пеліна до площі Леніна у м. Дніпродзержинську при під'їзді до пішохідного переходу сталось зіткнення автомобілів «Мерседес» реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, та ДЕУ «Сенс» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням позивача ОСОБА_1, після чого відбулося зіткнення автомобіля ДЕУ «Сенс» з автомобілем «Тойота» під керуванням ОСОБА_5, який рухався в тому ж напрямку. Власником автомобіля ДЕУ «Сенс» на час ДТП був ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а позивач ОСОБА_1 керував цим автомобілем на підставі довіреності від 27.04.2005р., тобто без будь-якої правової підстави, оскільки чинність довіреності припинилась у день смерті ОСОБА_6
Автомобіль ДЕУ Сенс після смерті ОСОБА_6 прийняла у спадщину ОСОБА_2
Постановою судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 09.02.2010р. справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно висновку судової автотехнічної експертизи, яка була проведена при розгляді справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ТОВ «Інтерспецмаркет», треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, страхова компанія «Вексель» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в діях водія ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п.14.6 (варіант розвитку ДТП при двосторонньому русі) і п. 10.1 (варіант розвитку ДТП при односторонньому русі) Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою. А в діях водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не вбачається невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, яка з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.
Таким чином винним у виниклій ДТП є водій мікроавтобуса «Мерседес», який порушив правила дорожнього руху.
Як встановлено в судовому засіданні, на час виникнення ДТП ОСОБА_3 знаходився у трудових відносинах з ОСОБА_4 на підставі трудового договору №04600801974 від 03.11.2008р., і останній є власником мікроавтобуса «Мерседес».
Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до роз'яснень п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, № 4 від 01.03.2013р., особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що відповідальність за спричинену шкоду має нести власник мікроавтобуса «Мерседес» реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4
Згідно товарного чеку №029 від 09.02.2010р. та №034 від 12.02.2010р. позивачем ОСОБА_1 було витрачено на відновлення пошкодженого автомобіля 6400грн. (а.с.15).
При цьому матеріали справи не містять будь яких доказів про понесення витрат на ремонт пошкодженого автомобіля позивачем ОСОБА_2
Таким чином, колегія суддів вважає, що в рахунок відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_4 як власника джерела підвищеної небезпеки, підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 сума 6400грн., на підставі ст. 1192 ЦК України.
Крім того колегія суддів вважає, що у наслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу ОСОБА_1, який керував автомобілем Ланос було завдано моральну шкоду, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3, на підставі ст. 1167 ЦК України, який керував мікроавтобусом «Мерседес» в момент ДТП, і оцінюючи обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням моральних страждань позивача колегія суддів вважає, що компенсацію моральної шкоди слід визначити в розмірі 1000грн., тим самим частково задовольнити позовні вимоги позивача ОСОБА_1
Що ж стосується висновків місцевого суду при відмові позивачам у задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди з посиланням на те, що відповідачем було застраховано свою цивільно-правову відповідальність відповідно до полісу №ВС/4840751 в ДА АСТ «Вексель», то вказані обставини не можуть бути підставою для відмови позивачам у позові, оскільки зазначена страхова компанія ліквідована, що підтверджується матеріалами справи.
Оскільки судом не були враховані зазначені обставини та норми права якими регулюються виниклі між сторонами правовідносини, рішення суду підлягає скасуванню на підставі ст. 309 ЦПК України з ухваленням по справі нового рішення, про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог, та про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1
На підставі ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при зверненні до суду, а саме за сплачений судовий збір при подачі позовної заяви в сумі 229,40грн., за проведення автотоварознавчого дослідження 400грн., судовий збір при подачі апеляційної скарги в сумі 114,70грн.
Керуючись ст.ст. 304,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 2 липня 2013р. скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 6400грн., та на повернення судових витрат 744грн. 10коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000грн.
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог про відшкодування шкоди.
Рішення апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді