Справа № 314/2677/13-ц
Провадження № 2/314/658/2013
19 серпня 2013 року м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Галянчук Н.М.,
при секретарі Майдановій Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про звернення стягнення -
Позивач ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, у якому зазначав, що відповідно до укладеного договору № ZPVLGА0000001005 від 15.07.2008 відповідач отримала кредит у розмірі 22943,54 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15.07.2018.
Відповідно до умов договору, погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.
Однак відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконувала свої зобов'язання перед банком, у зв'язку з чим станом на 27.02.2013 виникла заборгованість у розмірі 57644,74 доларів США, яка складається з: 19929,98 доларів США - заборгованість за кредитом; 13378,34 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом; 3617,99 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 17943,64 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 31,29 доларів США - штраф (фіксована частина), 2743,50 доларів США - штраф (процентна частина).
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки, згідно з умовами якого відповідач передала в іпотеку наступне нерухоме майно: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 61,10 кв.м, який належить ОСОБА_1
На теперішній час сума боргу відповідачем ОСОБА_1 не погашена, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутись до суду із зазначеним позовом.
У судове засідання представник позивача не з'явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд позов задовольнити на тих підставах, що в ньому зазначені (а.с. 50-52).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином (а.с. 39, 41, 47), причин неявки суду не повідомила. Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки відповідача, повідомленого про дату судового засідання, тобто незалежно від поважності причин його неявки, навіть якщо вони є поважними, суд на підставі наявних у справі доказів вирішує справу. Суд, зважаючи, що відповідач жодного разу не з'явилась у судове засідання, вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідача ОСОБА_1
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В судовому засіданні встановлено, що 15.07.2008 між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ZPVLGА0000001005 (копія а.с. 13-15), відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 25779,05 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,25 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15.07.2013.
Відповідно до умов договору, погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати (з 20 по 25 число кожного місяця) позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 433,48 доларів США для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони уклали договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_2 15 липня 2008 року, зареєстрований у реєстрі за № 1581 (копія а.с. 18-20). Згідно з умовами договору відповідач передала в іпотеку наступне нерухоме майно: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 61,1 кв.м, який розташований на земельній ділянці розміром 1078 кв.м та належить ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Вільнянською державною нотаріальною конторою Запорізької області 21 листопада 2002 року за реєстровим № 2001.
Однак відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконувала свої зобов'язання перед банком, у зв'язку з чим станом на 27.02.2013 виникла заборгованість у розмірі 57644,74 доларів США, що за курсом НБУ складає 460581,45 грн., яка складається з: 19929,98 доларів США - заборгованість за кредитом; 13378,34 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом; 3617,99 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 17943,64 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 31,29 доларів США - штраф (фіксована частина), 2743,50 доларів США - штраф (процентна частина) (розрахунок а.с. 6-8).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України під порушенням зобов'язання передбачено його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно положень Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (ст. 12 цього Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зазначені положення також закріплені в ст.ст. 589-590 ЦК України та передбачені п. 18.8. договору іпотеки.
Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодержателя, письмову вимогу про усунення порушень. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.
Про наявність заборгованості та необхідність її погашення відповідач була повідомлена належним чином, що підтверджується листом з повідомленням вимоги про усунення порушень та попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, який направлявся позивачем на адресу ОСОБА_1 (а.с. 10-12), проте залишений без задоволення.
Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.
При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку».
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню.
Окрім того, позивач зазначив, що згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК України - звернення стягнення на переданий в іпотеку житловий будинок є підставою для виселення всіх мешканців. Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або користування житловим приміщенням.
Таким чином, вважає, що відповідач та інші особи, які зареєстровані та проживають у спірному житловому будинку, підлягають виселенню з житла, яке є предметом іпотеки, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а також зняттю з реєстрації за вказаною адресою.
Вирішуючи позов у цій частині суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.
Згідно з довідкою, виданою Люцернянською сільською радою Вільнянського району Запорізької області 15.08.2013, за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані громадяни ОСОБА_3, 1958 року народження, ОСОБА_1, 1969 року народження, та ОСОБА_5, 1989 року народження (а.с. 49).
При вирішенні справи суд враховує, що частинами 2, 3 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» встановлений певний порядок дій банку, а саме: після прийняття рішення про звернення стягнення на переданий в іпотеку житловий будинок всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку на який звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. 3 ст. 109 ЖК України.
Оскільки позивачем не дотримано вищевказаних вимог Закону України «Про іпотеку» щодо порядку виселення мешканців з будинку, на який звернено стягнення, суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.
Крім того, відмовляючи в задоволенні позову в цій частині суд також виходить з того, що вимоги про виселення взагалі не пред'являлися до ОСОБА_3 та ОСОБА_5
При вищевикладених обставинах, суд вважає за необхідне в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZPVLGА0000001005 від 15.07.2013 в розмірі 57644,74 доларів США, що за курсом НБУ складає 460581,45 грн., звернути стягнення на предмети іпотеки - житловий будинок загальною площею 61,1 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві власності ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Вільнянською державною нотаріальною конторою Запорізької області 21 листопада 2002 року за реєстровим № 2001.
Крім того, в силу ст. 88 ЦПК України на користь позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути понесені позивачем документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3441,00 грн. (платіжне доручення а.с. 1).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 11, 15-16, 22, 526, 530, 1046-1056 ЦК України, ст.ст. 6, 33, 35, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про звернення стягнення - задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZPVLGА0000001005 від 15.07.2013 в розмірі 57644,74 доларів США, що за курсом НБУ складає 460581,45 грн., звернути стягнення на предмети іпотеки - житловий будинок загальною площею 61,1 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві власності ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Вільнянською державною нотаріальною конторою Запорізької області 21 листопада 2002 року за реєстровим № 2001, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 15.07.2008) Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових правна нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведення дій щодо
оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
В решті позову про виселення відповідача та інших осіб, які проживають у житловому будинку та зняття з реєстрації - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р № 64993919400001) понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 3441,00 грн. (три тисячі чотириста сорок одна гривня).
Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н.М. Галянчук
19.08.2013