Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
1-кп/130/135/2013 р.
130/2322/13-к
Іменем України
21.08.2013
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
у складі: головуючого - судді Вернік В.М.,
при секретарі: - Росовській О.Ю.,
із участю: - прокурора Багрій Є.А.,
- потерпілого ОСОБА_2,
- підозрюваного ОСОБА_3,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м.Жмеринка кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м.Антрацит Луганської області, мешканця АДРЕСА_1, з базовою загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, невійськовозобов'язаного, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обинувачений у тому, що він в період часу з 17 години до 17 годин 30 хвилин 10.07.2013 року, перебуваючи в смт.Браїлів Жмеринського району, знаходячись в автобусі сполученням смт.Браїлів - м.Жмеринка марки "Богдан А-092", який належить ОСОБА_2, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, будучи у стані алкогольного сп'яніння, з корисливих мотивів, умисно, таємно, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку належного останньому мобільного телефону марки "Nokia X2-02" IMEI 1: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3, з сім-картою оператора мобільного зв'язку "Київстар" та флеш-картою пам'яті (micro CD) ємкістю 2 Гб, загальною вартістю 472,60 грн. та з викраденим з місця вчинення кримінального правопорушення зник. Вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України за кваліфікуючою ознакою - таємне викрадення чужого майна.
Також до суду разом із обвинувальним актом у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 надійшла укладена між останнім та потерпілим ОСОБА_2 угода про примирення від 29.07.2013 року за змістом погодження вказаними сторонами вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин із аналогічною кваліфікацією його протиправних дій за ч.1 ст.185 КК України, визначення міри кримінального покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вказівки стосовно судових витрат на залучення експерта, застереження щодо усвідомлення сторонами наслідків укладання та затвердження судом даної угоди, а також наслідків її невиконання.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що він цілком розуміє характер та суть обвинувачення, яке йому пред'явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.185 КК України, в повному обсязі, щиро розкаявся, визнав фактичні обставини справи, встановлені в ході досудового розслідування.
Потерпілий ОСОБА_2 підтвердив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення. Вимог матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не заявив.
Потерпілий та обвинувачений просили затвердити укладену ними угоду про примирення, пояснивши, що дану угоду кожен з них укладав добровільно, без примусу чи обіцянок з боку інших осіб.
Прокурор не заперечував проти затвердження судом укладеної сторонами кримінального провадження угоди про примирення, посилаючись на відповідність її умов вимогам кримінального та кримінального процесуального закону.
Заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, угоду про примирення, а також представлені прокурором для огляду матеріали кримінального провадження №12013010130000781 суд доходить висновку, що угода про приминення підлягає затвердженню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
У відповідності до вимог п.1 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення щодо угоди: затвердити її або відмовити у її затвердженні та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.
Згідно ч.7 ст.474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.
Подана на затвердження угода про примирення у повній мірі відповідає вимогам ст.471 КПК України щодо її форми та змісту, датована та підписана сторонами.
Кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.185 КК України, у вчиненні якого обвинувачено ОСОБА_3, за максимальною санкцією відповідно до визначеної у ст.12 КК України класифікації є злочином середньої тяжкості, можливість застосування угоди щодо яких законом прямо передбачена.
Погоджена сторонами міра покарання перебуває в межах санкції відповідного кримінального закону.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч.5 ст.474 КПК України, а потерпілий ОСОБА_2 цілковито розуміє наслідки затвердження угоди, за наслідком чого не отримано заяв сторін про відмову від угоди.
Суд також переконався, що укладення угоди сторонами є їх добровільним прагненням , яке не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Таким чином, під час підготовчого розгляду судом встановлено відповідність умов угоди про примирення вимогам кримінального процесуального та кримінального закону, визначено правильність правової кваліфікації кримінального правопорушення, тяжкість якого передбачає можливість укладення угоди; умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; не виявлено обгрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним або сторони не примирились; неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань та відсутність фактичних підстав для визнання винуватості не є очевидними, що у сукупності визначає відсутність в даному конкретному випадку застережених законом умов для відмови у затвердженні умов угоди про примирення, за наслідком чого остання підлягає затвердженню судом.
Речовий доказ слід залишити у володінні потерпілого.
Документально підтверджені витрати на залучення експерта слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Враховуючи викладене, керуючись ст.314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення, укладену 29.07.2013 року між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні та призначити йому за ч.1 ст.185 КК України узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень.
Речові докази: мобільний телефон "Nokia X2-02" із флеш-картою пам'яті (micro CD) ємкістю 2 Гб - залишити в розпорядженні потерпілого ОСОБА_2 (а.к.п.30).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 244 гривні 50 копійок (а.к.п.27).
Вирок набирає законної сили після закінчення строків його оскарження.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ст.394 КПК України, Апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.
СУДДЯ Вернік В.М.