Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211
Іменем України
23.03.2009
Справа №2-8/252.1-2008
За позовом - Державної освітньої установи вищої професійної освіти «Російський державний геологорозвідувальний університет ім.. Серго Орджонікідзе», м. Москва, РФ
До відповідачів -
1. Скалістівської сільської ради, Бахчисарайський р-н, с. Скалисте
2. Сімферопольського міжміського БТІ, м. Сімферополь
3. Виконавчий комітет Скалістівської сільської ради, Бахчисарайський р-н, с. Скалисте
Третя особа - Фонд державного майна України, м. Київ
Про визнання права власності та спонукання до виконання певних дій.
Генеральна прокуратура України.
Суддя С.А. Чумаченко
Від позивача - Ракаева А.М. по дов. від 29.01.09р.
Від відповідачів - не з'явилися.
Третя особа - Любавська І.Р. по дов. від 10.03.09р. №215
Прокуратура АР Крим - Горная Е.В.
Сутність спору: Державна освітня установа вищої професійної освіти “Російський державний геологорозвідувальний університет ім. Серго Орджонікідзе» звернулася до господарського суду АР Крим із позовною заявою та просить визнати за ним право власності на майновий комплекс учбово-геологічного полігону Російського державного геологорозвідувального університету ім. С. Орджонікідзе, який розташований в с. Прохолодне Бахчисарайського району у складі наступного майна: насосна (Літера А) 1980 року спорудження в с. Прохолодне по вул. Студентська, 1-А; хлораторна (Літера Б) 1980 року спорудження в с. Прохолодне по вул. Студентська, 1-А; трубопровід 3 км, Полігон РДГУ, 1980 року побудови; Насосна (літера А) 1980 року побудови по вул. Студентська, 1-б в с. Прохолодне; електролізна (Літера Б) 1980 року побудови по вул. Студентська, 1-б в с. Прохолодне; будинок для проведення практики (Літера А) по вул. Студентська, 45-А в с. Прохолодне, 1980 року побудови; учбовий корпус (Літера А) по вул. Студентська, 47-б в с. Прохолодне, 1976-1982 років побудови; Їдальня (Літера Б) по вул. Студентська, 47-б в с. Прохолодне, 1982-1990 років побудови; господарська блок-котельня (Літера В) по вул. Студентська, 47-б в с. Прохолодне, 1976-1978 років побудови; електрична підстанція (Літера Г) по вул. Студентська, 47-б в с. Прохолодне, 1976-1978 років побудови; гараж (Літера Д) по вул. Студентська, 47-б в с. Прохолодне, 1991 року побудови; їдальня (Літера Е) по вул. Студентська, 47-б в с. Прохолодне, 1968-1970 року побудови; Дизельна (Літера Ж) по вул. Студентська, 47-б в с. Прохолодне, 1982-1986 року побудови; Насосна (Літера З) по вул. Студентська, 47-б в с. Прохолодне, 1980-1982 року побудови; хлораторна (Літера І) по вул. Студентська, 47-б в с. Прохолодне, 1980-1982 року побудови; гуртожиток (Літера К) по вул. Студентська, 47-б в с. Прохолодне, 1984-1990 року побудови; сторожка (Літера Л) по вул. Студентська, 47-б в с. Прохолодне, 1980 року побудови; навіс (Літера М) по вул. Студентська, 47-б в с. Прохолодне; душ літній (Літера Н) по вул. Студентська, 47-б в с. Прохолодне; вбиральня (Літера О) по вул. Студентська, 47-б в с. Прохолодне; основна будівля (Літера А) по вул. Студентська, 47-в в с. Прохолодне, 1980 року побудови; будівля решітки (Літера Б) по вул. Студентська, 47-в в с. Прохолодне, 1980 року побудови. Крім того, позивач просить зобов'язати Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації провести державну реєстрацію права власності позивача на зазначене нерухоме майно.
Рішення Господарського суду АР Крим від 22.01.08р. по справі №2-1\252-2008 позовні вимоги задоволенні частково.
Постановою Вищого господарського суду України від 25 листопада 2008 року по справі №2-1\252-2008 рішення господарського суду АР Крим від 22.01.08р. скасоване, справа передана на новий розгляд, розгляд доручений судді Чумаченко С.А.
Ухвалою суду від 12 січня 2009 року справа №2-8\252.1-2008 прийнята до провадження суддею Господарського суду АР Крим Чумаченко С.А.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, про дату слухання справи повідомлені належним чином - рекомендованим листом.
Відповідач Сімферопольське МБРТІ передав суду клопотання з проханням розглянути справу без участі свого представника.
Розглянувши матеріали справи, суд
20.08.1965р. Московському геологорозвідувальному інституту ім. С. Орджонікідзе був виданий державний акт на право користування земельною ділянкою площею 4 га під будівництво учбового полігону за рахунок земель колгоспу ім. Чапаєва, що, зокрема, підтверджується висновком Бахчисарайського виробничого управління від 12.05.1965р. “Про проект відведення земельної ділянки площею 4 га Московському геологорозвідувальному інституту ім. С. Орджонікідзе із землекористування колгоспу імені Чапаєва».
