Копія
Іменем України
Справа № 801/1070/13-а
15.08.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дудкіної Т.М.,
суддів Іщенко Г.М. ,
Цикуренка А.С.
при секретарі судового засідання Гоголевої І.А.
за участю сторін:
представник позивача, Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2- ОСОБА_1, ордер № 00015107, від 10.01.13
представник відповідача, Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в АРК- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши матеріали справи № 801/1070/13-а за апеляційною скаргою Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М. ) від 27.03.13
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в АРК (вул. Казанська, 29,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95006)
про скасування наказу, визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення та спонукання до виконання певних дій,
До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в АРК про скасування наказу № 125/21-01 від 01.11.2012 року, визнання протиправними дій щодо проведення перевірки Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, за наслідками якої складено акт від 02.11.2012 року №94/НОМЕР_1 та визнання протиправним та скасування рішення від 24.12.2012 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 13500 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.03.13 у справі № 801/1070/13-а у задоволенні позову Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в АРК про скасування наказу, визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення та спонукання до виконання певних дій, - відмовлено.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.03.2013 року та ухвалити нову постанову, якою позов
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з мотивів, викладених в ній.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу начальника Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в АРК від 02.11.2012 року №125/21-01 "Про проведення фактичної перевірки" головних державних податкових ревізорів - інспекторів Якушина О.В. та Григор'єва К.О. зобов'язано провести з 01.11.2012 року по 11.11.2012 року фактичну перевірку магазину ФОП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, з метою здійснення контролю за дотриманням норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування населення, запобігання незаконному виробництву та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів та на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та ст. 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
На підставі зазначеного наказу складено направлення від 02.11.2012 року за №268/21-01 та 269/21-01 на проведення фактичної перевірки з 02.11.2012 року тривалістю 10 діб (а. с.76).
За результатами перевірки ФОП ОСОБА_2, проведеної на підставі наказу та направлення, складено акт від 02.11.2012 року №94/НОМЕР_1 про результати фактичної виїзної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, висновками якого встановлено порушення ст.11, 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", постанови Кабінету Міністрів №957 від 30.10.2008 року "Про встановлення розміру мінімальних оптово - відпускних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва", а саме: встановлено факт реалізації горілки за ціною нижчою за встановлені мінімальні ціни; встановлено порушення ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" у разі підтвердження підробки марок акцизного податку та встановлено факт реалізації на розлив алкогольних напоїв без статусу громадського харчування для споживання на місці.
На підставі вказаного акту перевірки начальником Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в АРК винесено рішення від 24.12.2012 року №010112 про застосування фінансових санкцій відносно ФОП ОСОБА_2 в розмірі 13500,00 грн., в якому визначено порушення: постанови Кабінету Міністрів №957 від 30.10.2008 року "Про встановлення розміру мінімальних оптово - відпускних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва", статей 11, 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", статті 226 Податкового кодексу України, і застосовано фінансові санкції згідно до статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" (а.с.52-53).
Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В оскаржуваному наказі від 02.11.2012 року №94/НОМЕР_1 та акті перевірки від 02.11.2012 року №94/НОМЕР_1 йдеться посилання на п. п.80.2.2 та п. п.80.2 .5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.
Відповідно до наведених норм фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів; отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
Відповідно до статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, контроль за дотриманням норм даного Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Відповідно до п. 1 Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів Наказ Міністерства фінансів України від 13.10.2011 № 1289 Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України(далі-Департамент) діє як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи у складі Державної податкової служби України (далі - ДПС України) і реалізує державну політику у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснює міжгалузеву координацію у даній сфері.
Департамент здійснює повноваження безпосередньо та через регіональні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), які діють як самостійні функціональні підрозділи з правами юридичної особи у складі органів державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Регіональні управління Департаменту є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням та інші печатки і штампи, власні бланки, мають право в межах компетенції вчиняти правочини, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачами та відповідачами у суді.
Регіональні управління діють на підставі положень, що затверджуються директором Департаменту, і Регламенту Департаменту, що затверджується наказом ДПС України, та забезпечують реалізацію державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у відповідному регіоні (пункти 9,10).
Таким чином, Регіональне Управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в АРК є суб'єктом владних повноважень, уповноваженим законом на здійснення функцій з реалізації державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Автономній Республіці Крим.
