21 серпня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Висоцької В.С.
суддів: Гримич М.К., Матвєєвої О.А.,
Савченко В.О., Умнової О.В.
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Київенерго» на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 29 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 червня 2013 року,
встановила:
У листопаді 2012 року публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - ПАТ «Київенерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією.
В обґрунтування позову посилалось на те, що представниками СВП «Енергозбут Київенерго» було виявлено самовільне підключення електроустановок до електричної мережі після відключення, на підставі чого було складено акт про порушення правил користування електричною енергією, який містить приписи щодо сплати заборгованості.
Оскільки заборгованість в добровільному порядку погашена не була, позивач звернувся до суду.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 29 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 13 червня 2013 року, відмовлено в задоволенні позову.
У касаційній скарзі ПАТ «Київенерго» просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивачем пропущено встановлений законом строк позовної давності.
Проте з таким висновком погодитися не можна.
Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Нормою ч. 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачається, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил користування електричною енергією для населення.
За положеннями статей 257, 261, 264 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Тобто за змістом указаних норм перебіг позовної давності переривається вчиненням зобов'язаною особою в період перебігу позовної давності дії, що свідчить про визнання нею боргу.
Під час розгляду справи судом установлено, що ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 і є споживачем електричної енергії, що підтверджується зареєстрованим на неї особистим рахунком (а.с. 15, 29).
Згідно наряду-допуску №7547/7678 для виконання робіт з відключення в електроустановках від 9 серпня 2010 року в квартирі відповідачки було проведено відключення від клемника фазний провід (а.с.21).
27 травня 2011 року працівниками СВП «Енергозбут Київенерго» було виявлено самовільне підключення електроустановок до електричної мережі після відключення, на підставі чого було складено акт про порушенння, який містить приписи щодо сплати заборгованості (а.с.22).
Відповідно до наданих ПАТ «Київенерго» розрахунків ОСОБА_3 має заборгованість з оплати електропостачання, яка станом на 1 жовтня 2012 року складала 740,04 грн та 2384,34 грн - сума вартості необлікованої електроенергії, нарахованої на підставі акту від 27 травня 2001 року за період з 17 серпня 2010 року по 27 травня 2011 року (а.с.15,24).
Вирішуючи спір, суди виходили з того, що позивач не надав належних доказів вчинення ОСОБА_3 дій, які свідчать про визнання нею боргу.
Проте даний висновок спростовується матеріалами справи, а саме, з наданих рахунків на сплату за електроенергію вбачається, що відповідачем здійснювалася сплата боргу (а.с.48-73).
Відмовляючи в задоволенні позову суд, у порушення вимог статей 212, 214 ЦПК України, не визначився з тим, чи не є це обставиною, яка свідчить про вчинення ОСОБА_3 дій про визнання нею боргу, а, відтак, чи не був перерваний перебіг позовної давності.
Апеляційний суд, у порушення вимог ст. 303 ЦПК України, вказані обставини залишив поза увагою і належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги та залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Оскільки при ухваленні судом порушені норми процесуального права та не застосовані норми матеріального закону, які підлягали застосуванню, що призвело до неправильного вирішення справи, згідно ч.2 ст.338 ЦПК України ухвалені по справі рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київенерго» задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 29 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 червня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.С. Висоцька
Судді: М.К. Гримич
О.А. Матвєєва
В.О. Савченко
О.В. Умнова