01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
31.03.2009 № 05-5-16/98-16/202
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Борисенко І.В.
Шипка В.В.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дитячий санаторій "Ясний"
на рішення Господарського суду м.Києва від 02.09.2008
у справі № 05-5-16/98-16/202 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом Дитячий санаторій "Ясний"
до Шевченківська районна у м. Києві рада
третя особа позивача Київська міська рада Київська міська державна адміністрація Головне управління охорони здоров"я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації
третя особа відповідача
про визнання недійсним розпорядження
Дитячий санаторій «Ясний» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним розпорядження Голови Шевченківської районної у м. Києві ради № 167 від 07.08.2007 р. “Про реорганізацію дитячого санаторію “Ясний» в комунальне підприємство “Дирекція з утримання і обслуговування Дитячого містечка “Шевченківська родина» Шевченківської районної у м. Києві ради».
Через канцелярію Господарського суду міста Києва 23.06.2008 р. надійшла заява позивача про зміну позовних вимог за підписом головного лікаря Міщенко О.П., в якій він просить визнати недійсним розпорядження Голови Шевченківської районної у м. Києві ради № 167 від 07.08.2007 р. “Про реорганізацію дитячого санаторію “Ясний» в комунальне підприємство “Дирекція з утримання і обслуговування Дитячого містечка “Шевченківська родина» Шевченківської районної у м. Києві ради», та визнати частково недійсним рішення У сесії У скликання Шевченківської районної у місті Києві ради від 30 серпня 2007 р. № 273, в частині п.1 абзац 2 про затвердження розпорядження Голови Шевченківської районної у м. Києві ради № 167 від 07.08.2007 р. “Про реорганізацію дитячого санаторію “Ясний» в комунальне підприємство “Дирекція з утримання і обслуговування Дитячого містечка “Шевченківська родина» Шевченківської районної у м. Києві ради».
Через канцелярію Господарського суду міста Києва 01.07.2008 р. від позивача за підписом представника Павлика М.А. надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій він просить:
- визнати недійсним розпорядження Голови Шевченківської районної V м. Києві ради № 167 від 07.08.2007 р. “Про реорганізацію дитячого санаторію “Ясний» в комунальне підприємство “Дирекція з утримання і обслуговування Дитячого містечка “Шевченківська родина» “Шевченківської районної ради у м. Києві ради»;
- визнати частково недійсним рішення V сесії V скликання Шевченківської районної у місті Києві ради від 30.08.2007 р. № 273, в частині п. 1 абзац 2 про затвердження розпорядження Голови Шевченківської районної у м. Києві ради № 167 від 07.08.07 року “Про реорганізацію дитячого санаторію “Ясний» в комунальне підприємство “Дирекція з утримання і обслуговування Дитячого містечка “Шевченківська родина» “Шевченківської районної ради у м. Києві ради»;
- визнати недійсним рішення Шевченківської районної у місті Києві ради V сесії V скликання від 07.06.2007 р. № 224, яким реорганізовано Дитячий санаторій “Ясний» (м. Ірпінь) шляхом його перетворення в комунальне підприємство “Дирекція з утримання і обслуговування Дитячого містечка “Шевченківська родина» Шевченківської районної у м. Києві ради,
- визнати недійсним розпорядженням Шевченківської районної у м. Києві ради від 31.10.2007 р. № 256, яким внесено зміни до розпорядження голови Шевченківської районної у м. Києві ради від 07.08.2007 р. № 167, яким у п. 2 прізвище та ініціали Міщенко О.П. (голови ліквідаційної комісії) змінено на Щербенко В.В.;
- визнати недійсним статут та державну реєстрацію комунального підприємства "Дирекція з утримання і обслуговування Дитячого містечка "Шевченківська родина" Шевченківської районної у м. Києві ради за юридичною адресою відповідача;
- визнати недійсним рішення Шевченківської районної у м. Києві ради №146 від 29.12.2006 р. "Про передачу цілісного майнового комплексу Дитячий санаторій "Ясний" управлінню освіти Шевченківського району м. Києва в оперативне управління.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване розпорядження суперечить Законам України “Про столицю», “Про місцеве самоврядування», Указу Президента України “Про організацію літнього оздоровлення та відпочинку дітей у 2007 році», яким заборонено перепрофілювання дитячих оздоровчих закладів для інших цілей, п. 4 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.09.2007 р. № 895\206.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2008р. у справі № 05-5-16/98-16/202 (далі - Рішення суду) в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати Рішення суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.
