19 серпня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Гвоздика П.О.,
суддів: Горелкіної Н.А., Дербенцевої Т.П.,
Савченко В.О., Умнової О.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним, -
У вересні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним.
Зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її сестра - ОСОБА_5, після смерті якої відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1. За життя ОСОБА_5 заповіла своє майно онуці - відповідачці у справі.
Посилаючись на те, що волевиявлення спадкодавця не було вільним, просила задовольнити позов.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 5 березня 2013 року, у позові відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ від 14 червня 2013 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 5 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним.
3 серпня 2013 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ подано заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2013 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції положень ст. ст. 207, 1257 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
На підтвердження своїх доводів про неоднакове застосування судами касаційної інстанції положень ст. ст. 207, 1257 ЦК України заявник додала до заяви ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2012 року, 25 травня 2011 року, 25 квітня 2012 року та ухвали Верховного Суду України від 22 грудня 2010 року, 23 лютого 2011 року, 17 березня 2010 року та від 12 травня 2010 року.
Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Відповідно до роз'яснень, наданих п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353 - 360 ЦПК України», постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі й застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті, тому відповідні ухвали не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК України, і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.
Розглянувши заяву ОСОБА_3, колегія суддів не знаходить підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки наданими для порівняння ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2012 року, 25 травня 2011 року, 25 квітня 2012 року та ухвалами Верховного Суду України від 22 грудня 2010 року, 23 лютого 2011 року, 17 березня 2010 року, 12 травня 2010 року скасовані рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд, тобто остаточного вирішення спору та викладення правової позиції судами касаційної інстанції не відбулося.
Враховуючи наведене, слід відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2013 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий П.О. Гвоздик
Судді: Н.А. Горелкіна
Т.П. Дербенцева
В.О. Савченко
О.В. Умнова