ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
18 липня 2013 року 16:00 № 826/8695/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шулежка В.П.,
при секретарі Пасічнюк С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанови і рішення,-
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (далі - позивач, ТОВ «Епіцентр К») до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві (далі - відповідач, Інспекція) про визнання протиправними дій Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві з постановлення постанови від 16.04.2013 року № 000028 про накладення штрафних санкцій та винесення рішення від 16.04.2013 року № 000019 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визнання протиправними та скасування постанови від 16.04.2013 року № 000028 про накладення штрафних санкцій і рішення від 16.04.2013 року № 000019 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вважає дії посадових осіб Інспекції протиправними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, зазначивши, що відповідач під час проведення перевірок систематично порушував законні права та інтереси позивача, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів прийняте з грубим порушенням норм чинного законодавства та, на думку позивача, є протиправним, а коригувальні (обмежувальні) заходи - необґрунтованими. Оскаржувана постанова про накладення штрафних санкцій, винесена відповідачем з перевищенням своїх повноважень, а тому позивач вважає, що до нього як до особи, що ввела продукцію в обіг, штрафні санкції застосовано неправомірно.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду письмові заперечення, в яких просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що позивачем порушені норми діючого законодавства відносно нанесення національного знака відповідності, крім того, жодних документів на продукцію, яка була об'єктом перевірки позивачем надано не було, що позбавило можливості встановити безпечність продукції, яка реалізувалась ТОВ «Епіцентр К».
Позивач свідомо не виконував рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, на підставі чого до останнього правомірно були застосовані штрафні санкції. А тому, як стверджує відповідач, постанова та рішення були правомірно винесені в межах повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до вимог частини шостої ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів у справі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
На підставі направлення № 000145 від 20.03.2013 року та наказу від 14.03.2013 року № 144 Інспекцією проведено планову невиїзну перевірку (поєднану з виїзною відповідно до статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») дотримання ТОВ «Епіцентр К» законодавства про державний ринковий нагляд з питань відповідності продукції, що реалізується ТОВ «Епіцентр К», за адресою: м. Київ, проспект Григоренка, 40, за результатами якої було складено Акт перевірки характеристик продукції від 27.03.2013 року №000051 (далі - Акт перевірки).
В силу вимог ч. 7 ст. 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» відповідачем, оскільки не було можливості в ході проведення перевірки ідентифікувати виробника продукції, ТОВ «Епіцентр К», як суб'єкт господарювання по ланцюгу постачання відповідної продукції, яке не надало документації, визначено особою, що ввела продукцію в обіг.
В подальшому, Інспекцією прийнято рішення про поєднання планової невиїзної перевірки з виїзною згідно п. 6 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Під час проведення перевірки встановлено, що на продукції під №№ 1- 333 відсутній національний знак відповідності, який у відповідності до п.1 Правил застосування національного знака відповідності, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 pоку № 1599, засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї. Крім того, уповноважена особа ТОВ «Епіцентр К» під час проведення перевірки відмовила у наданні для огляду інструкцій, пакування та будь-якої супровідної документації на продукцію під №№1-333 (зокрема, №184, №213), що є порушенням п.8 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 року №717 та п.1 ч.2 ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Також, як вбачається з Акту перевірки, за результатами оцінки ризику відповідачем встановлено, що продукція зазначена в акті перевірки №№1-333 становить серйозний рівень загрози та потребує невідкладного вжиття обмежувальних заходів (коригування) відповідно до статті 32 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
На підставі Акта перевірки Інспекцією складено протокол №000032 про виявлені порушення вимог ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Як наслідок, відповідачем винесено рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 16.04.2013 року № 000019, відповідно до якого продукція, що зазначена у переліку до акту перевірки від 27.03.2013 року №000051 під №№ 1-333, що є невід'ємною його частиною не відповідає вимогам Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 року № 1149, Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2010 року № 933, Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 року № 785, Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 року № 717, що може становити серйозний ризик та загрозу життю і здоров'ю громадян.