Скаржник стверджує, що оскаржуване Рішення суду підлягає скасуванню виходячи з наступного:
- в порушення ст. 49 Конституції України, яка передбачає заборону скорочення існуючої мережі медичних закладів, Указів Президента України від 04.05.2007р. № 377-2007, від 12.06.2008р. № 533-208, рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 19.09.2007р., які передбачають недопущення закриття, перепрофілюванню дитячих оздоровчих закладів державної та комунальної власності на інші види діяльності, Шевченківською районною в м. Києві територіальною громадою було прийнято цілу низку оскаржуваних у позовній заяві розпоряджень та рішень щодо перепрофілювання дитячого оздоровчого закладу в комунальне підприємство освітянського напрямку;
- рішенням Шевченківської районної в м. Києві ради № 146 від 29.12.2006 р. було передбачено передачу Дитячого санаторію "Ясний" управлінню освіти Шевченківського районна м. Києва, яке не відноситься до системи охорони здоров'я а здійснює освітянські функції;
- рішенням V сесії V скликання Шевченківської районної у м. Києві ради від 07.06.2007 р. № 224 «Про реорганізацію дитячого санаторію "Ясний" (м. Ірпінь ) дитячий санаторій реорганізовано в комунальне підприємство «Дирекція з утримання і обслуговування Дитячого містечка «Шевченківська родина» Шевченківської районної у м. Києві ради та затверджено статут підприємства, який не передбачає здійснення медичної практики, тобто не містить в собі ознак лікувального закладу;
- розпорядженням № 167 від 07.08.2007 р. «Про реорганізацію дитячого санаторію "Ясний" (м. Ірпінь) в комунальне підприємство «Дирекція з утримання обслуговування Дитячого містечка «Шевченківська родина» Шевченківської районної у м. Києві ради» було затверджено склад комісії з припинення статутної діяльності Дитячого санаторію «Ясний», розпорядженням Шевченківської районної у м. Києві ради від 31.10.2007 р. № 256 «Про внесення змін до розпорядження «Про реорганізацію дитячого санаторію "Ясний" (м. Ірпінь) в комунальне підприємство «Дирекція з утримання обслуговування Дитячого містечка - Шевченківська родина» Шевченківської районної у м. Києві ради були знесені зміни до складу комісії з припинення діяльності санаторію, головою комісії призначено Щербенка В.В., рішенням V сесії V скликання Шевченківської районної у м. Києві ради від 30.08.2007 р. № 273 затверджено розпорядження Голови Шевченківської районної у м. Києві ради № 167 від 07.08.2007 р. «Про реорганізацію дитячого санаторію "Ясний" (м. Ірпінь) в комунальне підприємство «Дирекція з утримання обслуговування Дитячого містечка «Шевченківська родина» Шевченківської районної у м. Києві ради».
Скаржник також стверджує, що при винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції не здійснив належної правової оцінки документів, що містяться в матеріалах господарської справи і засвідчують про фінансування статутної діяльності Дитячого санаторію «Ясний» в 2007, 2008 роках з бюджету м. Києва Головним управлінням охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації, паспорту про дозвіл на діяльність санаторію.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2008 р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу Дитячого санаторію «Ясний» і порушено апеляційне провадження у справі № 05-5-16/98-16/202.
Під час здійснення апеляційного провадження скал колегії суддів неодноразово змінювався у зв'язку з виробничою необхідністю та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги.
Останнім Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 р. Новікова М.М. справу передано для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді: Євсікова О.О. (доповідач), суддів: Борисенко І.В., Шипка В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу Дитячого санаторію «Ясний» колегією суддів у наступному складі: головуючий суддя - Євсіков О.О. (доповідач), судді: Борисенко І.В., Шипко В.В., розгляд апеляційної скарги призначено на 24.02.2009 р.
У судовому засіданні, розпочатому 24.02.2009 р., оголошувалась перерва до 31.03.2009 р.
Представник скаржника у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати Рішення суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів скаржника, просив суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване Рішення суду як таке, що прийняте з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація надали до матеріалів справи письмові пояснення, в яких просили залишити апеляційну скаргу Дитячого санаторію «Ясний» без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 20.09.2008 р. у справі № 05-5-16/98-16/202 за позовом Дитячого санаторію «Ясний» до Шевченківської районної в м. Києві ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Київська міська рада, Київська міська державна адміністрація, Головне управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації «про визнання недійсним розпорядження», - без змін.
Київська міська рада також просила розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами без участі представника Київської міської ради та про наслідки розгляду справи повідомити Київську міську раду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Як підтверджено матеріалами справи, в заяві про збільшення позовних вимог позивачем заявлено 6 вимог:
- визнати недійсним рішення Шевченківської районної у м Києві ради від 29.12.2006 р. № 146 “Про передачу цілісного майнового комплексу Дитячий санаторій “Ясний» управлінню освіти Шевченківського району м. Києва в оперативне управління;
- визнати недійсним рішення V сесії V скликання Шевченківської районної у м. Києві ради від 07.06.2007 р. № 224 “Про реорганізацію дитячого санаторію “Ясний» (м. Ірпінь) в комунальне підприємство “Дирекція з утримання і обслуговування Дитячого містечка “Шевченківська родина» Шевченківської районної у м. Києві ради»;
- визнати недійсним статут та державну реєстрацію комунального підприємства “Дирекція з утримання і обслуговування Дитячого містечка “Шевченківська родина» Шевченківської районної у м. Києві ради;
- визнати недійсним розпорядження № 167 від 07.08.2007 р. “Про реорганізацію дитячого санаторію “Ясний» в комунальне підприємство “Дирекція з утримання і обслуговування Дитячого містечка “Шевченківська родина» Шевченківської районної у м. Києві ради»;
- визнати недійсним розпорядження Шевченківської районної у м. Києві ради від 31.10.2007 р. № 256 “Про внесення змін до розпорядження “Про реорганізацію дитячого санаторію “Ясний»(м. Ірпінь) в комунальне підприємство “Дирекція з утримання і обслуговування Дитячого містечка “Шевченківська родина» Шевченківської районної у м. Києві ради»
- визнати частково недійсним рішення V сесії V скликання Шевченківської районної у м. Києві ради від 30.08.2007 р. № 273 в частині п.1 абзац 2 про затвердження розпорядження Голови Шевченківської районної у м. Києві ради № 167 від 07.08.2007р. “Про реорганізацію дитячого санаторію “Ясний» в комунальне підприємство “Дирекція з утримання і обслуговування Дитячого містечка “Шевченківська родина» Шевченківської районної у м. Києві ради».
