вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
25.03.09Справа №2а-6827/08/4
о 18:01
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі Заєвській Н.В., за участі представників сторін
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Комунального підприємства "Комбінат комунальних підприємств Морське"
до Державної податкової інспекції у м. Судак
про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень № 30/232/10/15-1 від 30.01.2008 р., № 165/897/10/15-1 від 31.032008 р.
Суть спору: Комунальне підприємство "Комбінат комунальних підприємств Морське" (далі - позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в м. Судак (далі - відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 30/232/10/15-1 від 30.01.2008 р., № 165/897/10/15-1 від 31.03.2008 р. Позов мотивовано тим, що податковим органом не дотримано вимоги нормативних актів щодо оформлення акту перевірки, зокрема, в частині складання розрахунку суми пені і штрафних санкцій, а також вимог щодо запрошення посадових осіб позивача для підписання акту перевірки і надіслання копії такого акту позивачеві.
Ухвалами суду від 13.11.2008 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні 24.03.2009 представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті справи. В судове засідання 25.03.2009 представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представники відповідача в судовому засіданні 24.03.2009 проти позову заперечували, надали письмові заперечення, в яких просили відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що доводи позивача про відсутність можливості ознайомлення з результатами перевірки і з сумами, донарахованих податкових зобов'язань у зв'язку з відсутністю розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки є необґрунтованими. Запрошення посадовим особам позивача для проведення документальної невиїзної перевірки з питань своєчасності сплати податку на прибуток підприємств направлялось своєчасно, податкове повідомлення-рішення, яке прийнято за результатами цієї перевірки і акт направлені суб'єкту господарювання і отримані ним. З вказаних підстав вказує на те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, з дотриманням встановлених законом підстав. В судове засідання 25.03.2009 представник відповідача не з'явився, про дату час і місце судового засідання повідомлений належним чином; надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, при цьому поважних причин неявки в судове засідання не навів. Враховуючи, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, надіслав свої заперечення, представники відповідача надали пояснення в судовому засіданні 24.03.2009, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників відповідача.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд
Відповідачем проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку з питань виявлення арифметичних і методологічних помилок у поданій позивачем податковій декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2007 року. За результатами перевірки складено акт від 30.01.2008 №30/15-1, за висновками якого встановлено порушення п. 3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 №143, зареєстрованого і Міністерстві юстиції України 08.04.2003 за №271/7592, - в декларації з податку на прибуток підприємств за 11 місяців 2007 року платником визначена сума нарахованого податку на прибуток у рядку 14 - 194 грн., за даними відповідача сума нарахованого податку на прибуток у рядку 14 повинна становити 29098,00 грн.
На підставі цього акту відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 30/232/10/15-1 від 30.01.2008 про визначення суми податкового зобов'язання за основним платежем у сумі 28904,00 грн. (29098,00 - 194,00) та штрафними (фінансовими) санкціями, застосованими відповідно до пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» (далі - Закон №2181) у сумі 1445,20 грн. (у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання). Зазначено податкове повідомлення-рішення отримано позивачем, що останнім не заперечується.
Позивач, в обґрунтування заявлених в позові вимог, посилався на порушення відповідачем вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205 (далі - Порядок №327), зокрема п. 3.1 цього Порядку, щодо оформлення і направлення позивачеві інформативних додатків до акту перевірки - розрахунку пені та штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог податкового законодавства.
Судом встановлено, що в акті перевірки від 30.01.2008 №30/15-1 зазначено про виявлені перевіркою розбіжності при заповненні декларації, а в податковому повідомленні-рішенні зазначено суму донараховного зобов'язання і платежу за штрафними (фінансовими) санкціями. Відповідно до п. 3.4 Порядку №327 до акта невиїзної документальної перевірки додаються інформативні додатки залежно від питань, що підлягали перевірці, але разом з тим, згідно із пп. 2.4.3 цього Порядку в акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення.
Таким чином, посилання позивача на те, що підприємство не мало можливості у повній мірі ознайомитись з результатами перевірки та з сумою податкових зобов'язань не можуть прийматись до уваги, оскільки вони є необґрунтованими.