У зв'язку з чим відповідачем вжито обмежувальні (корегувальні) заходи шляхом вилучення зазначеної продукції з обігу та тимчасової заборони надання продукції на ринку.
За результатами розгляду справи на підставі матеріалів перевірки, з яких вбачається, що ТОВ «Епіцентр К» здійснює реалізацію продукції за адресою: м. Київ, вул. Григоренка, 40, порушуючи при цьому п. 1 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» відповідачем винесено постанову про накладання штрафних санкцій № 000028 від 16.04.2013 року, якою зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 51 000,00 грн.
Не погоджуючись з діями та зазначеними вище рішенням і постановою відповідача, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню ТОВ «Епіцентр К» звернулось з відповідним позовом до суду.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02 грудня 2010 р. № 2735-VI, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02 грудня 2010 р. № 2736-VI, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 р. № 877-V та іншими нормативно-правовими актами.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 5 ст. 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом, законами України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами України.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого указом Президента України № 465/2011 від 13.04.2011 року державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Підпунктом 1 п. 3 зазначеного Положення встановлено, що основними завданнями Держспоживінспекції України є реалізація державної політики у сферах: державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері; державного ринкового нагляду; державного нагляду за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил.
Відповідно до п. 7 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого указом Президента України № 465/2011 від 13.04.2011 року Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Отже, Інспекція з питань захисту прав споживачів у м. Києві є органом, уповноваженим здійснювати контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів та для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг.
Частинами 1 та 2 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції. При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.
Згідно з частинами 3 та 4 зазначеної статті органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки.
Відповідно до частин 5 та 6 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 23 зазначеного Закону встановлено, що органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її виробників: якщо за результатами перевірки характеристик продукції у її розповсюджувача є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції.
Таким чином, органи ринкового нагляду мають право провести планову невиїзну поєднану з виїзною перевірку якщо за результатами перевірки характеристик продукції у її розповсюджувача є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції, при цьому така перевірка проводиться на підставі відповідних наказів та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, та лише щодо того виду продукції, що є предметом перевірки.
Позивач стверджує, що не зміг ознайомитися із актом перевірки, протоколом та не відмовлявся підписувати їх, оскільки повідомлення про необхідність підписання складених посадовою особою органу державного ринкового нагляду документів до ТОВ «Епіцентр К» не надходило.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з направленням на проведення перевірки від 20.03.2013 року №000145, яким встановлено строк проведення перевірки: з 20.03.2013 року по 29.03.2013 року вбачається, що останнім днем перевірки був 29.03.2013 року, про що комерційний директор ТОВ «Епіцентр К» Хрощевич К.Ю. був заздалегідь повідомлений, що підтверджується розпискою на зворотній стороні направлення.
Також, відповідачем листом від 05.04.2013 року № 07-17-03/906 повідомлено позивача про проведення перевірки характеристик продукції, що вводяться в обіг ТОВ «Епіцентр К» на відповідність вимогам технічних регламентів та, складені за результатами проведення перевірки, документи, а саме Акт перевірки, копія постанови від 16.04.2013 року №000028, копія протоколу від 27.03.2013 року №000032, сценарні плани ймовірності виникнення ризику в кількості 5 штук та рішення №000019 від 16.04.2013 року направлено позивачу, оскільки посадові особи Інспекції під час проведення перевірки відмовилися від підпису та отримання зазначених документів.
Крім того, у матеріалах справи міститься копія повідомлення від 06.03.2013 року № 000024, доданого позивачем до позовної заяви, відповідно до якого Інспекція повідомляла позивача про проведення планової перевірки характеристик продукції в період з 18.03.2013 року по 29.03.2013 року.
Отже, беручи до уваги вищевикладене, суд вважає твердження позивача щодо протиправності дій відповідача стосовно проведення перевірки та винесенні за її результатами вищезазначених рішень, не відповідають дійсності і не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України.