Зазначене, в розумінні вищенаведених положень ст. 80 Податкового кодексу України, свідчить про наявність підстав для проведення фактичної перевірки щодо позивачки.
Будучи регіональним управлінням Департаменту, відповідачем, в межах взаємодії з Департаментом з приводу виконання покладеної на нього законом функції, з приводу здійснення у листопаді 2012 року перевірки суб'єктів господарювання на території Автономної Республіки Крим, в межах виконання, передбачених безпосередньо Законом України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" повноважень, також керуючись листами Департаменту від 05.10.2012 року №5696/21-7017, від 02.8.2012 року №4379/21-7017, від 12.07.2012 року №3948/21-7017, від 11.07.2012 року №3924/21-7017 щодо продовження здійснення заходів, які спрямовані на дотримання суб'єктами господарювання вимог чинного законодавства України, у сфері посилення контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, з урахуванням виявлених фактів торгівлі алкогольними напоями маркованими марками акцизного податку з ознаками підробки та за цінами нижчими ніж встановлено Постановою №957, було проведено 02.11.2012 року перевірку Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2.
В зв'язку з наведеним, не вбачається протиправності оскаржуваного наказу та дій відповідача щодо проведення перевірки.
Окрім того, судова колегія зазначає наступне.
В ході проведення перевірки позивача встановлено факт реалізації алкогольних напоїв за ціною нижчою від цін, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008р. № 970 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв": реалізація 1 пляшки горілки "Стандарт Пшенична", виробництва ТОВ "Латона Інвест", ємністю 0,25 л. за ціною 13,00 грн. (мінімальна ціна 13,05 грн.) та горілки "Хлібний Дар" Класична" ємністю 0,25 л. за ціною 12,50 грн. (мінімальна ціна 13,05 грн.)
Факт реалізації горілки у зазначених обсягах та ціною підтверджується копіями долучених до матеріалів перевірки позивачки чеків від 30.09.2011р. № 1092 та від 01.09.2011р. № 0982, які відповідають оригіналам чеків, наданих позивачкою суду, які оглянуто та їх копії долучено до матеріалів справи ( а.с. 61, 79).
Проте, в підтвердження факту реалізації вказаної горілки за ціною, не нижче мінімальних роздрібних цін, у позові наводиться ціна пляшки горілки "Стандарт Пшенична" ємністю 0,25 л., за якою її було реалізовано 30.09.2011 року, у розмірі 15,00 грн., що більше мінімальної ціни - 13,05 грн.
З чим неможливо погодитися, так як у чеку від 30.09.2011р. № 1092 щодо реалізації пляшки горілки "Стандарт Пшенична" ємністю 0,25 л. визначено ціну в розмірі 13,00 грн., яка відповідно до розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008р. № 957 є нижчою він мінімальних цін, встановлених на горілку.
Довід щодо здійснення продажу пляшки горілки "Хлібний Дар" Класична" ємністю 0,25 л. за ціною 12,50 грн., тобто не нижче ніж встановлений розмір мінімальної ціни на таку продукцію і в такій ємності, обґрунтовується тим, що горілка "Хлібний Дар" Класична" не фасується виробником ТОВ "Національна горілчана компанія" у ємності 0,25 л, а фасується у ємності по 0,2 л., тому мінімальна ціна дорівнює 10,44 грн., а не 13,05 грн., підтверджується листом вказаного виробника і свідчить про технічну помилку, допущену при кодуванні товару горілки "Хлібний Дар" Класична" в пам'яті касового апарату, оскільки в назві товару повинна бути відображена ємність одиниці товару горілка "Хлібний Дар" Класична" - 0,2 л.
Проте, судова колегія зазначає, що довідка, видана позивачу ТОВ "Баядера Логистик", в якій зазначається, що це товариство є офіційним постачальником алкогольної продукції торговельної марки "Хлібний Дар класика" (а.с. 26) не може підтверджувати певні дії виробника продукції цієї торговельної марки, а також факт поставки позивачу горілки "Хлібний Дар класика" ємністю по 0,2 л. і відповідно її реалізацію позивачем 01.09.2011р.