Судом встановлено, що позивачем дійсно було допущено арифметичні і методологічні помилки при заповненні податкової декларації за 11 місяців 2007 року, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, самостійно визначеного платником податків в податковій декларації в рядку 14 декларації (дані рядка 14 декларації повинні розраховуватись як різниця між значенням рядку 12 і рядку 13).
Виходячи з наведеного, підстав для задоволення позову в частині вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 30/232/10/15-1 від 30.01.2008 судом не встановлено.
Крім того, відповідачем 17.03.2008 проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку на прибуток підприємств до бюджету за 9 місяців 2007 року. За результатами перевірки складено акт від 17.03.2008 року №119/15-1 за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181, п. 16.4 ст. 16 Закону України від 29.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»; платником податку несвоєчасно погашено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2007 року, визначене позивачем самостійно, в поданій ним податковій декларації.
На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення про визначення платнику податків суми податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями, застосованими відповідно до абз. 3 пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181.
Запрошення посадових осіб позивача для проведення перевірки від 21.02.2008 №425/10/15-125 направлено податковим органом і отримано підприємством, що в позові не заперечується.
У зв'язку з нез'явленням посадової особи суб'єкта господарювання на запрошення органу податкової служби, відповідачем, відповідно до п. 1.11 Порядку №327 складено відповідний акт від 17.03.2008 №6/15-1/30229944.
Акт перевірки від 17.03.2008 року №119/15-1 направлено на адресу відповідача згідно із листом від 17.03.2008 №786/10/15-125, який отримано позивачем 18.03.2008 відповідно до відмітки на повідомлення про вручення поштового відправлення.
У зв'язку з викладеним, суд не може погодитись з доводами позивача про порушення податковим органом вимог Порядку №327.
Разом з тим, відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача, суд зобов'язаний встановити, чи діяв відповідач на підставі закону, чи є його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.
Під час судового розгляду судом встановлено порушення відповідачем закону під час прийняття податкового повідомлення-рішення № 165/897/10/15-1 від 31.03.2008, які виявились в наступному.
У відповідності до положень статті 5 пункту 5.1 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до пп. «б» пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.
Судом встановлено, що граничним строком сплати податкового зобов'язання за податковою декларацією по податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2007 року є 20.11.2007.
Відповідно до абз. 3 пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, із змісту цієї норми вбачається, що застосування цієї санкції є можливим у разі, якщо платник податку фактично сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання із затримкою від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Зазначене підтверджується вимогами пп. 6.1.7 п. 6 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами ДПС,затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 N 110, яким визначено, що податкове повідомлення приймається на суму сплаченого (погашеного) податкового боргу.
Застосування вказаної санкції податковий орган обґрунтовує тим, що податковий борг у сумі 24024,00 грн. за податковою декларацією по податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2007 року фактично погашений 04.01.2008 року.
Втім, судом встановлено, що за даними виписки з особового рахунку і згідно із розрахунком штрафних санкцій за актом перевірки від 17.03.2008 року №119/15-1 для встановлення факту і дати погашення податкового боргу, відповідач посилався на те, що податковий борг погашено від'ємним нарахуванням податку на прибуток підприємств у сумі 28850,00 грн., згідно із декларацією за 11 місяців 2007 року №716481.
Суд не може погодитись із доводами відповідача про те, що шляхом подання декларації з від'ємним значенням податку відбулась сплата (погашення) податкового зобов'язання (податкового боргу). Крім того, платником податку не зазначено в податковій декларації за 11 місяців 2007 року №716481 суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємства, в рядку 08 цієї декларації прямо вказано позитивне значення об'єкту оподаткування, а невірне заповнення рядку 14 пов'язано із допущенням в податковій декларації позивача арифметичної помилки.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем за відсутності фактичної сплати (погашення) податкового зобов'язання, таке рішення не може бути визнано таким, що прийнято відповідно до вимог закону.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання нечинними спірних податкових повідомлень-рішень, а не про визнання їх протиправними та скасування, як це передбачене для правових актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідне для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.
Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
У зв'язку зі складністю справи судом 25.03.2009 оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 30.03.2009 постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 94, 158-163 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Судак № 165/897/10/15-1 від 31.03.2008 про визначення Державному підприємству «Комбінат комунальних підприємств «Морське» суми податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4804,80 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Комбінат комунальних підприємств «Морське» 1,70 грн. судових витрат.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя підпис Циганова Г.Ю.