"02" березня 2009 р.
Справа № 6/442/08
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Улыбка Голта», Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Шевченка, 11.
до відповідача
Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Дзержинського,18.
про
Скасування податкового повідомлення-рішення від 01.07.2008 року № 000045231/0.
Суддя Ткаченко О.В.
Секретар Засядівко О.О.
Представники:
Від позивача
Цихоня Ю.А., довіреність від 22.09.2008 року.
Від відповідача
Трифонов Д.В., довіреність від 19.01.2009 року.
Предмет спору: Позивач звернувся до суду з позовом та з урахуванням заявлених у судовому засіданні 02.03.2009 року уточнень позовних вимог просить скасувати прийняте за результатами виїзної планової перевірки (акт № 2350/23/13854011 від 27.06.2008 року) податкове повідомлення-рішення від 01.07.2008 року № 000045231/0 в частині визначення податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 182637,94 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 59728,84 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що розрахунок суми заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища та, відповідно, і штрафних санкцій відповідачем проведено неправильно, оскільки норматив збору за розміщення відходів обраховувався, виходячи з 82,5 грн. за одиницю (лампу), відповідно до таблиці 1.9. Постанови Кабінету Міністрів № 303 від 01.03.1999 року. Проте, на думку позивача, при проведенні розрахунку необхідно було застосовувати норматив, передбачений положеннями до вказаної Таблиці 1.9., які визначені і стосуються безпосередньо люмінесцентних ламп, а саме з розрахунку -1,5 грн. за 1 одиницю. В підтвердження своєї позиції позивач посилається також на лист Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області від 25.02.2009 року № 47.
Крім того, позивачем зазначається про невідповідність акта перевірки № 002350/2301/13854011 податковому повідомленню-рішенню № 000045231/0 та відображення в таблиці № 5 до акту перевірки, а саме в графі «7»даних перевірки про сплату збору за викиди пересувними джерелами забруднення, яких в ході перевірки у товариства не встановлено.
Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи у запереченнях від 16.09.2008 року, що в ході перевірки було встановлено, що позивач дозвіл на розміщення відходів не отримав і розрахунок до податкового органу за період з 01.04.2005 року по 31.03.2008 року не подавав, а тому в силу п.п. 9.2 п. 9 Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки та ДПА України від 19.07.1999 року № 162, повинен нести відповідальність за правильне обчислення, повноту та своєчасність сплати, а також правильність складання та своєчасність подання розрахунків органам державної податкової служби та органам Мінприроди України.
Також згідно наданих відповідачем заперечень від 20.10.2008 року № 2010/8/10-00 вказано, що в акті перевірки було допущено неточності, а саме до номеру акту помилково добавлено два значення «0»і дані перевірки в таблиці № 5 помилково відображені в графі «7», а потрібно в графі «8», у зв'язку з чим позивачем було зроблено невірний висновок щодо встановлення заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища за викиди пересувними джерелами забруднення, які у нього відсутні, в сумі 186092,22 грн.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд встановив.
За результатами проведеної виїзної позапланової документальної перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.03.2008 року відповідачем складено акт від 27.06.2008 року № 2350/23/13854011.
Зазначеним актом, зокрема, встановлено (а. с. 22), що позивачем в порушення ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» за № 1264-ХІІ від 25.06.1991 року, п. 2, п. 4, п. 8, п. 13 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», затвердженого Постановою КМУ № 303 від 16.03.1999 року, та п.п. 1.4, п. 1, п.п. 2.1, п. 2, п.п. 3,.1 п. 3, п.п. 5.5. п. 5, п.п. 6.4. п. 6, п.п. 9.2 п. 9 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України від 19.07.1999 року за № 162/379 протягом перевіряємого періоду не подавались до відповідача розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища та не обчислювався збір за забруднення навколишнього природного середовища.
При цьому перевіркою встановлено (а.с. 22), що позивач за перевіряємий період оприбутковував і списував відпрацьовані лампи люмінесцентні за бухгалтерськими проводками по дебету рахунка 23 «Витрати на виробництво»по кредиту рахунка 372 «Аванси видані» в кількості 18 шт., в тому числі:
- 2 квартал 2007 року -4 шт. (ЛД - 40);
- 3 квартал 2007 року -6 шт. (ЛД - 40);
- 1 квартал 2008 року -8 шт. (ЛД - 40).
