ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа №
За позовом: ТОВ «Київенергобуд»;
До: Релігійної громади Благовіщення Божої Матері Української
Православної Церкви;
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на боці
позивача: Управління будівництва АК «Київенерго» (третя особа 1);
АТ «Національна енергетична компанія «Енергетика та паливо України»
(третя особа 2);
про: стягнення 1 002 344,98 грн.
Суддя: Мандриченко О.В.
Представники
Від позивача: Сачук О.В., представник, довіреність №136 від 08.08.2007 р.;
Від відповідача: Агапов О.О., представник, довіреність б/н від 06.03.2008 р.;
Від третьої особи 1: Антоненко С.А., представник, довіреність №У07/7410
від 26.11.2007 р.;
Від третьої особи 2: не з»явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2008 р. порушено провадження у справі №18/138, справа призначена слуханням на 15.04.2008 р.
28.05.2008 р. справа була направлена до Київського апеляційного господарського суду для вирішення апеляційної скарги ТОВ «Київенергобуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2008 р. у справі №18/138.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2008 р. відмовлено ТОВ «Київенергобуд» у прийнятті до розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2008 р. у справі №18/138; матеріали справи повернуті до господарського суду першої інстанції для подальшого розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2008 р. слухання справи призначене на 18.09.2008 р.
Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням: з 15.04.2008 р. до 05.06.2008р., з 18.09.2008 р. до 30.09.2008 р., з 30.09.2008 р. до 06.11.2008 р., з 06.11.2008 р. до 09.12.2008 р., з 09.12.2008 р. до 20.01.2009 р., з 20.01.2009 р. до 12.02.2009 р., з 12.02.2009 р. до 27.02.2009 р., про що господарським судом винесені відповідні ухвали від 15.04.2008 р., 18.09.2008 р., від 30.09.2008 р., від 06.11.2008р., від 09.12.2008 р., від 20.01.2009 р. та від 12.02.2009 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2008 р. до участі у справі в якості відповідача 2 залучена Українська Православна Церква. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача залучені Управління будівництва АК «Київенерго» та АТ «Національна енергетична компанія «Енергетика та паливо України».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2008 р. строк вирішення спору у даній справі був продовжений на невизначений термін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2008 р. провадження у справі щодо відповідача 2 припинене.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 002 344,98 грн., 10 023,45 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.
У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судових засіданнях позовні вимоги позивача заперечував, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що сторонами договору №193-Ф від 04.12.2003 р. про переведення боргу є Українська Православна Церква та ТОВ «Київенергобуд». Позивачем до позовної заяви не додано жодних документів, які б підтверджували наявність заборгованості з боку відповідача перед позивачем.
Відповідачем 09.12.2008 р. до господарського суду була подана заява про застосування позовної давності.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи 1, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд
04.12.2003 р. між Українською Православною Церквою та позивачем був укладений договір №193-Ф про переведення боргу (далі -договір №193-Ф), за умовами якого Українська Православна Церква (боржник) передає, а позивач (новий боржник) приймає на себе зобов'язання Української Православної Церкви і стає боржником за договором №1 від 29.01.2002 р. на будівництво храму УПЦ Благовіщення Божої Матері в м. Києві, проспект Перемоги, 111, що укладений між Українською Православною Церквою та Управлінням будівництва АК «Київенерго», яке діяло на підставі Положення про філію та довіреності №Д 08/1-01-1 від 02.01.2002 р.
Пунктом 2 договору №193-Ф передбачено, що за даним договором позивач зобов'язується здійснити замість Української Православної Церкви наступні зобов'язання останнього: сплатити заборгованість за договором №1 від 29.01.2002 р. на будівництво храму УПЦ Благовіщення Божої Матері в м. Києві, проспект Перемоги, 111, у сумі 2 237 344,98 грн.
Згідно з договором №1 від 29.01.2002 р. на будівництво храму УПЦ Благовіщення Божої Матері в м. Києві, по проспекту Перемоги, 111, Українська Православна Церква доручає, а Управління будівництва АК «Київенерго» зобов'язується виконати роботи, а саме, будівництво храму УПЦ Благовіщення Божої Матері в м. Києві по проспекту Перемоги, 111, відповідно до умов договору, а Українська Православна Церква зобов'язана прийняти та оплатити зазначені роботи.