Розглядаючи спір по суті, колегія суддів бере до уваги наступне.
Відповідно до вимог ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, управляють майном, що є в комунальній власності.
Статтею 24 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що правовий статус місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначається Конституцією України та цим законом з особливостями передбаченими законами про міста Київ і Севастополь.
Частиною 2 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» визначено одну з підстав набуття права комунальної власності - передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності.
Частиною 2 ст. 11 Закону України “Про столицю України місто-герой Київ» встановлено, що Київська міська рада може передавати районним у місті радам у власність або в управління об'єкти комунальної власності міста Києва в порядку, передбаченому законами України.
Як підтверджено матеріалами справи, Київська міська рада 10.07.2003 р. прийняла рішення № 676/836 “Про безоплатну передачу цілісного майнового-комплексу - дитячого санаторію “Ясний» з комунальної власності територіальної громади міста Києва у власність Шевченківської районної у м. Києві ради».
На виконання вказаного вище рішення 01.01.2004 р. було підписано Акт приймання - передачі цілісного майнового комплексу - дитячого санаторію “Ясний».
Таким чином, місцевий суд дійшов вірного висновку, що цілісний майновий комплекс дитячого санаторію “Ясний» є комунальною власністю територіальної громади Шевченківського району м. Києва.
Статтею 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.
Отже, визначаючи порядок використання майна, що належить до комунальної власності, Шевченківська районна у м. Києві рада діяла відповідно до визначеної чинним законодавством України компетенції.
Рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради від 29.12.2006 р. № 146 “Про передачу цілісного майнового комплексу - дитячий санаторій “Ясний» управлінню освіти Шевченківського району м. Києва в оперативне управління» цілісний майновий комплекс -дитячий санаторій “Ясний» (м. Ірпінь) було передано з балансу управління охорони здоров'я на баланс управління освіти Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації. В подальшому пунктом 8 рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради від 07.06.2007 р. № 224 “Про реорганізацію дитячого санаторію “Ясний» (м. Ірпінь) в комунальне підприємство “Дирекція з утримання і обслуговування Дитячого містечка “Шевченківська родина» Шевченківської районної у м. Києві ради» вказане рішення визнано таким, що втратило чинність.
Вказане рішення прийнято Відповідачем в межах своєї компетенції відповідно до п. 5 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», у спосіб, що передбачений ст. 44 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», а саме на пленарному засіданні IV сесії V скликання Шевченківської районної у м. Києві ради.
Відповідно до п. 2 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. N 02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Таким чином, оскаржуване рішення відповідає вимогам законодавства, прийняте згідно з визначеною законом компетенцією.
Доказів порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача оскаржуваним рішенням суду не надано.
Рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради від 07.06.2007 р. № 224 “Про реорганізацію дитячого санаторію “Ясний» (м. Ірпінь) в комунальне підприємство “Дирекція з утримання і обслуговування Дитячого містечка “Шевченківська родина» Шевченківської районної у м. Києві ради» (далі - Рішення № 224) реорганізовано дитячий санаторій “Ясний»(м. Ірпінь) в комунальне підприємство “Дирекція з утримання і обслуговування Дитячого містечка “Шевченківська родина» Шевченківської районної у м. Києві ради та затверджено статут новоствореного підприємства.
Цілісний майновий комплекс дитячого санаторію “Ясний» є об'єктом права комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва.
Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні» визначено право територіальних громад через органи місцевого самоврядування реалізовувати право комунальної власності (володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності).
Статтею 78 Господарського кодексу України встановлено, що органами місцевого самоврядування можуть в розпорядчому порядку утворюватись комунальні унітарні підприємства на базі відокремленої частини комунальної власності.
Керуючись вказаними нормами, Шевченківська районна у м. Києва рада прийняла рішення про реорганізацію дитячого санаторію “Ясний» (м. Ірпінь), власником якого є територіальна громада в особі Шевченківської районної у м. Києві ради, в комунальне підприємство “Дирекція з утримання і обслуговування Дитячого містечка “Шевченківська родина» Шевченківської районної у м. Києві ради, затвердила Статут комунального підприємства “Дирекція з утримання і обслуговування Дитячого містечка “Шевченківська родина» Шевченківської районної у м. Києві ради, закріпила майно цілісного майнового комплексу - дитячого санаторію “Ясний» м. Ірпінь за вказаним комунальним підприємством на праві оперативного управління.
