ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа №
За позовом Служби безпеки України
до 1. Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту
інформації України
2. Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту
інформації Служби безпеки України
Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
Кабінет Міністрів України
про відновлення становища, яке існувало до порушення
Суддя Хрипун О.О.
Представники сторін:
Від позивача Кириленко О.П., Шевчук В.В. -предст.
Від відповідача 1. Федорів С.М., Ніколаєць В.І. -предст.
2. не з'явилися
Від третьої особи Крилова Д.В. -предст.
Від Генеральної прокуратури України не з'явилися
Обставини справи:
Служба безпеки України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, в якому просить відновити становище, яке існувало до порушення відповідачем права оперативного управління позивачем військовим майном ДСТСЗІ, відділів (служб) ДСТСЗІ СБ України у областях, м. Севастополі, Автономній республіці Крим та територіальних вузлів урядового зв'язку СБ України, шляхом зобов'язання відповідача передати до Служби безпеки України документи бухгалтерського обліку Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБ України, відділів (служб) ДСТСЗІ СБ України у областях, м. Севастополі, Автономній Республіці Крим та територіальних вузлів урядового зв'язку СБ України станом на 01.01.2007 (книга-журнал головна, інвентарні картки, меморіальні ордери, технічна документація основних засобів, тощо).
17.12.2008 позивачем уточнено позовні вимоги. Служба безпеки України просить відновити становище, яке існувало до порушення відповідачем права оперативного управління позивачем військовим майном ДСТСЗІ, відділів (служб) ДСТСЗІ СБ України у областях, м. Севастополі, Автономній республіці Крим та територіальних вузлів урядового зв'язку СБ України, шляхом зобов'язання відповідача передати до Служби безпеки України документи бухгалтерського обліку Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБ України, відділів (служб) ДСТСЗІ СБ України у областях, м. Севастополі, Автономній Республіці Крим та територіальних вузлів урядового зв'язку СБ України станом на 01.01.2007 (книга-журнал головна, інвентарні картки, меморіальні ордери, технічна документація основних засобів, тощо), а саме:
1) книга журнал-головна (ф. 308);
2) накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних актів (ф 438 бюджет, меморіальний ордер № 9);
3) інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах (Тпф 03-6 бюджет);
4) інвентарний список основних засобів (Тпф 03-11 бюджет);
5) технічна документація основних засобів.
В обґрунтування позовних вимог Служба безпеки України зазначила, що Адміністрація державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України не є правонаступником Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України щодо майна, закріпленого за Службою безпеки України.
Відповідач-1 проти позову заперечує, вказуючи, що у позивача відсутні правові підстави вимагати передання йому документів бухгалтерського обліку майна, що перебувало в управлінні ДСТСЗІ і перейшло в управління Держспецзв'язку. Відповідач-1 також зазначив, що Адміністрація державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України є правонаступником Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України у тому числі і щодо всього державного майна.
Відповідач-2 відзиву на позов не надав.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
Згідно із Законом України "Про Службу безпеки України" Служба безпеки України - державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Систему Служби безпеки України складають Центральне управління Служби безпеки України, підпорядковані йому регіональні органи, Служба безпеки Республіки Крим, органи військової контррозвідки, військові формування, а також навчальні, науково-дослідні та інші заклади Служби безпеки України. Організаційна структура Служби безпеки України визначається Президентом України. Центральне управління Служби безпеки України, інші органи та установи, що входять у систему Служби безпеки України, є юридичними особами, мають печатку із зображенням державного герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки в банках, у тому числі валютні. Фінансування, матеріально-технічне та соціально-побутове забезпечення Служби безпеки України здійснюється Кабінетом Міністрів України у порядку, визначеному Верховною Радою України, за рахунок коштів державного бюджету України. Служба безпеки України має адміністративні приміщення та інші споруди, об'єкти охорони здоров'я, навчального, науково-дослідного, господарського та соціально-культурного призначення, відомчий житловий фонд.
Департамент спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації (далі - Департамент) згідно із Положенням про Департамент спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України, затвердженим Указом Президента України від 6 жовтня 2000 року № 1120/2000, був органом державного управління, що діяв у складі Служби безпеки України та їй підпорядковується.
Положення про Департамент спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України втратило чинність відповідно до Указу Президента України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України" від 11 квітня 2008 року № 333/2008.