У подальшому, у зв'язку неодноразовою реорганізацією позивача з дійсного спору (зміною форми власності, неодноразовим перенайменуванням позивача з дійсного спору, тощо), 12.02.2007р. в Бахчисарайському відділі Кримської Регіональної філії Державного підприємства “Центр Державного земельного кадастру» при Держкомземі Україні була проведена державна реєстрація договору оренди земельної ділянки, укладеного між Скалістівською сільською радою та позивачем з дійсного спору на підставі рішення 30 сесії 4 скликання Скалістівської сільської ради №590 від 16.03.2006р. , відповідно до якого позивачу з дійсного спору була передана в оренду строком на 49 років земельні ділянки площею 4,2380га в с. Прохолодне по вул. Студентська, 47 “б» та по вул. Студентська, 45 “а» для використання об'єкту нерухомого майна, які належать позивачу з дійсного спору та є предметом спору з дійсної справи.
12.02.2007р. в Бахчисарайському відділі Кримської Регіональної філії Державного підприємства “Центр Державного земельного кадастру» при Держкомземі Україні була проведена державна реєстрація договору оренди земельної ділянки, укладеного між Бахчисарайською районною державною адміністрацією та позивачем з дійсного спору для використання позивачем об'єктів власності, а саме: насосних станцій, очисних споруд, тощо.
Матеріали справи свідчать, що протягом 1968-1990 років позивачем з дійсного спору було здійснено будівництво господарським способом науково-учбового полігону в с. Прохолодне Бахчисарайського району на виділеній йому з цією метою земельній ділянці.
Суд розглянувши матеріали справи, вважає що позовні вимоги задоволенню не підлягають за наступними підставами.
15 січня 1993 року була підписана УГОДА між Україною та Російською Федерацією про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності, яка набула чинності 08 листопада 1993 року.
Відповідно до ст. 19 Угоди від 15 січня 1993 р. вона набуває чинності з дати обміну ратифікаційними грамотами. Україна ратифікувала Угоду від 15 січня 1993 р. Постановою Верховної Ради України N 3313-XII від 22 червня 1993 р. Російська Федерація до цього часу зазначену Угоду не ратифікувала.
На підставі розпорядження Президента Російської Федерації N 723-рп від 8 листопада 1993 р. "Про регулювання відносин власності з державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав", російська сторона запропонувала тимчасово застосовувати положення вказаної Угоди у відносинах між Україною та Російською Федерацією.
Домовленість щодо тимчасового застосування Угоди від 15 січня 1993 р. досягнута шляхом обміну нотами Міністерства закордонних справ Російської Федерації N 331 н/усс від 24 листопада 1993 р. та Міністерства закордонних справ України N ДПУ/17 від 11 січня 1994 р.
Відповідно до положень Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р. початком тимчасового застосування Угоди від 15 січня 1993 р. слід вважати дату зазначеної ноти Міністерства закордонних справ України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про підприємства, установи, організації союзного підпорядкування, що розташовані на території України" від 10 вересня 1991 р. та ст. 1 Угоди від 15 січня 1993 р. майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.
Положення ст. 4 Угоди від 15 січня 1993 р. не визнають право власності Сторін на об'єкти соціального призначення, а лише дають можливість Сторонам підтвердити своє право власності.
Статтями 2 і 4 Угоди від 15 січня 1993 р. передбачено порядок проведення робіт з документами щодо визнання прав власності Російської Федерації на об'єкти, розташовані на території України, і прав власності України на об'єкти, розташовані на території Російської Федерації.
Відповідно до Угоди від 15 січня 1993 р. Стороною, за якою може бути визнано право власності на спірний об'єкт, є держава Україна або Російська Федерація.
Рішення про визнання права власності оформлюється Протоколами між органами, уповноваженими розпоряджатися державним майном Сторін.
Аналогічна позиція викладена в Інформаційному листі Верховного Суду України від 29.09.2005 № 3.2.-2005 "Щодо застосування господарськими судами України положень Угоди від 15 січня 1993 р. про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності".
Відповідно до ст.33 Господарського Процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте, представником позивача не представлено суду рішення, оформлене Протоколом між органами уповноваженими розпоряджатися державним майном Сторін, про визнання права власності, відповідно до ст.11 Угоди між Україною та Російською Федерацією «Про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності».
Отже, позивачем не виконанні вимоги п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, щодо обґрунтованості позовних вимог, при цьому суд враховує, що обов'язок щодо доказування обставин на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень покладається саме на зацікавлену сторону, в даному випадку позивача, в іншу чергу відповідач надав докази якими підтвердив обставини на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
Позивачем не представлено доказів обставинам, викладеним ним в позовній заяві, у зв'язку з чим, суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог не має.
В судовому засіданні 23.03.2009 року оголошена вступна та резолютивна частині рішення.
Повний текст рішення підписано 30.03.2009 року.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 75, 82-84 ГПК України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.