вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
20.03.09Справа №2а-6417/08/4
о 09:29
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі Заєвській Н.В., за участю представників сторін
від позивача - Хоменко В.М.;
від відповідача - Кузьмін В.В., Черниш А.О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства "Чароїт-плюс"
до Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК
про визнання протиправними дій та визнання не чинними рішень № 0004032303, № 0004042303 від 15.03.08
Суть спору:До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось приватне підприємство «Чароїт-Плюс» (далі - ПП «Чароїт-Плюс», позивач) до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим (далі - ДПІ в м. Ялта, відповідач) про визнання протиправними дій старшого державного податкового ревізора-інспектора Вегбієва Р.І. і головного державного податкового ревізора-інспектора Трифанкіна І.В., визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.05.2008 року №0004032303, № 0004042303.
Позов мотивовано тим, що відповідач здійснив перевірку з порушенням вимог Конституції і законів України, тому не має підстав вважати правомірними факти, встановлені такою перевіркою і рішення про застосування штрафних (фінансових) санкції, винесені за її результатами.
Заявою від 10.03.2009 позивач уточнив позовні вимоги, просив визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки позивача, яка мала місце 30 квітня 2008 року, визнати недійсними рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.05.2008 року №0004032303, № 0004042303
Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.11.2008 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні, яке відбулось 29.01.2009, 10.03.2009 і 19.03.2009 позивач позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення по суті позову.
Представник відповідача у судових засіданнях, проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких вказав, що перевіркою проведеною податковим органом встановлене факт реалізації позивачем вина «Каберне Масандра» без застосування реєстратора розрахункових операцій, касовий чек не роздрукований і на руки не виданий, не забезпечено зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій впродовж трьох років після використання, не забезпечена відповідність готівки на місці проведення розрахунків, сумі вказаної в денному звіті РРО, що є порушенням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР. Відповідно до цього Закону і в межах повноважень відповідача, встановлених Законом України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Крім того, перевіркою встановлено, що в реалізації знаходяться алкогольні напої без марок акцизного збору, що є порушенням вимог абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», відповідальність за яке передбачена абз. 13 ч. 2 ст. 17 цього Закону.
Крім того представник відповідача вказував, що вимоги Закону від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» щодо підстав і порядку проведення позапланових виїзних перевірок не стосуються перевірок, які проводяться податковими органами в межах повноважень визначених Законами України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
В судовому засіданні 29.01.2009 допитаний у якості свідка Трифанкін Ігор Віталійович, яких надав свідчення по суті справи.
Вислухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом встановлено, що відповідачем по справі є Державна податкова інспекція у м. Ялта.
Частиною 1, 3 статті 4 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон №509) встановлено, що державні податкові інспекції входять до системи органів державної податкової служби України.
Згідно п. 2 ст. 11 Закону №509 органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень, спір що виник пов'язаний із реалізацію відповідачем владних функцій і повинен розглядатись за правилами, встановленими КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправним і скасування рішення про застосування штрафних санкцій, суд зобов'язаний перевірити, чи здійснювалася перевірка позивача відповідачем на підставі закону, які повноваження відповідач щодо проведення цих перевірок, чи діяли посадові особи відповідача безсторонньо, обґрунтовано та добросовісно у зв'язку з проведенням перевірки і прийняття рішення про застосування штрафних санкцій.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, органи податкової служби зобов'язані здійснювати свої функції, у тому числі стосовно проведення перевірок суб'єктів господарювання виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.
Загальні підстави та порядок проведення перевірок встановлений Законом №509.
Відповідно до ч.1 ст. 11 цього Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Таким чином, органи податкової служби мають право проводити лише документальні невиїзні і планові та позапланові виїзні перевірки, підстави для проведення яких визначені законодавством України.
Судом встановлено, що 30.04.2008 на підставі направлень на перевірку № 000042 та № 000041 від 25.04.2008 старшим державним податковим ревізором-інспектором Вегбієвим Р.І. і головним державним податковим ревізором-інспектором Тріфанкіним І.В. була проведена перевірка з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового і безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, господарської одиниці: кафе «Театральне», за адресою м. Ялта, пров. Чорноморський, 2 яка належить позивачеві.
За результатами проведеної перевірки складено акт №000077 від 30.04.2008, за висновками якого встановлено порушення пунктів 1, 6, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР (далі - Закон № 265), ст. 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон №481).
