ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа №
За позовом
До
Про
Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс»
Дочірнього підприємства «Газ-Тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
стягнення 220898,24 грн.
Суддя Кондратова І.Д.
В судових засіданнях приймали участь представники сторін:
від позивача Муравський С.П.- представник за довіреністю № б/н від 16.01.2009 року;
від відповідача Галанський Д.П.- представник за довіреністю № 09/01 від 10.01.2009 року;
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» до Дочірнього підприємства «Газ-Тепло»НАК «Нафтогаз України»про стягнення 220898,24 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2008 р. порушено провадження у справі № 37/87, розгляд справи було призначено на 24.03.2008 року о 15-30.
Представник позивача в судовому засіданні 24.03.2008 року надав суду нормативно-правове обґрунтування позовних вимог, зокрема позивач посилається на те, що у відповідності до статті 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а тому за твердженням позивача є всі підстави для стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 220898,24 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні 24.03.2008 року заявив письмове клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України до завершення процедури реорганізації Дочірнього підприємства «Газ-тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». До вказаного клопотання відповідачем приєднано копію наказу Міністерства палива та енергетики України «Про реорганізацію Дочірнього підприємства «Газ-Тепло» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24.03.2008 року оголошено перерву до 01.04.2008 року та зобов'язано відповідача надати суду виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
Представник відповідача вимоги суду не виконав.
Представник відповідача в судовому засіданні 01.04.2008 року надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що дійсно, між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки природного газу №16/06-912 від 03.10.2006 року, відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався поставити природний газ позивачу у кількості 4427,000 тис.м.куб., за який позивач повинен був розрахуватися відповідно до наведених у договорі умов. На виконання п. 4.1 Договору відповідач передав позивачу природний газ у обсязі 68,054 тис.м.куб вартістю 40968, 50 грн., в свою чергу позивач повинен на виконання п. 7.3 Договору в обов'язковому порядку вказувати в платіжних дорученнях номер і дату спірного договору. Відповідач вказує, що у нього відсутня інформація з приводу перерахованих за спірним договором коштів у розмірі 261866,74 грн. Крім того, відповідач зазначає, що позивач не направляв на його адресу вимогу в порядку статті 530 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2008 року розгляд справи було відкладено на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України та зобов'язано відповідача надати суду виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на день слухання справи, яка підтверджує, що знаходиться в стані реорганізації.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2008 року було зупинено провадження у справі № 37/87 до закінчення процесу реорганізації Дочірнього підприємства «Газ-тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та визначення його правонаступника.
15.09.2008 року позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі. Розглянувши подане позивачем клопотання по поновлення провадження у справі, суд надіслав відповідачу та Міністерству палива та енергетики України судовий запит про надання відомостей щодо здійснення заходів реорганізації Дочірнього підприємства «Газ-тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Відповіді на судовий запит на адресу суду не надійшло.
18.12.2008 року від позивача повторно надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що у відповідності до наказу Міністерства палива та енергетики України від 12.11.2007 року № 538 «Про реорганізацію Дочірнього підприємства «Газ-тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»припинено діяльність Дочірнього підприємства «Газ-тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»шляхом його реорганізації-приєднання до Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».Відповідно до пункту 7 наказу Міністерства палива та енергетики України від 12.11.2007 року № 538 «Про реорганізацію Дочірнього підприємства «Газ-тепло» строк проведення заходів щодо реорганізації Дочірнього підприємства «Газ-тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»визначений до 01.03.2008 року. Наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.04.2008 року № 227 «Про внесення змін та доповнень до наказу Міністерства палива та енергетики України від 12 листопада 2007 року № 538»строк проведення заходів щодо реорганізації Дочірнього підприємства «Газ-тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»продовжено до 01.08.2008 року. Таким чином, судом встановлено, що у відповідності до наказу Міністерства палива та енергетики України від 17.04.2008 року № 227 «Про внесення змін та доповнень до наказу Міністерства палива та енергетики України від 12 листопада 2007 року № 538»реорганізація відповідача повинна бути проведена до 01.08.2008 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2008 року було поновлено провадження у справі.
Представник позивача в судовому засіданні 20.01.2009 року заявив клопотання про стягнення з відповідача додатково на користь відповідача 86592,09 грн. інфляційних витрат, а також 88889,456 грн. неустойки. Розглянувши подану заяву, суд відзначає, що відмовляє позивачу в прийнятті даної заяви до розгляду, оскільки відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (див. абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 N 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», з наступними змінами і доповненнями). Тобто під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітитись заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві.
Ретельно дослідивши зміст поданої заяви та оцінивши такий зміст з раніше заявленими позовними вимогами, суд встановив, що в поданій заяві про збільшення позовних вимог позивач додатково, крім суми основного боргу, просить ще стягнути неустойку та інфляційні у відповідності до статті 625 ЦК України, але зазначені вимоги позивачем раніше не заявлялась. Суд відзначає, що неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, про які не йшлося в позовній заяві, а тому подана заява позивача про збільшення позовних вимог в частині стягнення неустойки та інфляційних у відповідності до статті 625 ЦК України судом не приймається до розгляду.
Представник подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в позові посилаючись на те, що згідно договорів у відповідача відсутнє грошове зобов'язання.