Частиною 7 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що під час невиїзної перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: декларація про відповідність; супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; документи щодо системи якості чи системи управління якістю; висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо); документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»; інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Відповідно до ч. 8 зазначеної статті під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у частині 7 цієї статті, а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції.
Отже, під час проведення перевірок характеристик продукції перевірці підлягає визначене коло інформації та документів, перелік яких закріплено в ч. 7 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», зокрема, супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією), а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; документи щодо системи якості чи системи управління якістю, а також може проводитись обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції.
Судом встановлено, що в ході проведення планової перевірки ТОВ «Епіцентр К» не надало документацію, згідно ч. 7 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (договори, товарно-супровідна документація тощо), що позбавило відповідача можливості встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила ТОВ «Епіцентр К» продукцію.
Згідно з ч. 7 ст. 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, у разі коли виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію.
В направленні від 20.03.2013 року № 000145 зазначено про те, що перевірку має бути здійснено з одержанням для її проведення документів визначених в ч.7 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Факт отримання позивачем направлення від 20.03.2013 року № 000145 підтверджується розпискою на зворотньому боці направлення комерційного директора ТОВ «Епіцентр К» Хрощевич К.Ю.
Отже, позивач був повідомлений про необхідність надання до перевірки всього переліку документів та інформації, зазначених в ч. 7 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», зокрема, схем (креслень) конструкції виробу та повного складу технічної документації на відповідну продукцію, передбаченої технічним регламентом.
Крім того, в направлені на проведення перевірки від 20.03.2013 року №000145, в розділі строк проведення перевірки, зазначено, що перевірка проводиться з 20.03.2013 року по 29.03.2013 року, а значить, що останній день перевірки був саме 29.03.2013 року, про що комерційний директор ТОВ «Епіцентр К» Хрощевич К.Ю. повідомлений, а тому мав прибути до Інспекції для підписання Акту перевірки без будь-яких додаткових повідомлень та надати відповідну документацію.
Окрім того, як встановлено судом, комерційний директор ТОВ «Епіцентр К» Хрощевич К.Ю. допустила посадових осіб Інспекції до перевірки, надала журнал перевірок для реєстрації перевірки та була присутня під час огляду продукції в приміщенні ТОВ «Епіцентр К» за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 11.
Звідси вбачається, що жодних перешкод для присутності суб'єкта господарювання під час здійснення заходів ринкового нагляду відповідачем не вчинялось.
Пунктом 14 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 1149 від 29.10.2009 року (в редакції чинній на момент проведення перевірки), встановлено, що технічна документація на електрообладнання повинна охоплювати всі стадії проектування, виробництва і застосування електрообладнання та давати змогу оцінити відповідність вимогам цього Технічного регламенту і містити: загальний опис електрообладнання; основні конструкторські та робочі креслення, у тому числі схеми складових частин, вузлів, кіл тощо; описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень та схем і функціонування електрообладнання; перелік стандартів з офіційно опублікованого переліку національних стандартів до цього Технічного регламенту, які було повністю або частково застосовано, та/або описи рішень, прийнятих для забезпечення вимог безпеки згідно з цим Технічним регламентом, якщо стандартів на конкретний вид електрообладнання немає або їх не було застосовано; результати проектних розрахунків, проведених досліджень тощо; звіти про результати випробування електрообладнання; технічні умови (за наявності).
Згідно з пунктом 15 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 785 від 29.07.2009 року технічна документація повинна надавати можливість оцінювання відповідності апаратури основним вимогам та охоплювати проектування та виробництво апаратури. Технічна документація повинна, зокрема, містити: загальний опис апаратури; доказ відповідності апаратури національним стандартам з переліку національних стандартів, якщо такі стандарти застосовувалися повністю або частково; якщо виробник не застосовував національних стандартів з переліку національних стандартів або застосовував їх частково, описи та пояснення щодо рішень, прийнятих виробником для забезпечення відповідності основним вимогам цього Технічного регламенту, включаючи: опис оцінювання електромагнітної сумісності, передбачений в абзаці другому пункту 13 цього Технічного регламенту; результати проектних розрахунків і проведених експертиз; протоколи випробувань тощо; сертифікат відповідності апаратури, виданий призначеним органом, якщо застосовувалася процедура оцінки відповідності апаратури згідно з пунктом 14 цього Технічного регламенту.