На підставі вищевказаного акту відповідачем винесені спірні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.05.2008 №0004032303 на суму 1700,00 грн. і від 15.05.2008 №0004042303 на суму 1665 грн.
Суд зазначає, що визначення, підстави та порядок проведення позапланових перевірок передбачені Законом №509 та Законом №265.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №265 контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до ст.16 Закону №265 контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону №265 планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку.
Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону №265 планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Судом встановлено, що в ч. 7 статті 11-1 Закону № 509 зазначено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України №265 і №481, а в інших випадках - за рішенням суду.
Відповідно до п. 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205 (далі - Порядок №327) позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, визначених Законом №509 та іншими законодавчими актами. Вона здійснюється за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така позапланова виїзна перевірка.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що здійснена відповідачем перевірка позивача в межах повноважень податкових органів, визначених Законом №265 є позаплановою.
Суд також зазначає, що у випадку, якщо відповідач мав намір здійснити планову перевірку з питань дотримання вимог Закону №265 то він мав виконати вимоги щодо проведення планових перевірок, які зазначені в Законі № 509.
Відповідно до ч. 1 ст. 11-1 Закону №509, п.1.2 Порядку №327 плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 11-1 Закону № 509 планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.
Відповідно до ч. 4 ст. 11-1 Закону №509 право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Отже, відповідачем порядок, встановлений Законом №509 щодо проведення планових перевірок виконано не було, отже, відповідач не мав права проводити планову перевірку позивача з питань дотримання вимог Законів №265, №98 та інших актів законодавства України, що регулюють готівковий і безготівковий обіг.
У той же час суд зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 11-1 Закону №509 позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Відповідно до статті 11-2 Закону №509-ХІІ посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Отже, судом встановлено, що обов'язковою умовою для проведення позапланової перевірки є наявність рішення керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Суд зазначає, що відповідачем дійсно порушено вимоги Закону №509 у зв'язку з відсутністю наказів на проведення перевірок.
З підстав порушення відповідачем вимог законодавства при проведенні перевірки судом постановлено окрему ухвалу від 20.03.2009 і направлено на адресу відповідача для вжиття належних заходів щодо усунення причин і умов, що сприяли порушенню закону.
Разом з тим, суд критично ставиться до доводів позивача про недопущення до проведення перевірки посадових осіб, які її проводили. Зазначене твердження спростовується сутністю заявлених позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки, з яких вбачається, що позивач сам підтверджує факт її проведення. Крім того, даний факт підтверджується свідченнями свідка Трифанкіна Ігоря Віталійовича, а також тим, що до матеріалів перевірки долучено фіскальний звіт реєстратора розрахункових операцій з місця проведення розрахунків позивачем.
Законом №509 передбачено право платника податків не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки. Інших наслідків порушення умов допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок законом не передбачено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання дій відповідача по проведенню перевірки протиправними не підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що рішення від 15.05.2008 №0004042303 прийнято відповідачем на підставі пунктів 1, 3 ст. 17, ст. 22 Закону №265.
Вказаними нормами передбачені наступні розміри фінансових санкцій, які застосуються до суб'єктів підприємницької діяльності:
у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (п.1 ст. 17);
двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну (п. 3 ст. 17);
у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність - у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція (ст. 22).
Загальна сума застосованих штрафних (фінансових) санкцій за рішенням від 15.05.2008 №0004042303 складає 1665 грн., з яких за п. 1 ст. 17 Закону №265 - 825 грн. (165 * 5), за п. 3 ст. 17 Закону №265 - 340 грн. (17*20) і за ст. 22 Закону №265 - 500 грн. (5*100).
Судом встановлено, що підставою для застосування фінансової санкції за п. 3 ст. 17 Закону №265 на суму 340 грн. став виявлений під час перевірки факт не зберігання на місці проведення розрахунків книги обліку розрахункових операцій.
Втім, позивачем в судове засідання надано книгу обліку розрахункових операцій №0112009267р, яка зареєстрована ДПІ в м. Ялта для використання РРО «Датекс МП-50», що належить позивачеві, вказану книгу досліджено судом в судовому засіданні; крім того відповідно до рішення ДПА в АР Крим від 30.09.2008 №2077/30/25-023 про результати розгляду скарги, рішення відповідача від 15.05.2008 №0004042303 в частині застосування фінансових санкцій в розмірі 340,00 грн. за не зберігання КОРО скасовано. Зазначене рішення є обов'язковим для виконання підпорядкованими органами державної податкової службу в силу вимог ст. 4 і ст. 12 Закону №509, тому в цій частині позов є таким, що підлягає задоволенню.
