Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207
Іменем України
26.03.2009
Справа №2-2/17740-2007
За позовом: Державного підприємства «Бахчисарайське лісове господарство» (м.Бахчисарай, вул..Промислова, 4)
До відповідача: ВАТ «Кримєнерго» (м.Сімферополь, вул..Київська, д.74/6)
Про визнання неправомірними дій.
Суддя Толпиго В.І.
Від позивача: Казакова, Демін - представники, довіреності у справі.
Від відповідача: Котовська - провідний ю/к, довіреність у справі.
Суть спору:
Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до ВАТ «Кримєнерго» про визнання неправомірними дій відповідача, пов'язаних з односторонньою відмовою від виконання зобов'язань по договору №20 від 30.12.2004 р. щодо поставки електричної енергії на об'єкти державної власності - відключення споживача від електропостачання, та зобов'язання виконати дії по безперебійному постачанню електроенергії у відповідності з умовами укладеного договору № 20.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем і відповідачем укладено договір № 20 від 30.12.2004 р. по постачанню електричної енергії на об'єкти державної власності, які знаходяться в оперативнім управлінні Державного підприємства «Бахчисарайське лісове господарство». Відповідно до умов договору відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити постачання електроенергії, а позивач вчасно сплачувати постачальнику вартість електричної енергії. Однак, відповідач порушуючи умови договору зупинив постачання електроенергії, та відключив об'єкти споживача від електроспоживання. Акти №101634, 101635, 101979 складені без перевірки та у них викладені обставини, що не відповідають дійсності.
31 січня 2009 року у судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив №10/283 від 31.01.2009р на позовну заяву, відповідно до якого просить суд припинити провадження по справі, на підставі того, що 11.12.2007р об'єкт споживача - центральна контора, був відключений від постачання електроенергії за заборгованість по актам про порушення ПКЕЕ, а 28.12.2007р об'єкти були підключені до постачання електроенергії. Також у своєму відзиві відповідач зазначає, що позивачем обраний невірний спосіб захисту цивільних прав, оскільки відповідач не відноситься до суб'єктів оскарження, які передбачені п.10 ч.1 ст.16 ЦК України, а являється господарським товариством, що здійснює господарську діяльність.
03 лютого 2009 р. до суду від позивача надійшло уточнення позовних вимог, яким позивач просить суд визнати неправомірними дії відповідача, пов'язані з односторонньою відмовою від виконання своїх зобов'язань за договором №20 від 30.12.2004 р. по постачанню електричної енергії на об'єкти державної власності - відключення споживача від енергозабезпечення та зобов'язати відповідача виконати дії з перебійного постачання електроенергії згідно вимог договору №20 на підставі того, що відповідач у порушення норм діючого законодавства, ущемляючи законні права позивача - у односторонньому порядку по актам перевірки № 101635 від 19.10.2006р та № 101979від 15.3.2007р - у порушення прийнятих зобов'язань по безперебійній поставці електроенергії, тобто у порушення п.2.1.2 до договору №20 від 30.12.2004р припинив поставку електроенергії, відключивши об'єкти споживача позивача від електроспоживання, посилаючись на незаконні акти перевірки.
У судовому засіданні оголошувалися перерви на 24.02.2009р, 12.3.2009р, 20.3.2009р.
24 лютого2009 року після перерви судове засідання було продовжене за участю тих же представників сторін.
Позивач у судовому засіданні 24.02.2009р ще раз уточнив позовні вимоги та зменшив їх, і просить суд лише визнати неправомірними дії ВАТ «Кримєнерго», пов'язані з односторонньою відмовою від виконання своїх зобов'язань за договором №20 від 30.12.2004 р. по постачанню електричної енергії на об'єкти державної власності - відключення споживача від енергозабезпечення. Вимогу про зобов'язання відповідача виконати дії з перебійного постачання електроенергії згідно з вимогами договору №20 позивач виключив зі своїх позовних вимог, що відображено у протоколі судового засідання.