Пунктом 1 Указу Президента України, на який посилається позивач, дано вказівку Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям зокрема не допускати скорочення існуючої мережі дитячих оздоровчих закладів, їх перепрофілювання, ужити в установленому порядку заходів щодо відновлення діяльності закладів, які не працювали. Шевченківська районна у м. Києві рада, як орган місцевого самоврядування, не підпорядкована вказаним органам виконавчої влади, не вказана серед органів, які зобов'язано вчиняти дії, а отже не може порушувати вимог зазначеного указу.
Рішенням Київської міської ради від 19.12.2006 р. N 290/347 “Про оптимізацію системи надання медичної допомоги мешканцям міста Києва» визначено, що фінансування закладів системи охорони здоров'я, які засновані на комунальній власності територіальної громади міста Києва, з 01.01.2007 р. провадиться з міського бюджету; визначено Головне управління охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) головним розпорядником коштів для лікувально-профілактичних закладів та установ, які засновані на комунальній власності територіальної громади міста Києва.
Тобто дане рішення стосується виключно закладів, які засновані на комунальній власності територіальної громади м. Києва, а не територіальної громади Шевченківського району м. Києва. Відповідно до п. 5 ст. 6 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» у містах з районним поділом територіальні громади районів у містах діють як суб'єкти права власності.
Рішенням Київської міської ради від 28.12.2006 р. N 531/588 “Про бюджет міста Києва на 2007 рік» було затверджено бюджет м. Києва на 2007 рік, зокрема видатки, які фінансуються через Головне управління охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як головного розпорядника бюджетних коштів.
Текст рішення Київської міської ради не містить в собі жодної норми про підпорядкування дитячого санаторію “Ясний» Головному управлінню охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та не містить згадування про дитячий санаторій “Ясний». Тому посилання Позивача на вказане рішення є безпідставним.
Відповідно до Статуту дитячого санаторію “Ясний», який затверджений рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради від 04.09.2003 р. № 225, останній заснований на комунальній власності територіальної громади Шевченківського району міста Києва та підпорядкований Управлінню охорони здоров'я Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, пунктом п. 4.2 Статуту керівник закладу (Головний лікар) призначається та звільняється з посади наказом начальника Управління охорони здоров'я Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації.
Позивач зазначає, що Рішення № 224 є незаконним як таке, що порушує право позивача на здійснення статутної діяльності.
В оскаржуваних рішеннях мова йде не про ліквідацію санаторію, а про його реорганізацію в комунальне підприємство, яке визначено правонаступником всіх прав та обов'язків санаторію “Ясний».
В обґрунтуваннях позовних вимог позивач зазначає про невідповідність оскаржуваних актів рішенню Ради національної безпеки і оборони України “Про заходи щодо подолання демографічної кризи та розвитку трудоресурсного потенціалу України», введеному в дію Указом Президента України від 19.09. 2007 р. N 895/2007.
Місцевий суд вірно зазначив, що вказаним рішенням РНБОУ доручила Кабінету спрямованих на подолання демографічної кризи, збереження та зміцнення демографічного і трудоресурсного потенціалу держави. Даним рішенням не надавались будь-які доручення органам місцевого самоврядування, не вводилось будь-яких обмежень щодо розпорядженням комунальною власністю. Підпунктом 4 пункту 6 рішення РНБОУ доручено Міністерству України у справах сім'ї, молоді та спорту підготувати та подати у тримісячний строк у встановленому порядку пропозиції щодо недопущення ліквідації, перепрофілювання, укладення угод стосовно дитячих оздоровчих закладів державної та комунальної власності, наслідком яких може бути відчуження, перепрофілювання таких закладів.
Норма ч. 3 ст. 49 Конституції України, на яку посилається позивач, не встановлює жорстких обмежень щодо припинення діяльності санаторних закладів, у тому числі шляхом їх перепрофілювання та перетворення.
На виконання Рішення № 224 та вимог чинного законодавства України, яке регулює порядок перетворення юридичних осіб, Шевченківською районною у м. Києві радою як розпорядником майна, на базі якого функціонував санаторій, видано розпорядження від 07.08.2007 р. № 167 “Про реорганізацію дитячого санаторію “Ясний» (м. Ірпінь) в комунальне підприємство “Дирекція з утримання і обслуговування Дитячого містечка “Шевченківська родина» Шевченківської районної у м. Києві ради» (далі - Розпорядження № 167).
Розпорядженням № 167 було затверджено склад комісії з припинення Дитячого санаторію “Ясний». Розпорядженням Шевченківської районної у м. Києві ради від 31.10.2007 р. № 256 “Про внесення змін до розпорядження “Про реорганізацію дитячого санаторію “Ясний» (м. Ірпінь) в комунальне підприємство “Дирекція з утримання і обслуговування Дитячого містечка “Шевченківська родина» Шевченківської районної у м. Києві ради» до складу комісії з припинення були внесені зміни, відповідно яких головою комісії призначено Щербенка Віталія Вікторовича.
Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Згідно зі ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, призначити комісію з припинення юридичної особи. При цьому відповідно до п. 3 згаданої статті з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи, комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Відповідно до п. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
Шевченківська районна у м. Києві рада в межах своєї компетенції призначила комісію з припинення та, на виконання ст. 105 ЦК України та ст. 34 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», подала державному реєстратору для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи передбачені законом документи.
