Постанова від 17.03.2009 по справі 105/8-06/20-07/5

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2009 р.

№ 105/8-06/20-07/5

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової -головуючого

Н. Волковицької

Л. Рогач

за участю представників:

позивача

Бондар О.В. -довіреність від 25.02.2009 р.

відповідача

Недашківська І.В. -довіреність від 10.06.2008 р.

третіх осіб

не з'явилися ( про час та місце судового засідання повідомлено належно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 123"

на постанову

від 16.07.2008 р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду

у справі

№ 105/8-06/20-07/5 господарського суду Київської області

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 123"

до

Бучанської міської ради Київської області

за участю третіх осіб

1.Ірпінської міської ради Київської області;

2. Регіонального відділення Фонду державного майна по Київській області;

3.Бучанського комунального житлово-експлуатаційного підприємства

про

визнання права власності на нежиле приміщення

Доповідач: Дроботова Т.Б.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2006 р. ТОВ "Магазин № 123" звернулось до господарського суду Київської області з позовом про визнання за ним права власності на нежиле приміщення загальною площею 995,3 кв. м по вул. Енергетиків, 2 у с. Буча Київської області, обґрунтовуючи доводи позовної заяви тим, що набуте ним у процесі приватизації право власності на спірне приміщення на даний час оспорюється Бучанською селищною радою, яка вважає вказане майно належним до комунальної власності.

Рішенням господарського суду Київської області від 11.05.2006 у задоволенні позовних вимог було відмовлено

Київським міжобласним апеляційним господарським судом постановою від 05.10.2006 р. вказане рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені шляхом визнання за ТОВ "Магазин № 123" права власності на нежиле приміщення загальною площею 101,3 кв. м по вул. Енергетиків, 2 у с. Буча Київської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.01.2007 рсудові рішення у даній справі скасовані, а справа направлена на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Під час нового розгляду ухвалою господарського суду Київської області від 09.07.2007 р. замінено відповідача по справі -Бучанську селищну раду її правонаступником -Бучанською міською радою Київської області.

У відзивах на позовну заяву відповідач та треті особи проти позовних вимог заперечували та просили залишити їх без задоволення.

Рішенням господарського суду Київської області від 14.02.2008 р. (судді: Подоляк Ю.В., Рябцева О.О., Євграфова Є.П.) у задоволенні позовних вимог відмовлено з огляду на їх необґрунтованість та з посиланням на те, що позивач у встановленому законом порядку права власності на спірний об'єкт не набув.

За апеляційною скаргою ТОВ "Магазин № 123" Київський міжобласний апеляційний господарський суд (судді: Поліщук В.Ю., Агрикова О.В., Жук Г.А.), переглянувши рішення господарського суду Київської області від 14.02.2008 р. в апеляційному порядку, постановою від 16.07.2008 р. залишив його без змін.

ТОВ "Магазин № 123" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням та неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 3 статті 2 та статті 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію стосовно приватизації нерухомого майна.

На думку заявника касаційної скарги, судами було порушено статтю 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та необґрунтовано зроблено висновок про необхідність укладення двох договорів: окремо на майно магазину № 123 та окремо на приміщення магазину № 123.

У відзиві на касаційну скаргу Бучанська міська рада Київської області просила відмовити у її задоволенні та залишити без змін судові рішення у справі, зокрема, посилаючись на те, що спірне нерухоме майно -нежитлове приміщення магазину не було об'єктом приватизації та купівлі -продажу під час приватизації шляхом викупу державного майна цілісного майнового комплексу орендного підприємства магазин №123.

Матеріали справи не містять доказів щодо приватизації спірного нежитлового приміщення, розташованого в с. Буча, вул. Енергетиків, 2 загальною площею 995,30 кв.м

Заявник у касаційній скарзі звертає увагу суду на те, що позивач придбав майно, яке включає в себе всі його активи, пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно, а не приміщення магазину з визначеною площею.

Заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скар га не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час здійснення судового провадження, 28.08.1992 р. між підприємством магазину №123 та ЖКО тресту "Южтеплоєнергомонтаж" було укладено договір № 43 оренди нежитлових приміщень загальною площею 995,3 м2, яке складається з торгівельних нежитлових приміщень: площа -51м2 для використання під господарчий магазин, промислових нежилих приміщень: площа -498 кв.м. для використання під підвал.

24.06.1993 р. між Фондом комунальної власності (Орендодавець) та Магазином №123 (Орендар) було укладено договір оренди, за яким Орендар взяв в оренду майно магазину № 123.

На виконання цього договору оренди між сторонами був підписаний акт прийому-передачі основних засобів від 24.06.1993 року, відповідно до якого Орендар прийняв наступні основні засоби: горки В1-2 шт., шафа - 2 піт., холодильник - 1 шт., горки прист. - 2 шт., підіймач- 1 шт., горки прист. - 20 шт., горки прист. - 8 шт., горки прист. - 8 шт., підіймач - 1 шт., горки - 1 шт., горки - 4 шт., касовий апарат - 1 шт., касовий апарат - 1 шт., підіймач - 1 шт., касовий апарат -2 шт.

Після підписання договору оренди від 24.06.1993 року та прийому-передачі майна, Орендар заснував підприємство - Орендне підприємство магазину № 123.

Орендним підприємством магазин № 123 (правонаступником якого є ТОВ "Магазин № 123"), 23.02.1994 р. до Фонду комунальної власності Ірпінської міської ради народних депутатів подана заява на приватизацію майна орендного підприємства магазину № 123, розташованого за адресою: с. Буча, вул. 21 Партз'їзду, 2 (в подальшому - вул. Енергетиків, 2), шляхом викупу.

На виконання програми приватизації комунальної власності Ірпінської міської Ради народних депутатів та згідно статей 9, 11, 12, 17 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" Фонд комунальної власності Ірпінської міської Ради народних депутатів прийняв рішення від 07.06.1994 р. № 31 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності Ірпінської міської Ради народних депутатів", яким вирішив провести приватизацію об'єктів комунальної власності, зокрема, магазину № 123, с. Буча, вул. 21 Партз'їзду - шляхом викупу товариством покупців членів трудового колективу.

На виконання вказаного рішення між Фондом комунальної власності Ірпінської міської Ради народних депутатів і Орендним підприємством магазин № 123 було укладено договір купівлі-продажу державного майна від 27.06.1994р. № 34, відповідно до умов якого Фонд - продавець продав, а Підприємство - покупець купив державне майно магазину № 123 с. Буча, вул. 21-го Партз'їзду, 2.

Відповідно до пункту 1.1 договору майно підприємства включає в себе всі його активи й пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з актом інвентаризації, який додається до договору.

Згідно з актом оцінки, затвердженим фондом комунальної власності 21.06.1994р., вартість відчужуваного майнового комплексу становить 126305 тис. крб. (пункт 1.3 договору).

Пунктом 3.2 договору встановлено, що передача об'єкта приватизації продавцем і приймання об'єкта приватизації покупцем здійснюється за актом передачі, що підписується сторонами.

Судами було встановлено, що за актом № 13 від 08.12.1994 р. прийому -передачі продавець передав покупцеві, а покупець прийняв основні засоби, перелічені в додатку № 1 та обігові засоби, перелічені в додатку № 2.

В додатку № 1 до акта значиться наступне майно: горки В1-2 шт., балансова вартість 54,08 тис. крб.; шафа - 2 шт., балансова вартість 82,87 тис. крб.; холодильник - 1 шт., балансова вартість 68,40 тис. крб.; горки прист. - 2 шт., балансова вартість 84,91 тис. крб.; підіймач - 1 шт., балансова вартість 171,91 тис. крб.; горки прист. - 20 шт., балансова вартість 590,01 тис. крб.; горки прист. - 8 шт., балансова вартість 236,37 тис. крб.; горки прист. - 8 шт., балансова вартість 236,37 тис. крб.; підіймач - 1 шт., балансова вартість 252,77 тис. крб.; горки - 1 шт., балансова вартість 32,99 тис. крб.; горки - 4 шт., балансова вартість 108,16 тис. крб.; касовий апарат - 1 шт., балансова вартість 98,98 тис. крб.; касовий апарат- 1 шт., балансова вартість 114,61 тис. крб.; підіймач - 1 шт., балансова вартість 129,25 тис. крб.; касовий апарат - 2 шт., балансова вартість 189,85 тис. крб.

