16 серпня 2013 року м. Київ
Суддя судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Гвоздик П.О.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 23 липня 2013 року в справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,
ОСОБА_2 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 червня 2013 року, залишене без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 23 липня 2013 року, яким позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ «НАСК «ОРАНТА» в порядку регресу 16 903 грн 49 коп. страхового відшкодування та 229 грн 40 коп. судового збору.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Розглянувши касаційну скаргу, вважаю, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, виходячи з наступного.
За положеннями ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, зокрема й у разі, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.
За змістом ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Задовольняючи позов, місцевий суд, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив із того, що внаслідок незабезпечення відповідачем відповідного технічного стану транспортного засобу і його обладнання, при русі причіп від'єднався від автомобіля, яким керував ОСОБА_2 (страхувальник) та виїхав на смугу зустрічного руху, в результаті чого сталася дорожньо-транспортна пригода і вказані обставини встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили та має преюдиційне значення, а тому ВАТ «НАСК «ОРАНТА» (страховик) отримав право стягнути із страхувальника суму виплаченого страхового відшкодування.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись ст. 328 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_2.
Касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.О. Гвоздик