Таким чином дії Шевченківської районної у м. Києві ради вчинені на виконання чинного на момент винесення (так і на сьогодні) рішення № 224, ґрунтувались виключно на нормах законодавства. Доказів звортнього апелянтом не надано.
Рішенням V сесії V скликання Шевченківської районної у м. Києві ради від 30.08.2007 № 273 (п. 1 абзац 2, далі - Рішення № 273) затверджено розпорядження Голови Шевченківської районної у м. Києві ради № 167 від 07.08.2007 р. “Про реорганізацію дитячого санаторію “Ясний» в комунальне підприємство “Дирекція з утримання і обслуговування Дитячого містечка “Шевченківська родина» Шевченківської районної у м. Києві ради».
Вказаним рішенням Шевченківська районна у м. Києві рада затвердила розпорядження голови Шевченківської районної у м. Києві ради, винесене останнім на виконання рішення № 224 у міжсесійний період.
Позивач не зазначив, яким саме чином Рішення № 273 порушило його права.
Вимоги Позивача щодо визнання недійсною державної реєстрації комунального підприємства “Дирекція з утримання і обслуговування Дитячого містечка “Шевченківська родина» Шевченківської районної у м. Києві ради є необґрунтованими, оскільки доказів здійснення державної реєстрації Комунального підприємства “Дирекція з утримання і обслуговування Дитячого містечка “Шевченківська родина» Шевченківської районної у м. Києві ради станом на час розгляду справи судом першої інстанції та апеляційним судом не надано, оскільки триває ліквідаційна процедура Дитячого санаторію «Ясний», що підтвердила в судовому засіданні голова ліквідаційної комісії Рейф В.І.
В обґрунтування апеляційної скарги позивачем зазначено, що винесене судом першої інстанції рішення прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема проігноровано норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 4, п. 6 ст. 32), а також Указу Президента України від 04.05.2007 р. № 377 «Про організацію літнього оздоровлення та відпочинку дітей у 2007», Рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію Указом Президента України від 19.09.2007р. N 895/2007.
Однак колегія суддів вважає такі твердження безпідставними також і з огляду на наступне.
Стаття 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає принципи, на яких здійснюється місцеве самоврядування в Україні, зокрема принципи законності та поєднання місцевих і державних інтересів.
Поєднання місцевих та державних інтересів означає, що при вирішенні питань місцевого значення територіальною громадою або органами та посадовими особами місцевого самоврядування мають враховуватись як місцеві, так і державні інтереси.
Слід зазначити, що дана стаття називає також такі принципи, як принцип правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності (який повністю відповідає положенням, які розкриваються в статтях 4, 6, 7, 9, 11 Європейської хартії місцевого самоврядування), принцип державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування .
Стаття 32 Закону України «Пре місцеве самоврядування в Україні» визначає повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту.
Пункт 6 частини (а) даної статті визначає, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить організація медичного обслуговування та харчування у закладах освіти, культури, фізкультури і спорту, оздоровчих закладах, які належать територіальним громадам або передані їм. Але ця норма не встановлює обов'язку органу місцевого самоврядування забезпечувати діяльність оздоровчих закладів, як це вказує Позивач.
Що стосується застосування Указу Президента України від 04.05.2007 р. № 377 Про організацію літнього оздоровлення та відпочинку дітей у 2007» та рішення Ради національної безпеки і оборони України, то, як зазначалось вище, судом першої інстанції вірно встановлено, що Указ Президента України та Рішення РНБОУ направлені на визначене коло суб'єктів, серед яких Відповідач відсутній, та не визначають обмежень реалізації права власності.
Місцевий суд дійшов правильного висновку щодо відсутності порушень з боку відповідача частини 3 статті 49 Конституції України, встановивши, що вказана норма не містить в собі жорстких обмежень щодо припинення діяльності санаторних закладів.
Колегією суддів також встановлено, що рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради від 07.06.2007 р. № 223 «Про схвалення Концепції реалізації проекту будівництва для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, Дитячого містечка «Шевченківська родина», на підставі ст. ст. 41, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні", з метою забезпечення прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, поширення сімейних форм виховання дітей, шляхом створення дитячих будинків сімейного типу, які зможуть забезпечити умови для фізичного, розумового і духовного розвитку кожної дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування до дитячих будинків сімейного типу всіх дітей-вихованців загальноосвітньої школи-інтернату №3 для дітей-сиріт і дітей, які залишились без піклування батьків, ім. Д. З. Мануїльського, а також суттєвого покращення умов проживання дітей, враховуючи висновки постійних комісій з питань розвитку території, землекористування, будівництва та інвестицій та з питань бюджету, фінансів та соціально-економічного розвитку.
