Справа № 118/7415/12
Провадження № 2/116/114/13
15.08.2013 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого - судді Томащака А.С., при секретарі - Літвінєнко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Укромнівської сільської ради, Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на самовільно побудовану будову
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Укромнівської сільської ради, Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами та прибудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на земельній ділянці розташованій за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є вона, самовільно збудувала житловий будинок з господарськими спорудами та прибудовами, в зв'язку з чим відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України у неї виникло право на звернення до суду з відповідним позовом про визнання права власності на нерухоме майно.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник Сімферопольського РБТІ позовні вимоги не визнав, просив суд у їх задоволенні відмовити внаслідок їх необґрунтованості.
Представник Укромнівської сільської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.
Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1211 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до висновку №800 судової будівельно-технічної експертизи, проведеної в рамках зазначеної цивільної справи, об'єкти, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 є об'єктами завершеного будівництва, вони відповідають будівельним нормам та правилам, а також санітарно-епідеміологічним вимогам та правилам пожежної безпеки, дані будови готові до здачі в експлуатацію.
Згідно із ст. 328 ЦК України громадянин набуває права власності на майно на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Отже, закінчені будівництвом об'єкти, як за раніше діючим законодавством, так і за законодавством, що діє на теперішній час, підлягають прийняттю в експлуатацію приймальними комісіями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об»єктів забороняється.
Механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначено Постановою КМ України від 13 квітня 2011 р. N 461"Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів"
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруди, інше нерухоме майно вважається самочинним, якщо вони збудовані чи будуються на земельній ділянці, котра не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила чи здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Статтею 376 ч.5 ЦК України визначено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ від 30.03.2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше майно не набувають особи, які здійснили це будівництво. В п.9 зазначеної постанови зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до ст. 26 ЗУ «Про основи містобудування» спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК). У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
Таким чином діючим законодавством передбачено іншу процедуру прийняття в експлуатацію новоствореного нерухомого майна, порядок проведення державної реєстрації та оформлення права власності на нього.
Враховуючи, що матеріали справи не містять даних щодо звернення позивачки до Державної архітектурно-будівельної інспекції стосовно узаконення самочинного будівництва, а також про відмову цих органів у вирішенні спірного питання, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
На підставі ст. 328,331,376 ЦК України, керуючись ст. 212,215 ЦПК України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Укромнівської сільської ради, Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на самовільно побудовану будову - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд АР Крим через Сімферопольський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, що не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.С. Томащак