Додаток № 2 на який йдеться посилання в акті прийому-передачі суду наданий не був.

Крім того, під час здійснення судового провадження судами був досліджений інвентаризаційний опис, складений директором магазину Кривенко Г.Л. та бухгалтером Дмитрухою Г.П. станом на 01.06.1994р. та встановлено, що до нього включене вищеперелічене майно, за виключенням касового апарату, балансовою вартістю 98,98 тис. крб., а також включене майно, яке не зазначено в додатку № 1, зокрема, шафа - 1 шт., балансова вартість 26,94 тис. крб., друкарська машинка "Ятрань" - 1 шт., балансова вартість 308,59 тис. крб., стійка барна - 1 шт., балансова вартість 3682,81 тис. крб., калькулятори - 5 шт., балансова вартість 6171,87 тис. крб.

Позивачем була сплачена вартість державного майна в розмірі 126305 тис. карбованців, що підтверджується платіжними дорученнями № 3 від 19.10.1994 р., № 2 від 26.07.1994 р., № 4 від 22.11.1994 р., приватизаційним платіжним дорученням - ордером № 1 від 18.07.1994 р.

Крім того, судами було встановлено, що 08.02.1995 р. позивачу було видано Свідоцтво про власність на майно цілісного майнового комплексу, за реєстраційним № 10 (том 1 а.с. 63).

Це Свідоцтво про власність на майно цілісного майнового комплексу Магазину № 123, який знаходиться за адресою: Київська область, с. Буча, вул. 21 Партз'їзду, 2 видане позивачу на підставі договору купівлі -продажу, посвідченого у Ірпінській міській нотаріальній конторі 24.06.1994 р. за № 1425, а також акта прийому -передачі від 08.12.1994 р. між позивачем та Ірпінським фондом комунальної власності. Це свідоцтво підтверджує, що позивач є власником вказаного майна цілісного майнового комплексу, тобто рухомого майна.

Відомостей на підтвердження права власності на нерухоме майно (приміщення) дане свідоцтво не містить.

24.04.2003 р. Бучанською селищною радою Київської області було прийнято Рішення № 19-15-XXIV "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 2003 році" яким було затверджено перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 2003 році та уповноважено відділ економіки Ірпінського міського виконавчого комітету провести приватизацію об'єктів, що належать до комунальної власності територіальної громади селища Буча.

Із вказаного переліку вбачається що, до нього увійшло приміщення магазину господарчих товарів №123, с. Буча, вул. Енергетиків, 2, загальною площею 311,8 кв.м., шляхом викупу з аукціону.

Матеріали справи не містять договору купівлі-продажу про придбання позивачем приміщення магазину господарчих товарів № 123, с.Буча, вул. Енергетиків, 2, загальною площею 311,8 кв.м., укладеного на виконання Рішення № 419-15-XXIV від 24.04.2003 року.

23.09.2004 р. Бучанською селищною радою Київської області було прийнято Рішенням № 996-32-XXIV "Про затвердження переліку приміщень, що потребують капітального ремонту у 2005 році", відповідно до якого було вирішено затвердити перелік приміщень, в тому числі і нежитлове приміщення за адресою: с. Буча, вул. Енергетиків, 2, площею 311,8 кв.м. та зобов'язано Бучанське КЖЕП вжити заходи щодо вивільнення приміщень.

Листами № 420 від 10.11.2004 р. та № 479 від 27.10.2004р. позивача повідомляли про звільнення приміщення.