10.12.2003 р. між Українською Православною Церквою, ТОВ «Київенергобуд» та АТ «НАЕК «Енергетика та паливо України» укладена угода №03/03-121/205-Ф, за умовами якої визначений порядок розрахунків по погашенню заборгованості Української Православної Церкви перед ТОВ «Київенергобуд», а також порядок надання та виконання гарантійних зобов'язань АТ «НЕК «Енергетика та паливо України».
Відповідно до п. 3.1. угоди №03/03-121/205-Ф боржник -Українська Православна Церква, відшкодовує новому боржнику -ТОВ «Київенергобуд», суму заборгованості, яка визначена у договорі №193-Ф про переведення боргу від 04.12.2003 р., в розмірі 2 237 344,98 грн. протягом одного року з дня підписання даної угоди.
Пунктом 3.2. угоди №03/03-121/205-Ф передбачено, що розрахунки проводяться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Київенергобуд» щомісячно до 25 числа поточного місяця в сумах, що визначені в графіку погашення заборгованості (додаток №1), який є невід»ємною частиною даної угоди, але остаточний розрахунок повинен бути здійснений не пізніше 31.12.2004 р.
Згідно з п. 3.3. угоди №03/03-121/205-Ф у разі невиконання Українською Православною Церквою своїх зобов'язань за цією угодою, АТ «НЕК «Енергетика та паливо України» зобов'язалося відповідно до умов цієї угоди прийняти на себе та виконати зобов'язання Української Православної Церкви по погашенню заборгованості на користь ТОВ «Київенергобуд».
Додатком №1 до договору №03/03-121 від 10.12.2003 р. визначений графік погашення заборгованості, згідно з яким Українською Православною Церквою погашення заборгованості повинно здійснюватися у наступному порядку:
-у січні 2004 року -185 000,00 грн.;
-у лютому 2004 року - 185 000,00 грн.;
-у березні 2004 року -185 000,00 грн.;
-у квітні 2004 року - 185 000,00 грн.;
-у травні 2004 року - 185 000,00 грн.;
-у червні 2004 року - 185 000,00 грн.;
-у липні 2004 року -185 000,00 грн.;
-у серпні 2004 року - 185 000,00 грн.;
-у вересні 2004 року -185 000,00 грн.;
-у жовтні 2004 року - 185 000,00 грн.;
-у листопаді 2004 року -185 000,00 грн.;
-у грудні 2004 року - 202 344,98 грн.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд не вбачає підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 511 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.
Згідно зі статтею 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у даній справі не існує будь-яких зобов'язань, згідно з якими відповідач є зобов'язаною особою по відношенню до позивача.
Договір №193-Ф від 04.12.2003 р про переведення боргу; договір №1 від 29.01.2002 р. на будівництво храму УПЦ Благовіщення Божої Матері в м. Києві, проспект Перемоги, 111; угода №03/03-121/205-Ф від 10.12.2003 р. укладені з Українською Православною Церквою, а не з Релігійною громадою Благовіщення Божої Матері Української православної церкви.
Більш того, Українська Православна Церква, яка виступає стороною у згаданих договорах, взагалі не є юридичною особою в розумінні статті 13 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та статті 21 Господарського процесуального кодексу України.
Прийняття позивачем від відповідача часткової оплати у розмірі 1 235 000,00 грн. не суперечить чинному законодавству України, зокрема, статті 528 Цивільного кодексу України.
Проте, часткове виконання відповідачем зобов'язань, не зобов»язує останнього виконувати зобов'язання, покладені на іншу особу.
Як визначено частинами 1, 2 статті 528 Цивільного кодексу України, виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.
Цивільно-правова відповідальність застосовується за наявності складу цивільного правопорушення, до якого відноситься протиправна поведінка, шкода та причинний зв'язок між ними. За відсутності хоча б однієї зі складової, особа не притягується до цивільно-правової відповідальності.
У даному випадку позивачем на доведена наявність складу цивільного правопорушення у діях відповідача, а тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Заява відповідача про застосування строків позовної давності не може бути задоволена, оскільки таке застосування не знаходиться в прямому причинному зв»язку з захистом законних прав та інтересів відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя
О.В. Мандриченко
Дата підписання 11.03.2009 р.