28.01.2009 року та 03.02.2009 року представник позивача подав уточнену позовну заяву та пояснення, згідно яких позивач уточнив та деталізував підстави позову. Подана заява була прийнята судом до розгляду.
Представник відповідача 03.02.2009 року та 10.02.2009 року подав додаткові пояснення у справі, згідно яких вказує на те, що заявлені позовні вимоги є такими, що суперечать умовам укладених договорів та обґрунтовані за рахунок неправильного застосування норм матеріального права. Крім того, відповідач вважає, що позивачем заявою від 27.01.2009 року одночасно змінені предмет та підстави позову, що суперечить статті 22 Господарського процесуального кодексу України
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.02.2009 року за згодою представника позивача було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
03 жовтня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс»(споживач) та Дочірнім підприємством «Газ-тепло»НАК «Нафтогаз України»(постачальник) були укладені договір № 16/06-912 на постачання природного газу на виробництво теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ і організацій та господарсько розрахункових підприємств, а також договір № 16/06-913 на постачання природного газу для власних промислових потреб, відповідно до умов яких постачальник зобов'язувався передати у власність споживачу в 2006-2007 роках імпортований природний газ, отриманий за зовнішньо-економічими контрактами, а споживач зобов'язувався прийняти газ та оплатити його вартість на умовах , визначених сторонами в цьому договорі.
Умови договорів свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказані договори є договорами поставки.
У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 7.1 договорів сторони визначили, що оплата за природний газ проводиться споживачем виключного грошовими коштами в такому порядку : 100 % від вартості запланованих місячних обсягів передачі газу, сплачується споживачем в якості попередньої оплати не пізніше за 5 днів до початку місяця передачі газу. Остаточний розрахунок за переданий в звітному місяці здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 18 числа місяця наступного за звітним.
На виконання договорів позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 261866,75 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 151 від 12.10.2006 року та № 214 від 27.10.2006 року.
Відповідачем свої зобов'язання щодо поставки природного газу згідно договору № 16/06-912 на постачання природного газу на виробництво теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ і організацій та господарсько розрахункових підприємств, виконано частково, поставлено позивачу природного газу на суму 40968,50 грн., що підтверджується актом № 10-ГК-912 від 31.10.2006 року. Згідно № 16/06-913 на постачання природного газу для власних промислових потреб постачальник взагалі свої зобов'язання щодо поставки газу не виконав.
31.10.2006 року сторони уклали угоди про припинення з 01.11.2006 року дії договорів на постачання природного газу № 16/06-913 та № 16/06-912 від 03.10.2006 року.
30.10.2006 року позивач звернувся до Дочірнього підприємства «Газ-тепло»НАК «Нафтогаз України»з листом № 167, який містив вимогу повернути зайво перераховані кошти. Відповідач даний лист залишив без відповіді та належного реагування, в зв'язку з чим позивач змушений був звернутись з даним позовом.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс»доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов'язання, покладені на нього договором.
Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо поставки природного газу, відповідно до умов договору обов'язок постачання газу був покладений саме на відповідача, проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, взятих на себе зобов'язань по поставці газу не виконав, при цьому судом враховано, що договори на постачання природного газу № 16/06-913 та № 16/06-912 від 03.10.2006 року згідно угод від 31.10.2006 року в частині постачання природного газу припинили свою дію з 31.10.2006 року, а в частині взаєморозрахунків діють до повного їх здійснення сторонами.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Суд відзначає, що відповідачем не надані докази поставки позивачу природного газу на суму 220898,24 грн. за договорами № 16/06-913 та № 16/06-912 від 03.10.2006 року або повернення відповідачем позивачу суми попередньої оплати, отже грошові кошти у розмірі понад вартість переданого за договором природного газу відповідачем одержані та зберігаються безпідставно, а тому позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що заявою від 27.01.2009 року позивач змінив підстави та предмет позову, оскільки суд проаналізувавши зміст поданої заяви встанови, що позивач фактично змінює та уточнює лише підстави позову, тобто подана заява відповідає вимогам статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а тому судом прийнята до розгляду. При цьому посилання відповідача на те, що у нього відсутній борг перед позивачем, судом відхиляються як безпідставні, оскільки як встановлено судом норми чинного цивільного законодавства не містить визначення терміну «борг», в свою чергу, виходячи з практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції, борг це зобов'язання або обов'язок однієї із сторін у борговому зобов'язанні (юридична чи фізична особа) перерахувати, повернути, сплатити на користь іншої особи певну грошову суму, при цьому підстави для перерахування або повернення коштів можуть бути різними, виходячи із змісту правовідносин, закону або домовленості сторін. Тобто будь-яке грошове зобов'язання, яке виникає у боржника по відношенню до кредитора є за своєю суттю боргом, незалежно від підстав виникнення обв'язку сплатити або повернути певну грошову суму.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Стягнути Дочірнього підприємства «Газ-Тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(адреса: 03065, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 16, код 32587579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс»(20700, Черкаська обл.., м. Сміла, вул. Ленінградська, 41, код 33931257) 220898,24 грн. -сума попередньої оплати, 2208,98 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.Д. Кондратова
Дата підписання
рішення 18.03.2009 р.