Справа №443/1367/13-ц
Провадження № 2/443/572/13
09 серпня 2013 року Жидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Салія В.В.
при секретарі Оленич І.Я.
з участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Жидачівської державної нотаріальної контори про розірвання договору довічного утримання,-
встановив:
Позивачка звернувся в суд із позовом про розірвання договору довічного утримання, який був укладений 07 липня 1993 року між нею та її сином ОСОБА_3, посвідченого 07 липня 1993 року державним нотаріусом Ходорівської державної нотаріальної контори Нор Н.М., зареєстрованого в реєстрі за № 3. Згідно даного договору вона передала у власність сина житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1, а син зобов»язувався пожеттєво її утримувати, доглядати, надавати необхідну матеріальну допомогу. Свої вимоги позивачка мотивує тим, що після укладення договору син поїхав в РФ, будь-яких зобов»язань по договору не виконав. Його місце перебування їй не відоме. В даний час вона є людиною похилого віку, народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, їй більше 86 років., потребує стороннього догляду. Даних про місцезнаходження сина вона не має, а тому просить розірвати договір довічного утримання.
В судовому засіданні представники позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали, покликаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач - державний нотаріус Жидачівської державної нотаріальної контори Матусек В.В. позов визнав, суду заявив, що дійсно маються підстави для розірвання договору довічного утримання, поскільки договір не виконується з моменту укладення, син позивачки ОСОБА_3 не мав наміру виконувати умови даного договору, поскільки після його укладення виїхав в РФ і більше батьків не відвідував. В даний час місце його перебування не відоме.
Представник 3-ої особи Ходорівської міської ради в судове засідання не з»явився, в суд міським головою було направлено заяву про слухання справи у відсутності представника міської ради.
Заслухавши пояснення представників позивачки, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вбачає підстави для задоволення позову, виходячи із наступного.
В судовому засіданні встановлено, що згідно договору довічного утримання, який був укладений 07 липня 1993 року між позивачкою ОСОБА_2 та її сином ОСОБА_3, посвідченого 07 липня 1993 року державним нотаріусом Ходорівської державної нотаріальної контори Нор Н.М., зареєстрованого в реєстрі за № 3, позивачка передала у власність сина житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1, а син зобов»язувався пожеттєво утримувати ОСОБА_2 та її чоловіка ОСОБА_7, які проживали в АДРЕСА_1, забезпечувати їх харчуванням, доглядом, необхідною допомогою, зберігши в безплатному пожиттєвому користуванні даний будинок. Однак після укладення договору син виїхав в РФ, будь-яких зобов»язань по договору не виконав. Його місце перебування не відоме. ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачка є людиною похилого віку, народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, їй більше 86 років., в даний час потребує стороннього догляду.
При вирішенні спору суд, посилаючись на п. 4, 5 Прикінцевих перехідних положень ЦК України 2003 року, вважає, що до даних правовідносин слід застосовувати норми ЦК Української РСР 1963 року, оскільки оспорюваний правочин укладено 07 липня 1993 року - до набрання чинності Цивільним Кодексом 2003 року.
Відповідно до ст. 4 ЦК України ( від 18.07.1963 р) - цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, в тому числі і з угод.
Відповідно до ст.425 ЦК УРСР (1963р.) за договором довічного утримання одна сторона (відчужував) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок або частину його, взамін чого набувач майна зобов'язується надавати відчужувачеві довічно матеріальне забезпечення в натурі у вигляді житла, харчування, догляду і необхідної допомоги.
Згідно п.1 Договору ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_3 житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1.
Відповідно до п.п. 5,6 Договору ОСОБА_3 зобов'язувався пожеттєво утримувати ОСОБА_2 та її чоловіка ОСОБА_7, забезпечувати їх харчуванням, доглядом, необхідною допомогою, зберігши в безплатному пожиттєвому користуванні житловий будинок в АДРЕСА_1. Вартість матеріального забезпечення становила 1920.00 крб.
Однак ОСОБА_3 відмовився виконувати п.п. 5,6 Договору, залишив ОСОБА_2 та виїхав в РФ.
Згідно ч.1 п.1 ст.428 ЦК УРСР (1963р.) відчужував має право вимагати розірвання договору, якщо набувач не виконує обов»язків, взятих ним за договором.
Відповідно до ч. 1 ст.755 Цивільного кодексу України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.
Відповідно до ст.756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.
Суд вважає, що в даному випадку, укладаючи 07 липня 1993 року договір довічного утримання ОСОБА_3 не мав наміру виконувати умови договору та не вчинив зі своєї сторони будь-яких дій на виконання такого правочину, а тому договір необхідно визнати недійсним в силу статті ч.1 п.1 ст.428 ЦК УРСР (1963р.) та ч. 1 ст.755 ЦК України.
Житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 необхідно повернути ОСОБА_2 .
При розгляді даної справи суд приймає до уваги, що місцезнаходження ОСОБА_3 в даний час не відоме.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3,6,11,61, 213,214,215,218 ЦПК України, ст.ст. 4, 425,428 ЦК УРСР (1963р.),ст. ст. 11, 12, 14, 202, 610, 611, 629, 749, 755, 756 ЦК України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити.
Договір довічного утримання, укладений 07 липня 1993 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений 07 липня 1993 року державним нотаріусом Ходорівської державної нотаріальної контори Нор Н.М., зареєстрований в реєстрі за № 3, розірвати.
Житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 повернути позивачці ОСОБА_2 .
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня оголошення рішення до апеляційного суду Львівської області через Жидачівський районний суд.
Головуючий-суддя: підпис
Суддя Жидачівського районного суду В.В.Салій
Примітка: оригінал рішення знаходиться
в матеріалах цивільної справи № 443/1367/13-ц