Шевченківська районна у м. Києві рада вирішила:
1) схвалити Концепцію реалізації проекту будівництва для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, Дитячого містечка «Шевченківська родина» згідно з додатком;
2) виконавчому органу Шевченківської районної у м. Києві ради - Шевченківській районній ум. Києві державній адміністрації:
- вчинити дії, спрямовані на реалізацію Концепції, схваленої згідно п. 1 цього рішення;
- виступити замовником будівництва Дитячого містечка «Шевченківська родина»;
3) фінансовому управлінню виконавчого органу Шевченківської районної у м. Києві ради - Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації профінансувати у 2007 році видатки на розробку проектно-кошторисної документації будівництва Дитячого містечка «Шевченківська родина» на загальну суму 1.000.000,00 (один мільйон) гривень;
4) контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань розвитку території, землекористування, будівництва та інвестицій та постійну комісію з питань бюджету/ фінансів та соціально-економічного розвитку.
До матеріалів справи долучено Додаток до рішення Шевченківської районної у м. Києві ради від 07.06.2007 р. № 223 - «Концепцію реалізації проекту будівництва для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, Дитячого містечка «Шевченківська родина» (далі - Концепція).
Згідно з вказаною Концепцією суть програми реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, полягає у поступовому переході від інтернатних форм виховання дітей до сімейних, створенні закладів нового типу із сімейними формами виховання.
При цьому, на законодавчому рівні встановлено першочерговість форм влаштування таких дітей: усиновлення -» встановлення опіки, піклування -» передача до прийомної сім'ї, дитячих будинків сімейного типу -» передача до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Метою Шевченківської районної влади є поширення сімейних форм виховання дітей, шляхом створення нових прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу (далі - сімейні будинки), які зможуть забезпечити умови для фізичного, розумового і духовного розвитку кожної дитини, позбавленої батьківського піклування; влаштування до сімейних будинків всіх дітей-вихованців школи-інтернату № 3; суттєве покращення умов проживання вихованців школи-інтернату № 3.
Виховання дітей за сімейним принципом об'єднає в одній родині дітей різного віку, сформує у дітей прихильність (любов) до одних батьків (прийомні мати, батько), які цілодобово будуть проживати разом з дітьми, надасть можливість отримати навички ведення домашнього господарства, забезпечить індивідуальний підхід до розвитку кожної дитини.
Враховуючи те, що для влаштування всіх вихованців школи-інтернату № 3 необхідно створити не менше б будинків сімейного типу, кожен з яких забезпечити житловими приміщеннями відповідного рівня, доцільним є одночасне будівництво необхідної кількості житлових будинків (котеджів) для створення ДБСТ на єдиній території з власною інфраструктурою.
Запропонована назва комплексу - Дитяче містечко «Шевченківська родина".
Кожний ДБСТ створюється розпорядженням Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації за заявою осіб особи, які виявили бажання створити такий будинок, з урахуванням результатів навчання, подання центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді і висновку служби у справах дітей про наявність умов для його створення.
На підставі рішення про створення ДБСТ між батьками-вихователями та органом, який прийняв рішення про його створення, укладається угода.
Розпорядженням Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації ДБСТ надається відокремлена частина будинку на території містечка як службове житло.
Для утримання території містечка буде створено окрему юридичну особу (комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування Дитячого містечка «Шевченківська родина"), яка буде балансоутримувачем збудованого комплексу. До функцій Дирекції будуть входити: забезпечення благоустрою території, проведення ремонтів у будинках, наймання персоналу для обслуговування містечка, укладення угод, прийняття рішень щодо тимчасового (більше 1 суток) перебування на території містечка сторонніх осіб (родичів дітей, інших гостей) тощо.
Одним із завдань проекту є створення для дітей умов проживання, що будуть не тільки відповідати встановленим законодавством вимогам, але й забезпечувати постійний розвиток і оздоровлення мешканців містечка.
Саме тому місцем для будівництва обрано місто Ірпінь та розташований у ньому дитячий санаторій «Ясний".
Довідково: Дитячий санаторій «Ясний" розташований у м. Ірпінь, в лісовій зоні, на земельній ділянці, загальною площею 4,2848 га.
Майно санаторію належить до комунальної власності Шевченківського району м. Києва.
Рішенням Ірпінської міської ради від 03.04.2007 р. №491-16-У Шевченківській районній у м. Києві раді надано дозвіл на виготовлення технічної документації по складанню документів, що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою для обслуговування санаторію.
Протягом останніх двох років санаторій не функціонує за призначенням, оскільки будівлі санаторію зношені та застарілі. Також, потребують упорядкування статутні документи санаторію, документи на майно, а також питання його фінансування.
З метою вирішення питання про подальше функціонування санаторію буде проведено:
- реорганізацію санаторію у комунальне підприємство;
- перевірку (обстеження, аудит) його фінансово-господарської діяльності на предмет наявності ресурсів та можливостей здійснювати оздоровлення дітей;
- аналіз потреби району в утриманні власного дитячого санаторію.
Якщо за результатами проведеного аналізу буде встановлено, що в санаторії відсутня необхідна база для здійснення передбачених статутом функцій, а її відновлення є недоцільним у зв'язку із необхідністю проведення значних витрат бюджетних коштів при відсутності відповідної потреби району, територію санаторію буде використано для будівництва містечка.
Розміщення містечка у місті Ірпінь також є зручним, оскільки Шевченківська районна у м. Києві рада та Ірпінська міська рада мають взаємовідносини, врегульовані угодою про співробітництво, що полегшить вирішення організаційних питань будівництва та функціонування містечка (наприклад, питання влаштування вихованців ДБСТ до загальноосвітньої школи міста Ірпінь).