Відповідачем до матеріалів перевірки залучено покупюрний опис суми готівкових грошових коштів, які знаходились на місці проведення розрахунків, згідно із яким сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків на момент проведення перевірки складала 714 грн.; розрахунковий документ від 30.04.2008 (роздрукований о 15:11) на суму покупки 165 грн. і Х-звіт РРО (роздрукований 30.04.2008 о 15:13), в якому зазначена сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків - 614 грн.
Доводи відповідача про правомірність застосування штрафної (фінансової) санкції за непроведення розрахункової операції на суму покупки 165 грн. через реєстратор розрахункових операцій і нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, спростовуються наявністю відповідного розрахункового документа. Одночасно слід зазначити, що доводи відповідача про те, що розрахунковий документ роздруковано після завершення розрахункової операції не заслуговують на увагу, оскільки в даному документі зазначено час 15:11, тобто він був роздрукований через 11 хвилин після початку перевірки, втім суд позбавлений можливості встановити точний час здійснення покупки, який не обов'язково має збігатись з початком проведення перевірки.
Разом з тим, висновки за актом перевірки про невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті підтверджуються матеріалами справи, а доводи позивача цих висновків не спростовують, підстав для задоволення позовних вимог в цій частині суд не знаходить.
Штрафні санкції в розмірі 1700,00 грн. за рішенням від 15.05.2008 №0004032303 застосовані на підставі абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону №481. Вказаною нормою передбачено застосування до суб'єктів підприємницької діяльності фінансових санкцій у вигляді штрафів у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору в розмірі 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.
Підставою для застосування цих санкцій стали висновки за актом перевірки про знаходження в реалізації алкогольних напоїв без наявності на них марок акцизного збору, а саме шампанське «Мускатель» ігристе, однієї пляшки за ціною 140 грн.
Позивач вказував, що він не здійснював зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору, крім того, в реалізації у нього взагалі відсутні алкогольні напої з таким найменуванням і за такою ціною.
Суд критично ставиться до доводів відповідача в цій частині, і не може дійти висновку про беззаперечність доказів, наданих відповідачем, в підтвердження зазначеного порушення, з огляду на наступне.
Позивачем надані документи (накладна на відпуск товарів у бар, меню (прейскурант) цін на алкогольні напої) згідно із якими на пляшку шампанського «Мускатне» (ігристе рожеве) встановлено ціну 90,00 грн.
Крім того, суд враховує, що наслідком зазначеного порушення, крім застосування фінансових санкцій за Законом №481, є притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 164-5 Кодексу України про адміністративну правопорушення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу право складати протоколи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена цією статтею, мають уповноважені посадові особи органів державної податкової служби.
Здійснення контролю за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації віднесено до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, відповідно до ст. 10 Закону №509. Відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Таким чином, посадові особи, що проводили перевірку, повинні були скласти протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 164-5 КУпАП, на виконання своїх прав і для реалізації функцій відповідача, встановлених законом. З урахуванням зазначених вимог, суд дійшов висновку, що за відсутності вказаного протоколу, докази, надані відповідачем, не є такими, що не залишають підстав для сумніву, і не можуть бути покладені в основу спірного рішення.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в частині скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.05.2008 №0004032303 і часткового скасування рішення від 15.05.2008 №0004042303 в частині штрафних (фінансових) санкцій на суму 1165,00 грн. (825,00 + 340,00).
Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до частини 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про скасування рішень відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а не про визнання їх протиправними та скасування, як це передбачене для правових актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідне для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.
У зв'язку зі складністю справи судом 20.03.2009 оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 25.03.2009 постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 94, 158-163 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта від 15.05.2008 №0004032303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Приватного підприємства «Чароїт-Плюс» на суму 1700,00 грн.
Визнати частково протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта від 15.05.2008 №0004042303 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1165 грн. до Приватного підприємства «Чароїт-Плюс».
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Чароїт-Плюс» 1,70 грн. судових витрат.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя підпис Циганова Г.Ю.