вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
24.03.09Справа №2а-2116/09/1/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р. , при секретарі Єлжової Н.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом прокурору Київського району м.Сімферополя в інтересах держави в особі Сімферопольського міського центру зайнятості
до ТОВ "АТП № 579364"
про стягнення заборгованості у розмірі 4021,03 грн
Суть спору: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов прокурора Київського району м.Сімферополя в інтересах держави в особі Сімферопольського міського центру зайнятості до ТОВ "АТП № 579364" про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в розмірі 4021,03 гривень на р/р 37175301900002, МФО 824026 ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, код платежу 50040100.
Ухвалою від 26.01.2009 року за адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.01.2009 року року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання представник прокуратури не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, будь - яких клопотань не надіслав.
У судове засідання позивач не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.
У судове засіданні відповідач не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності, заперечення на позов, будь -які докази суду не надав.
На підставі статті 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін на підставі наявних в справі матеріалів, оскільки по справі достатньо доказів для вирішення її по суті та позивачем надано клопотання про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”N 1533-III від 02.03.2000 року забезпечення збору страхових внесків, контроль правильності їх нарахування та своєчасності сплати віднесено до обов'язків Фонду загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі Фонд).
Згідно з частиною другою статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ” № 1533-III від 02.03.2000 року функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України “Про зайнятість населення ”№ 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
Отже, судом встановлено, що Сімферопольський міський центр зайнятості являється установою Державної служби зайнятості, та підпорядковується Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, яке відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.06.2005 року № 249 являється республіканським органом виконавчої влади.
За змістом статей 38, 39 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ” № 1533-III від 02.03.2000 року центрам зайнятості надано право контролю за належною сплатою страхових внесків і стягнення відповідної заборгованості та адміністративно-господарських санкцій.
Таким чином, судом встановлено, що Сімферопольський міський центр зайнятості, реалізуючі свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являється органом виконавчої влади та, відповідно, суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до п. 5,6 абзацу 3 частини 2 статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”N 1533-III від 02.03.2000 року виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття; представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.
Судом встановлено, що центри зайнятості населення відносяться до робочих органів виконавчої дирекції Фонду, у той же час повноваження центрів зайнятості також визначені абзацом 11 частини 1 пункту 2 статті 19 Закону України “Про зайнятість населення ”№ 803-XII від 01.03.1991 року, відповідно до якого Державна служба зайнятості має право стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов'язкових зборів та недоїмок до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Можливість вирішення спорів, які виникають у зв'язку зі застосуванням Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”саме у судовому порядку, визначена статтею 39 зазначеного Закону.
Крім того, згідно з п.9.11 Інструкції про порядок нарахування та сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття і обліку їх надходження у Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.01.2001 р. № 30/5221 (надалі -Інструкція) усі спірні питання, що виникають між платниками страхових внесків та органами Фонду з приводу нарахування страхових внесків, пені, стягнення недоїмки, штрафів та адміністративних стягнень, вирішуються в судовому порядку. Подавати позовні заяви та представляти інтереси Фонду щодо стягнення страхових внесків, пені і штрафів у судах мають право Державний центр зайнятості, центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Таким чином, судом встановлено, що Сімферопольський міський центр зайнятості, являючись суб'єктом владних повноважень, відповідно до законодавства має право подавати до суду позовні заяви до фізичних та юридичних осіб щодо стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, пені і штрафів.
Порядок нарахування і сплата внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”N 1533-III від 02.03.2000 року, Законом України “Про зайнятість населення ”№ 803-XII від 01.03.1991 року, Законом України від 11.01.2001 року № 2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування", Інструкцією про порядок нарахування та сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття і обліку їх надходження у Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.01.2001 р. № 30/5221.
Згідно зі ст.2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”N 1533-III від 02.03.2000 року страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.
Відповідно до ч.1 статті 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”N 1533-III від 02.03.2000 року страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту).
Згідно з ч.2 ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”N 1533-III від 02.03.2000 року роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески; надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку про прийняття на роботу працівників; заробітну плату працівників, сплату страхових внесків, у тому числі застрахованими особами.
