Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
1-кп/130/131/2013 р.
130/2310/13-к
Іменем України
21.08.2013
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
у складі: головуючого - судді Вернік В.М.,
при секретарі: - Росовській О.Ю.,
із участю: - прокурора Багрій Є.А.,
- обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м.Жмеринка кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, особи без громадянства, уродженця с.Миловиця Ківерцівського району Волинської області, мешканця АДРЕСА_1, з повною вищою освітою, одруженого, пенсіонера, невійськовозобов'язаного, раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369 КК України,
Органом досудового розслідування ОСОБА_2 обинувачений у тому, що він біля 21 години 30 хвилин 27.05.2013 року, перебуваючи в м.Жмеринка на вул. Пушкіна поблизу будинку №1, переслідуючи мету надання службовій особі неправомірної вигоди та уникнення від адміністративної відповідальності, умисно, надав старшому дільничному інспектору міліції Жмеринського РВ УМВС ОСОБА_3, достовірно знаючи, що той є службовою особою органів внутрішніх справ, за непритягнення його до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ст.178 КУпАП, неправомірну вигоду в сумі 300 грн.
Вказані дії ОСОБА_2 кваліфіквані за ч.2 ст.369 КК України як надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Також до суду разом із обвинувальним актом у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 надійшла укладена між останнім та прокурором угода про визнання винуватості від 29.07.2013 року за змістом погодження вказаними сторонами вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин із аналогічною кваліфікацією його протиправних дій за ч.2 ст.369 КК України, визначення міри кримінального покарання у виді позбавлення волі строком на два роки із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік, застереження щодо усвідомлення обвинуваченим наслідків укладання та затвердження судом даної угоди, а також наслідків її невиконання.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він цілком розуміє характер та суть обвинувачення, яке йому пред'явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.369 КК України, в повному обсязі, щиро розкаявся, визнав фактичні обставини справи, встановлені в ході досудового розслідування. Просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості, пояснивши, що її він укладав добровільно, без примусу чи обіцянок з боку інших осіб.
Прокурор не заперечував проти затвердження судом укладеної угоди про визнання винуватості, посилаючись на відповідність її умов вимогам кримінального та кримінального процесуального закону.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, угоду про визнання винуватості, а також представлені прокурором для огляду матеріали кримінального
провадження №12013010130000613 суд доходить висновку, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
У відповідності до вимог п.1 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення щодо угоди: затвердити її або відмовити у її затвердженні та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.
Згідно ч.7 ст.474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.
Подана на затвердження угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим у повній мірі відповідає вимогам ст.471 КПК України щодо її форми та змісту, датована та підписана сторонами.
Кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.369 КК України, у вчиненні якого обвинувачено ОСОБА_2, за максимальною санкцією відповідно до визначеної у ст.12 КК України класифікації є злочином середньої тяжкості, внасліок вчинення вказаного кримінального правопорушення шкода завдана лише суспільним інтересам, можливість застосування угоди про визнання винуватості щодо чого законом прямо передбачена.
Погоджена сторонами міра покарання перебуває в межах санкції відповідного кримінального закону.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, за результатом чого не отримано заяв сторін про відмову від угоди.
Суд також переконався, що укладення даної угоди сторонами є їх добровільним прагненням, яке не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Таким чином, під час підготовчого розгляду судом встановлено відповідність умов угоди про визнання винуватості вимогам кримінального процесуального та кримінального закону, визначено правильність правової кваліфікації кримінального правопорушення, тяжкість якого та відповідно заподіяння шкоди лише суспільним інтересам передбачає можливість укладення такої угоди; умови останньої відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; не виявлено обгрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним; неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань та відсутність фактичних підстав для визнання винуватості не є очевидними, що у сукупності визначає відсутність в даному конкретному випадку застережених законом умов для відмови у затвердженні умов угоди про визнання винуватості, за наслідком чого остання підлягає затвердженню судом.
Речові докази слід звернути в доход держави.
Документально підтверджені витрати на залучення експерта слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Враховуючи викладене, керуючись ст.314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29.07.2013 року між старшим прокурором Жмеринської міжрайонної прокуратури Багрій Є.А. та обвинуваченим ОСОБА_2
ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні та призначити йому за ч.2 ст.369 КК України узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.
Згідно ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуваням, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину.
Речові докази: готівкові кошти в сумі 300 (триста) гривень, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження №12013010130000613 - звернути в прибуток держави (а.к.п.49).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 342 гривні 30 копійок (а.к.п.48).
Вирок набирає законної сили після закінчення строків його оскарження.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ст.394 КПК України, Апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.
СУДДЯ Вернік В.М.