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2008 р. зобов'язано позивача надати відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (засвідчені державним реєстратором) про стан обліку в Реєстрі Дитячого санаторію «Ясний» та його керівників, а також додаткові письмові пояснення (з усіма наявними доказами на їх підтвердження) щодо наявності у ДС «Ясний» ліцензій та відповідної акредитації як медичного закладу.
До матеріалів справи долучено лист Департаменту контролю якості медичних і фармацевтичних послуг Міністерства охорони здоров'я України від 30.07.2008 № 21-10-13-145, в якому зазначено наступне:
«Департамент контролю якості медичних і фармацевтичних послуг Міністерства охорони здоров'я України розглянув запит Управління охорони здоров'я Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 18.07.2008 № 45-403 щодо наявності ліцензії та акредитаційного сертифікату у дитячого санаторію "Ясний" (м. Ірпінь, вул. Глінки, 4) і повідомляє, що в базі даних ліцензійного реєстру МОЗ відсутня інформація щодо видачі ліцензії дитячому санаторію "Ясний" на провадження господарської діяльності з медичної практики. Повідомляємо також, що санаторій "Ясний" не акредитований відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.97 № 765 "Про затвердження порядку державної акредитації закладу охорони здоров'я.»
До матеріалів справи також долучено лист Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації від 23.09.2008 № 039-5651/4, в якому зазначено наступне:
«Враховуючи рішення Шевченківської районної у м. Києві ради від 07.06.2007 № 224 "Про реорганізацію дитячого санаторію "Ясний" (м. Ірпінь) в комунальне підприємство "Дирекція з утримання і обслуговування Дитячого містечка "Шевченківська родина" Шевченківської районної у м. Києві ради" і розпорядження Шевченківської районної у м. Києві ради від 01.08.2007 № 167 "Про реорганізацію дитячого санаторію "Ясний" м. Ірпінь) в комунальне підприємство "Дирекція з утриманням і обслуговування Дитячого містечка "Шевченківська родина" Шевченківської районної у м. Києві ради" було припинено діяльність Дитячого санаторію "Ясний" (м. Ірпінь) та створено склад комісії з припинення Дитячого санаторію "'Ясний", та неодноразові листи від Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, Головного фінансового управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Головне управління охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської державної адміністрації) повідомляє, що дитячий санаторій «Ясний» виключений з мережі ГУОЗ та МЗ».
Таким чином колегію суддів встановлено, що Дитячий санаторій «Ясний» не є санаторним та лікувальним закладом. Дана обставина підтверджується, зокрема, листом Департаменту контролю якості медичних і фармацевтичних послуг Міністерства охорони здоров'я України від 30.07.2008 № 21-10-13-145.
Відповідно до п. 1 вищезгаданого Порядку державної акредитації закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 р. № 765, державна акредитація закладу охорони здоров'я - це офіційне визнання статусу закладу охорони здоров'я, наявності в ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності.
Таким чином позивач не має та не мав статусу закладу охорони здоров'я, а отже щодо нього не діють нормативно-правові акти, які регулюють діяльність закладів охорони здоров'я, у тому числі ті, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог та обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги.
Крім цього, як зазначалось вище, Головне управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 23.09.2008 р. № 039-5651/4 повідомило про виключення Дитячого санаторія «Ясний» з мережі Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення, що автоматично припиняє фінансування даного закладу за рахунок бюджету м. Києва.
При цьому колегія суддів зазначає, що питання фінансування Дитячого санаторію «Ясний» з бюджету міста Києва та перебування в ньому дітей жодним чином не визначає підпорядкування санаторію та не впливає на реалізацію територіальною громадою Шевченківського району м. Києва права комунальної власності.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції правомірно послався на роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. N 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів», оскільки було достовірно встановлено відповідність оскаржуваних актів чинному законодавству, прийняття їх у визначеній законом компетенції та відсутність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, особливо, враховуючи ту обставину, що позивач не має права на здійснення медичної практики та не акредитований у встановленому порядку.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Згідно зі статтями 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному випадку це стосувалося позивача, що мав довести факт невідповідності оспорюваних рішень та розпоряджень Шевченківської районної в місті Києві ради вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції відповідача, а також порушення у зв'язку з прийняттям оспорюваних рішень та розпоряджень прав та охоронюваних законом інтересів позивача, як підставу своїх вимог.
Позивачем не доведено та не надано належних доказів підтвердження факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги не ґрунтуються на чинному законодавстві України, не доведені позивачем належними та допустимими доказами, тому в їх задоволенні належить відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судом першої інстанції підставно покладено судові витрати на позивача.
В ході розгляду апеляційної скарги позивачем було подано 17.02.2009 через канцелярію суду клопотання, в якому останній просив зупинити провадження у справі № 05-5-16/98-16/202 до винесення Голосіївським районним судом міста Києва судового рішення у цивільній справі № 2-1837/09 за позовом Міщенко О.П. до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації та Управління охорони здоров'я Шевченківської районної в м. Києві держаної адміністрації про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Разом з тим, колегія суддів не вбачає неможливості розгляду апеляційної скарги у даній справі до вирішення Голосіївським районним судом міста Києва судового рішення у цивільній справі № 2-1837/09, а тому вказане клопотання задоволенню не підлягає.