На час розгляду спору сторони не надали доказів закінчення процедури ліквідації Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України та виключення його з ЄДРПОУ.
11.04.2006 набрав чинності Закону України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України", п. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого було передбачено утворення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України на базі та за рахунок чисельності Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації і відповідних підрозділів Служби безпеки України. Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України є правонаступником Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України. Заходи, пов'язані із створенням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, здійснюються у 2006 році в межах бюджетних коштів, призначених на утримання Служби безпеки України Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік". Пунктом 7 вказаних положень зобов'язано Кабінет Міністрів України вирішити питання, пов'язані з утворенням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України на базі Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації та відповідних підрозділів Служби безпеки України.
Статтею 24 Закону України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України" визначено, що Держава забезпечує Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України необхідними матеріальними засобами, технікою, обладнанням, іншим майном для здійснення службової діяльності. Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України надаються в установленому порядку земельні ділянки з метою розміщення адміністративних і господарських будівель, стаціонарних технічних засобів та інженерних споруд, інших об'єктів, необхідних для функціонування Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, розташування її регіональних органів, територіальних підрозділів, навчальних закладів, державних підприємств і установ, зазначених у частині другій статті 5 цього Закону. Майно, що належить Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, є державною власністю та закріплюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації за регіональними органами, територіальними підрозділами, навчальними, медичними, санаторно-курортними та іншими закладами, науково-дослідними та науково-виробничими установами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України на праві оперативного управління.
Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2006 р. № 868 "Про затвердження Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації", прийнятою відповідно до Закону України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України", Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (Держспецзв'язку) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Адміністрація Держспецзв'язку є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації, підконтрольним Верховній Раді України. Адміністрація підпорядковується і підконтрольна Президентові України з питань, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки України.
Відповідно до ст. 137 ГК України власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням. Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.
Оскільки Департамент спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України належав до сфери управління Служби безпеки України, то контроль за використанням і збереженням переданого йому в оперативне управління державного майна був покладений на уповноважений орган -Службу безпеки України.
Враховуючи, що сторонами не надано доказів здійснення Кабінетом Міністрів України на час розгляду спору відповідних заходів щодо передачі державного майна, яке належало Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України, у оперативне управління Адміністрації Держспецзв'язку, то у суду відсутні підстави вважати, що позивач не є відповідальною особою щодо контролю за використанням і збереженням державного майна, переданого в оперативне управління Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації і відповідних підрозділів Служби безпеки України.
Судом також береться до уваги, що Департамент спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України фактично припинив своє існування без дотримання порядку ліквідації юридичної особи, визначеної ст. 111 ЦК України, а спірні бухгалтерські документи перебувають у відповідача-1 без достатніх правових підстав.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідач-1 не надав суду доказів правомірності утримання спірних бухгалтерських документів Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України.
Посилання відповідача-1 на публічно-правовий характер спору є помилковим, оскільки у даній справі спір стосується контролю за використанням і збереженням державного майна, переданого в оперативне управління, та не пов'язаний із адміністративними функціями суб'єкта владних повноважень.
З урахуванням викладених обставин позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Відновити становище, яке існувало до порушення Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації права оперативного управління військовим майном Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України, відділів (служб) Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України у областях, м. Севастополі, Автономній республіці Крим та територіальних вузлів урядового зв'язку Служби безпеки України.
Зобов'язати Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (01034, м. Київ, вул. Паторжинського, 5/7, код ЄДРПОУ 34620942) передати Службі безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33, код ЄДРПОУ 00034074) документи бухгалтерського обліку Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України, відділів (служб) Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України у областях, м. Севастополі, Автономній Республіці Крим та територіальних вузлів урядового зв'язку Служби безпеки України станом на 01.01.2007 (книга-журнал головна, інвентарні картки, меморіальні ордери, технічна документація основних засобів, тощо), а саме:
1) книга журнал-головна (ф. 308);
2) накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних актів (ф 438 бюджет, меморіальний ордер № 9);
3) інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах (Тпф 03-6 бюджет);
4) інвентарний список основних засобів (Тпф 03-11 бюджет);
5) технічна документація основних засобів.
Стягнути з Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (01034, м. Київ, вул. Паторжинського, 5/7, код ЄДРПОУ 34620942) на користь Служби безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33, код ЄДРПОУ 00034074) 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені ГПК України.
Суддя О.О.Хрипун