Таким чином, перевіркою встановлено (а.с. 23), що товариство не нарахувало та не сплатило до бюджету збір за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.04.2005 року по 31.03.2008 року на суму 186092,22 грн., у тому числі:
- 2 квартал 2007 року на суму 39326,28 грн.
- 3 квартал 2007 року на суму 58 989,42 грн.
- 1 квартал 2008 року на суму 87776,52 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.07.2008 року № 000045231/0, згідно якого позивачу визначено податкове зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в загальному розмірі 249116,43 грн., з яких за основним платежем - 186092,22 грн., за штрафними санкціями -63024,21 грн.
Як свідчать надані відповідачем пояснення, сума податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища 186092,22 грн. була розрахована, виходячи з 82,5 грн. за одиницю (лампу), відповідно до таблиці 1.9. Постанови Кабінету Міністрів № 303 від 01.03.1999 року.
Згідно наданого відповідачем у судовому засіданні 02.03.2009 року розрахунку сума штрафних санкцій -63024,21 грн. складається з:
- 2210,00 грн. - застосований за неподання розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.04.2005 року по 01.07.2008 року (за 13 податкових періодів) штраф у відповідності до п.п. 17.1.1. п. 17.1. ст.. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»;
- 60814,21 грн. -сума штрафних санкцій, застосована у відповідності до п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у зв'язку з проведеним податковою службою донарахуванням податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2, 3 квартали 2007 року та за 1 квартал 2008 року на суму 186092,22 грн.
Не погоджуючись з правомірністю прийнятого податкового повідомлення-рішення, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, звернувшись до податкової інспекції 10.07.2008 року зі скаргою, за результатами розгляду якої, у відповідності до прийнятого рішення № 12784/10/23-168 від 29.07.2008 року, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга без задоволення.
Не заперечуючи, встановлених перевіркою фактів розміщення відходів, а саме 18 люмінісцентних ламп протягом перевіряємого періоду, позивач звернувся до суду з позовом про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 182637,94 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 59728,84 грн., наполягаючи на неправильності здійсненого в ході перевірки розрахунку суми нарахованого збору за забруднення навколишнього природного середовища шляхом застосування нормативу 82,5.
При цьому, враховуючи необхідність застосування нормативу 1,5 при проведенні нарахування суми збору за забруднення навколишнього природного середовища, визнає оскаржуване повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання зі збору в сумі 3454,28 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 3295,37 грн., у тому числі:
- 2210,00 грн. - застосований за неподання розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.04.2005 року по 01.07.2008 року (за 13 податкових періодів) штраф у відповідності до п. п. 17.1.1. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»;
- 1085,37 грн. - сума штрафних санкцій, яка повинна бути застосована у відповідності до п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у зв'язку з проведеним податковою службою донарахуванням податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2, 3 квартали 2007 року та за 1 квартал 2008 року на суму 3454,28 грн.
Відповідач в судовому засіданні не заперечував проти правильності проведених арифметичних розрахунків суми збору та штрафних санкцій в разі застосування нормативу 1,5.
Встановивши обставини справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
У відповідності до п. 2 затвердженого Постановою КМУ № 303 від 01.03.1999 року Порядку «Встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору»збір за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір) справляється, у томі числі, за розміщення відходів. При цьому територіальні органи Мінприроди подають до органів державної податкової служби перелік підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів.
Згідно цього ж пункту вказаного Порядку невключення підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності до зазначеного переліку не звільняє їх від сплати збору.
Відповідно до п. 3 вказаного Порядку нормативи збору за розміщення відходів встановлюються відповідно до виду забруднюючих речовин та класу небезпеки відходів, наведених у таблицях 1.1, 1.7 і 1.9 додатка 1.
У додатку 1 до постанови КМУ № 303 від 01.03.1999 року «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору»у таблиці 1.9 з приміткою * встановлено норматив збору для люмінесцентних ламп -1,5 гривня / 1 одиницю.
Така ж сама позиція підтримується і Державною екологічною інспекцією в Миколаївській області, про що свідчить наданий позивачем лист-відповідь від 27.02.2009 року № 01-04/1308-06.
Таким чином, позиція позивача щодо застосування нормативу збору для люмінесцентних ламп -1,5 гривня / 1 одиницю цілком обґрунтована, а позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94,161-163 КАС України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити.
Скасувати прийняте Первомайською ОДПІ Миколаївської області податкове повідомлення-рішення від 01.07.2008 року № 000045231/0 в частині визначення податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 182637,94 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 59728,84 грн.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя
О.В.Ткаченко