Колегія суддів також відзначає, що у випадку встановлення судовим рішенням у цивільній справі № 2-1837/09 обставин, що матимуть істотне значення для вирішення спору у справі № 05-5-16/98-16/202, сторони не позбавлені права звернутись до суду із заявою про перегляд рішення у справі № 05-5-16/98-16/202 за нововиявленими обставинами.
В судовому засіданні 03.02.2009 голова ліквідаційної комісії позивача Рейф В.І. звернулась до суду із заявою, в якій зазначив, що Комісія з припинення Дитячого санаторію «Ясний» повідомляє про відмову Дитячого санаторію «Ясний» від апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва по справі № 05-5-16/98-16/202 за позовом Дитячого санаторію «Ясний» до Шевченківської районної у м. Києві ради про визнання недійсними розпоряджень та рішень, оскільки вважає рішення суду законним та обґрунтованим та просить на підставі ст. 100 Господарського процесуального кодексу України припинити провадження у справі.
Як встановлено колегією суддів, ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.12.2007 № 05-5-16/98 за позовом Дитячого санаторію «Ясний» до Шевченківської районної у м. Києві ради про визнання недійсним розпорядження повернуто позовні матеріали позивачеві без розгляду на підставі п.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просив ухвалу суду скасувати, та передати справу на розгляд до Господарського суду м. Києва.
В апеляційній скарзі скаржник посилався на те, що викладені в ухвалі обставини не відповідають дійсності, оскільки відповідно до ст. 4 Закону України «Про адвокатуру» адвокатські об'єднання є юридичними особами і здійснюють свою діяльність на підставі статуту та даного Закону України, в свою чергу воно має власну печатку, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про адвокатуру» дає право юридичній особі посвідчувати копії документів у справах, які веде об'єднання.
Також позивач наголошував, що між Дитячим санаторієм «Ясний» в особі головного лікаря Міщенка О.П. та Громадським об'єднанням адвокатів м. Києва «Правознавець» в особі голови Павлика М.А. укладено договір №500/03 від 07.03.2007 про юридичне обслуговування фінансово - господарської діяльності Дитячого санаторію «Ясний», а тому подані до Господарського суду м. Києва копії документів, посвідчені Громадським об'єднанням адвокатів м. Києва «Правознавець» є належним чином засвідчені.
Відповідач заперечував проти апеляційної скарги з тих підстав, що станом на 25.12.2007 головний лікар Дитячого санаторію «Ясний» Міщенко О.П. не мав повноважень щодо звернення до Господарського суду Києва з позовною заявою.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2008 у справі № 05-5-16/98, яка набрала законної сили та чинною станом на день розгляду даної апеляційної скарги, апеляційну скаргу Дитячого санаторію «Ясний» на ухвалу Господарського суду м. Києва від 30.12.2007 № 05-5-16/98 задоволено, ухвалу Господарського суду м. Києва від 30.12.2007 № 05-5-16/98 скасовано, справу № 05-5-16/98 передано на розгляд Господарського суду міста Києва.
При цьому у постанові Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2008 встановлено, що позовну заяву було подано з дотриманням вимог чинного законодавства, а висновок місцевого господарського суду щодо наявності підстав для повернення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим.
Колегія суддів відзначає, що апеляційна скарга, про відмову від якої подано головою Комісії з припинення Дитячого санаторію «Ясний», від імені Дитячого санаторію «Ясний» подана адвокатом Павликом М.А. (головою) Громадського об'єднання адвокатів м. Києва «Правознавець» на підставі довіреності від 07.03.2007 за підписом головного лікаря Міщенка О.П., якою Дитячий санаторій «Ясний» уповноважив громадянина Павлика Миколу Павловича здійснювати захист прав та законних інтересів Дитячого санаторію «Ясний».
Оскільки повноваження адвоката Павлика Миколи Павловича підтверджені матеріалами справи, зокрема Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2008 у справі № 05-5-16/98, яка набрала законної сили та чинною станом на день подання даної апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви Голови ліквідаційної комісії позивача - Рейф В.І. від 03.02.2009 та визнала за необхідне розглянути справу по суті.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується а всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Всі інші доводи та заперечення сторін, надані на їх підтвердження докази колегією суддів до уваги не беруться на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи з урахуванням заявлених позовних вимог та визначених законодавством підстав для їх задоволення.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва у справі № 05-5-16/98-16/202 від 02.09.2008 р. прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, понесені позивачем при поданні апеляційної скарги зі сплати державного мита, не відшкодовуються та покладаються на позивача (апелянта).
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Дитячого санаторію «Ясний» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва у справі № 05-5-16/98-16/202 від 02.09.2008 - без змін.1. Апеляційну скаргу Дитячого санаторію «Ясний» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва у справі № 05-5-16/98-16/202 від 02.09.2008 - без змін.
2. Матеріали справи № 05-5-16/98-16/202 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.
2. Матеріали справи № 05-5-16/98-16/202 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя Євсіков О.О.
Судді Борисенко І.В.
Шипко В.В.