Пунктом 1.3. Інструкції передбачено, що роботодавцями являються власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи та фізичні особи, які використовуються найману працю.
У судовому засіданні судом встановлено, що ТОВ “АТП № 579364” є юридичною особою.
Відповідно до абзацу 3 частини 2 ст.4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”N 1533-III від 02.03.2000 року роботодавці юридичні особи набувають статусу платника страхових внесків до Фонду з дня взяття їх на облік.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у Сімферопольському міському центрі зайнятості 30.12.2005 року (реєстраційний № 15095744).
Таким чином, суд приходить до висновку,що відповідно до ч.2 ст.4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”N 1533-III від 02.03.2000 року відповідач набув статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня реєстрації, а саме з 30.12.2005 року.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”N 1533-III від 02.03.2000 року роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці. Зазначена норма знайшла своє відображення в п. 5.3., 5.11 Інструкції.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2 статті 1 Закону України від 11.01.2001 року № 2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" встановлені розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття для роботодавців - 1,3 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.
Таким чином, відповідач був зобов'язаний з 30.12.2005 року щомісячно в день виплати заробітної плати найманим працівникам сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Відповідно до п. 6.7. Інструкції роботодавці щокварталу складають у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, один екземпляр якої подається до центру зайнятості у якому він перебуває на обліку до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом.
Судом встановлено, що ТОВ “АТП № 579364” до Сімферопольського міського центру зайнятості надана розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за ІІІ квартал 2008 року.
В відомості зазначено, що залишок заборгованості на кінець звітного періоду складає 8659,34 гривень, з них недоїмка в розмірі - 7355,14 гривень та пеня 123,93 гривень, у зв'язку з чим заборгованість ТОВ “АТП № 579364”перед Сімферопольським міським центром зайнятості зросла на 4021,03 гривень, цей факт підтверджується довідкою - розрахунком заборгованості по внескам ТОВ “АТП № 579364”станом на 01.10.2008 року.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за ІІІ квартал 2008 року складає 8659,34 гривень.
Однак, як зазначено позивачем у своїй позовній заяві, Господарським судом АР Крим та Окружним адміністративним судом АР Крим винесені постанови на користь Сімферопольського міського центру зайнятості про стягнення з ТОВ “АТП № 579364”заборгованості у розмірі 3458,04 гривень.
Приймаючи до уваги, що зазначена стягнута з відповідача заборгованість відображена в довідці -розрахунку, вона має бути врахована при визначенні суми заборгованості станом на день розгляду справи. Також в довідці зазначено, що строк виплати заборгованості у розмірі 1180,27 гривень ще не настав.
Таким чином, остаточна сума заборгованості відповідача станом на 01.10.2008 року, яка підлягає стягненню, складає 4021,03 гривень (8659,34 - 3458,04 - 1180,27 гривень).
Згідно з ч.3 ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”N 1533-III від 02.03.2000 року достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду. У разі їх недостовірності роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.
Відповідно до п. 5,6 абзацу 3 частини 2 статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”N 1533-III від 02.03.2000 року виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття. За змістом статей 38, 39 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”N 1533-III від 02.03.2000 року центрам зайнятості надано право контролю за належною сплатою страхових внесків і стягнення відповідної заборгованості та адміністративно-господарських санкцій.
Враховуючи те, що заборгованість відповідачем в розмірі 4021,03 гривень станом на день розгляду справи не сплачена у повному обсязі, вона підлягає стягненню з ТОВ “АТП № 579364”.
Відповідно до ч.2 статті 38 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”N 1533-III від 02.03.2000 року не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.
Таким чином, позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з ТОВ “АТП № 579364”(ідентифікаційний код 33979922, адреса: вул. Київська, 5/2, м. Сімферополь ,АР Крим, 95000) на користь Сімферопольського міського центру зайнятості заборгованість зі сплати страхових внесків станом на 01.10.2008 року в розмірі 4021,03 гривень на р/р 37175301900002, МФО 824026 ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, код платежу 50040100.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня проголошення через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Трещова О.Р.