Судами також було встановлено, що на виконання Рішення VII сесії XXIII скликання Ірпінської міської ради від 25.02.1999 р. "Про передачу з балансів Ірпінської житлово-експлуатаційної контори та Ірпінського житлово-експлуатаційного підприємства "Світлиця" державного житлового фонду з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, розташованими в смт.Буча" та Рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 18.05.1999 р. № 134 "Про передачу в комунальну власність смт.Буча житлових будинків Ірпінської житлово-експлуатаційної контори", Ірпінською житлово-експлуатаційною конторою та Ірпінським житлово-експлуатаційним підприємством "Світлиця" було передано на баланс новоствореного житлово-комунального підприємства при Бучанському виконкомі - Бучанському комунальному житлово - експлуатаційному підприємству, державний житловий фонд з вбудовано - прибудованими нежитловими приміщеннями, розташованими в смт. Буча, в тому числі і житловий будинок по вул. Енергетиків, 2, в якому знаходиться спірне нежитлове приміщення.

Факт передачі майна підтверджено Актом та іншими доказами про передачу майна.

Зазначені Рішення в установленому порядку оскаржені не були, доказів щодо визнання їх недійсними матеріали справи не містять.

Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено правовий механізм приватизації цілісних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їх відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу.

Відповідно до пункту 3 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) будівлі (споруди, приміщення) за бажанням покупця приватизуються разом з розташованими в них об'єктами приватизації, якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Республіки Крим чи місцевої Ради народних депутатів. При наявності такої заборони зазначені будівлі, споруди, приміщення, а також земельні ділянки, на яких розташовані приватизовані об'єкти, передаються у довгострокову оренду.

За приписами статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до статті 392 вказаного Кодексу власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога ТОВ "Магазин № 123" про визнання права власності на нежиле приміщення загальною площею 995,3 кв. м по вул. Енергетиків, 2 у с. Буча Київської області.

На підтвердження доводів про право власності на спірне приміщення, позивач посилався на те, що зазначене приміщення викуплене ним в складі цілісного майнового комплексу за договором купівлі -продажу державного майна № 34 від 27.06.1994, укладеного з Фондом комунальної власності Ірпінської міської ради народних депутатів в процесі приватизації.

Проте, під час здійснення судового провадження у справі судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що спірне нерухоме майно - нежитлове приміщення магазину не було об'єктом приватизації та купівлі-продажу під час приватизації шляхом викупу державного майна цілісного майнового комплексу орендного підприємства магазин № 123.

Крім того, судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції було встановлено, що позивач орендує спірне нежитлове приміщення загальною площею 311,8 кв.м. у Бучанського комунального житлового-експлуатаційного підприємства на балансі якого воно перебуває на підставі Угоди на оренду нежитлових приміщень в будинках місцевих Рад, державних кооперативних та громадських організацій № 61 від 01.01.2003 р.

В свою чергу, 25.02.2005 р. позивач звертався до Бучанської селищної ради Київської області з Листом № 01 про дозвіл на викуп приміщення магазину №123 загальною площею 311,8 кв.м.

24.03.2005 року Бучанською селищною радою Київської області було прийнято Рішення №1253-43-IV, згідно з яким, позивачу було відмовлено у дозволі на приватизацію шляхом викупу нежитлового приміщення, площею 311,8 кв.м., розташованого в с. Буча по вул. Енергетиків, 2.

А тому, враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Київської області та Київського міжобласного апеляційного господарського суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "Магазин № 123" з огляду на те, що позивач у встановленому законодавством порядку права власності на спірний об'єкт не набув.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 року "Про судову практику в справах про визнання угод недійними" угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом, а тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Викладені у касаційній скарзі доводи заявника, судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються встановленими судами обставинами та матеріалами справи.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Київської області від 14.02.2008 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.07.2008 р. у справі № 105/8-06/20-07/5 господарського суду Київської області залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "Магазин № 123" -без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач

Попередній документ
3310296
Наступний документ
3310298
Інформація про рішення:
№ рішення: 3310297
№ справи: 105/8-06/20-07/5
Дата рішення: 17.03.2009
Дата публікації: 09.04.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Визнання права власності