Не може служити належним доказом з цього приводу і відповідний лист виробника цієї продукції - ТОВ Національна горілочна компанія від 28.02.2013 року(а.а.60), в якому надається інформація щодо розливу такої продукції у тару ємністю, зокрема 0, 2 л., і з якого не відомо, на чию адресу його направлено, з урахуванням не підтвердження факту отримання горілки "Хлібний Дар" Класична" ємністю по 0,2 л. відповідними наявними у позивача документами, з яких би вбачалося, в якій ємності постачальником (і яким постачальником) позивачу було поставлено горілку "Хлібний Дар "класична", яку в подальшому було реалізовано 01.09.2011р.
Тому, з урахуванням вказаної ціни та ємності, в якій було реалізовано горілку 01.09.2011р.(чек № 0982), правомірно відповідачем встановлено в ході перевірки позивача порушення Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008р. № 970.
Окрім того, судова колегія відносно доводів апелянта, про відсутність у позивача такого продавця, як ОСОБА_7, підпис якої міститься в акті перевірки позивача та направленні на проведення перевірки, та пояснення свідка ОСОБА_8, яка є продавцем у магазині позивача за іншою адресою, не можуть підтверджувати протиправність дій відповідача щодо проведення перевірки позивача 02.11.2012 року та невідповідність фактичним обставинам справи змісту встановлених в акті перевірки порушень, з тих підстав того, що в акті перевірки ревізорами-інспекторами було визначено особу, яка на момент перевірки проводила касову операцію і надала чеки від 30.09.2011р. № 1092 та від 01.09.2011р. № 0982, і відповідно, така інформація зазначається в акті перевірки без перевірки паспортних даних, так як це не передбачено законодавством, що не позбавляє можливості, як особу, яка здійснювала продаж товарів повідомити інспекторам-ревізорам будь-які дані щодо її особистості, а також позивачку, до якої застосовано фінансові санкції, заперечувати проти здійснення розрахункових операцій в магазині, що їй належить, особою, визначеною, як продавець в акті перевірки від 02.11.2012 року №94/31859187.
Доводи апелянта стосовно того, що позивачка має право на продаж алкогольних напоїв на розлив, оскільки видом її підприємницької діяльності є роздрібна продажа алкогольних напоїв, є свідоцтво підприємця та стійка для споживання спиртних напоїв на розлив, що свідчить про те, що магазин є закладом громадського харчування, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до п. 22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 30.07.96 N 854, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки підприємствам громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів, проте доказів про дотримання позивачем зазначених правил суду не надано.
Доводи стосовно сумнівів апелянта з приводу направлення на експертизу оригіналів МАП, а не їх копій, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки такі доводи є сумнівом позивача в автентичності марок, в той же час з акту та висновку експерта вбачається спростування сумнівів апелянта.
Також, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що доводи стосовно невизначення в оскаржуваному рішенні усіх правопорушень, встановлених в акті перевірки від 02.11.2012 року №94/31859187 не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки у переліку та змісті порушень визначено Постанову Кабінету Міністрів України від 30.10.2008р. № 970 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", статтю 11, що визначає маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, статтю 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", що встановлює обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, статтю 226 Податкового кодексу України щодо виготовлення, зберігання, продажу марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
У вказаному рішенні також визначається стаття 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", відповідно до якої за наведені порушення передбачено відповідальність - фінансові санкції у вигляді штрафів.
Окрім того, судова колегія відносно доводів апелянта, що відповідачем було пропущено строк застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлений ст.. 250 Господарського кодексу України, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 250 Господарського кодексу України дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.
Відповідно до пп. 14.1.39. п.14.1 ст.14 ПК України - грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Таким чином, оскільки до позивача застосовані оскаржуваним рішенням фінансові санкції передбачені за порушення Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", а тому з набранням чинності ПК України зазначені санкції мають іншу природу, ніж передбачена ст. 238 Господарського кодексу України та як наслідок, строки, визначені ст.250 ГК України застосовані бути не можуть.
За таких підстав, судова колегія враховуючи усі обставини справи, приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. 195; ст. 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.03.13 у справі № 801/1070/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 20 серпня 2013 р.
Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна
Судді підпис Г.М. Іщенко
підпис А.С. Цикуренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Т.М. Дудкіна