12 березня 2009 року після перерви судове засідання було продовжене за участю того ж представника відповідача, інтереси позивача представляла лише Казакова.
Представник відповідача у судовому засіданні 12.3.2009р надав суду відзив від 12.3.2009 р. №20/599 на позовну заяву, відповідно до якого просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити та у якому вказує на те, що дії ВАТ «Крименерго» були правомірними, заснованими на нормах закону, а також підтвердив той факт, що об'єкт перевірки є іншим, ніж той, що вказаний у додатку до договору. Також відповідач зазначив, що на даний час на об'єкти позивача поставляється електроенергія та відповідач не відмовляється від виконання зобов'язань по постачанню електроенергії позивачу, а отже не порушує умов договору №20 від 30.12.2004 р. та виконує свої зобов'язання у повному об'ємі.
20 березня 2009 року судове засідання після перерви було продовжене за участю тих же представників сторін, що і у попередньому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Позивач просить суд визнати неправомірними дії відповідача, пов'язані з односторонньою відмовою від виконання зобов'язань по договору №20 від 30.12.2004 р. щодо поставки електричної енергії на об'єкти державної власності - відключення споживача від електропостачання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами було укладено договір № 20 від 30.12.2004 р. по постачанню електричної енергії на об'єкти державної власності, які знаходяться в оперативнім управлінні Державного підприємства «Бахчисарайське лісове господарство», відповідно до умов якого сторони прийняли на себе зобов'язання керуватися Правилами користування електричною енергією та іншими нормативними актами, що регламентують питання користування електроенергією. Відповідачем були проведені перевірки об'єктів позивача та виявлені порушення ПКЕЕ, в результаті чого були складені акти перевірки №101635 від 19.10.2006р та № 101979 від 15.3.2007р. На підставі складених актів, ПКЕЕ та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.5.2006р. №562 був визначений обсяг не облікованої електричної енергії, була припинена поставка електроенергії та були відключені об'єкти позивача від електроспоживання.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК| України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та свого інтересу, а стаття 16 цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3)припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок довести, що цивільні права та інтереси позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем, обґрунтувати правомірність обраного способу захисту.
Але позивачем не доведена обґрунтованість та правомірність обраного способу захисту, а саме: визнання неправомірними дій відповідача, пов'язаних з односторонньою відмовою від виконання зобов'язань по договору №20 від 30.12.2004 р. щодо поставки електричної енергії на об'єкти державної власності - відключення споживача від електропостачання, та вказаний спосіб захисту не передбачений діючим законодавством України, оскільки як вже зазначалося способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тоді як ВАТ «Крименерго» до зазначених суб'єктів оскарження не відноситься, являється господарським товариством, яке здійснює господарську діяльність на підставі діючого законодавства України, статуту ВАТ «Крименерго», Закону України «Про електроенергетику» та інших нормативно - правових актів.
Отже позивачем невірно обраний спосіб захисту свого порушеного права.
Крім того, в ході розгляду справи судом встановлено, що цивільні права та інтереси позивача не порушені та не оспорюються відповідачем, оскільки на даний час на об'єкти позивача поставляється електроенергія та відповідач не відмовляється від виконання зобов'язань по постачанню електроенергії позивачу, а отже не порушує умов договору №20 від 30.12.2004 р. та виконує свої зобов'язання у повному об'ємі.
З огляду на викладене, позивач не довів суду обґрунтованість своїх вимог щодо неправомірними дій відповідача, пов'язаних з односторонньою відмовою від виконання зобов'язань по договору №20 від 30.12.2004 р. щодо поставки електричної енергії на об'єкти державної власності - відключення споживача від електропостачання, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову.
Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу відносяться на позивача.
У судовому засіданні оголошувалась перерва на 26.3.2009р для підготовки рішення.
Рішення оголошене 26.3.2009р
Керуючись ст.ст. 49,82,84,85 ГПУ України
1. Прийняти уточнення та зменшення позовних вимог.
2. У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.