14 серпня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О.,
суддів: Касьяна О.П., Маляренка А.В., Матвєєвої О.А., Юровської Г.В.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Драчинецької сільської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, за касаційною скаргою ОСОБА_2, поданою через представника ОСОБА_4, на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 грудня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 30 січня 2013 року,
У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду із указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її син ОСОБА_5. Останній проживав у АДРЕСА_1. Ѕ частини цього будинку вона успадкувала після смерті матері і спору між нею та сином з приводу права на будинок ніколи не виникало. Рішенням виконкому Драчинецької сільської ради № 48/06 від 08 червня 2011 року за нею визнано право власності на дане будинковолодіння. 04 серпня 2011 року вона отримала свідоцтво про право власності на дане нерухоме майно. Оскільки на день смерті сина було вирішено питання права власності на житловий будинок, вона не подавала заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, як і відповідачі - діти померлого - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Після смерті сина між нею та дочкою померлого ОСОБА_2 виник спір, у зв'язку з чим остання звернулась до суду з позовом про встановлення факту її постійного проживання з померлим ОСОБА_5, про визнання незаконним рішення виконкому Драчинецької сільської ради № 48/06 від 08 червня 2011 року, скасування свідоцтва про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 та визнання за нею права власності на Ѕ частини цих будівель. Вважала, що спадкового майна у сина немає, тому заяви про прийняття спадщини не подавала. Ураховуючи вищевикладене, просила суд визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини.
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 грудня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 30 січня 2013 року, позов задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року її сина ОСОБА_5 на два місяці з часу набрання рішенням законної сили.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що позивачка не подала заяву про прийняття спадщини з поважних причин.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону судові рішення у справі повною мірою не відповідають.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер син позивачки ОСОБА_5 (а.с. 6).
Згідно з повідомленням Кіцманської державної нотаріальної контори Чернівецької області від 16 листопада 2012 року № 502/02-14 спадкова справа щодо майна ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, не заводилась (а.с. 32).
Позивачка посилається на те, що не зверталася в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини після смерті сина, оскільки вважала, що спадкове майно відсутнє, виходячи з наступного.
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13 листопада 1991 року виділено її матері ОСОБА_6 як голові колгоспного двору та її сину ОСОБА_5 як члену колгоспного двору будинковолодіння в с. Драчинці Кіцманського району (а.с. 12).
Як убачається з довідки Драчинецької сільської ради № 581 від 22 березня 2012 року ОСОБА_6 померла, про що вчинено актовий запис № 40 від 22 серпня 1995 року (а.с. 8).
Рішенням Драчинецької сільської ради №48\06 від 08 червня 2011 року вирішено оформити на неї, ОСОБА_1, право власності на житловий будинок, розташований у АДРЕСА_1. В рішенні зазначено, зокрема, що ОСОБА_1 у 1988 році будувала будинок та проживає в ньому (а.с. 9).
На підставі цього рішення ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право власності від 04 серпня 2011 року на весь зазначений будинок (а.с. 11).
З наведеного рішення вбачається, що позивачка проживала в по АДРЕСА_1
Відповідно до ч.2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Суди не перевірили, чи проживала позивачка разом зі спадкодавцем, що може свідчити про прийняття нею спадщини в порядку ч. 2 ст.1268 ЦК України.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Таким чином, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-85 цс 12).
Із позовної заяви вбачається, що позивачка вказує на те, що не зверталася з заявою до нотаріуса, оскільки є власником усього будинку та вважала, що у сина відсутнє рухоме і нерухоме майно (а.с. 2).
Суд першої інстанції визнав поважною причиною наявність у позивачки правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
Апеляційний суд з цим висновком погодився та врахував, що ОСОБА_1 є собою похилого віку, малограмотною, хоча позивачка на ці обставини як на поважні причини не посилалась, чим порушила вимоги ст.11 ЦПК України.
Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, вирішуючи спір по суті, неповно встановив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, не з'ясував, які правовідносини випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, та прийшов до передчасного висновку про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 345, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 грудня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 30 січня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Дьоміна
Судді: О.П. Касьян
А.В. Маляренко
О.А. Матвєєва
Г.В. Юровська