Відповідно до пункту 8 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 року № 717 мийний засіб підлягає маркуванню шляхом нанесення на зовнішню поверхню пакування, етикетку напису чіткими літерами, що не змиваються протягом строку придатності такого засобу, із зазначенням: найменування та інформації про призначення мийного засобу;торговельної марки, найменування, місцезнаходження та номера телефону виробника мийного засобу або уповноваженого представника; інформації про склад мийного засобу; адреси, зокрема електронної (за наявності), та номера телефону, за якими можна отримати технічний опис речовин, що входять до складу мийного засобу; правил та умов використання і спеціальних застережних заходів у разі потреби; інформації про підтвердження відповідності; маси нетто; дати виготовлення; строку придатності; нормативного документа, згідно з яким виробляється мийний засіб; штрихового коду Асоціації товарної нумерації України (ЄАН - Україна).
Інформація, зазначена в абзацах другому, третьому і п'ятому цього пункту, повинна міститися також у супровідних документах у разі, коли мийний засіб постачається оптом.
Пунктом 22 зазначеного Технічного регламенту визначено, що виробник або уповноважений представник обов'язково розробляє технічну документацію, яка повинна містити інформацію про проектування, виробництво і застосування мийного засобу, його відповідність вимогам цього Технічного регламенту. До технічної документації додаються: нормативний документ, згідно з яким виробляється мийний засіб; результати випробувань, необхідні для проведення перевірки відповідності мийного засобу вимогам безпеки; описи і пояснення щодо застосування мийного засобу; дані про складові речовини, використані для виробництва мийного засобу (паспорт безпеки речовини або інший документ, що підтверджує їх походження); список національних стандартів згідно з офіційно опублікованим Мінекономрозвитку переліком і опис рішень, прийнятих на виконання вимог цього Технічного регламенту в разі, коли такі стандарти не були застосовані; результати випробувань на відповідність мийного засобу вимогам національних стандартів, проведених виробником чи акредитованою випробувальною лабораторією.
Отже, Технічним регламентом низьковольтного електричного обладнання, Технічним регламентом з електромагнітної сумісності обладнання та Технічним регламентом мийних засобів передбачено, що технічна документація повинна містити, зокрема, основні конструкторські та робочі креслення, у тому числі схеми складових частин, вузлів, кіл тощо; описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень та схем і функціонування електрообладнання, інформацію про проектування, виробництво і застосування продукції.
Стосовно твердження позивача, що ніби-то інформація не відповідає дійсності, а саме стосовно позицій №184 та №213 в Акті перевірки (Засіб для прання виробів з кліматичними мембранами SALTON та Засіб для видалення льоду з морозильних камер HG) суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, під час виїзної перевірки відповідачем встановлено порушення п.8 Технічного регламенту мийних засобів, про що було зазначено в Акті перевірки, а саме була відсутня інформація про найменування та місцезнаходження виробника, відсутня інформація про склад мийного засобу та інформація про підтвердження відповідності, зокрема, стосовно позицій № 184 та № 213(засіб для прання виробів з кліматичними мембранами SALTON та засіб для видалення льоду з морозильних камер HG), що підтверджується наявними доказами, а саме, фотографії етикетування саме цих мийних засобів.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що позивачем не було надано до перевірки жодної технічної документації на товар у відповідача були наявні підстави вважати, що продукція щодо якої проводилась перевірка не відповідає встановленим вимогам чинного законодавства. Факт ненадання вказаних документів позивачем не заперечується.
Підпунктом «б» пункту 2 частини другої статті 25 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що під час проведення перевірки характеристик продукції у її виробників на наступних етапах перевірки можуть бути проведені у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам: перевірка повного складу технічної документації на відповідну продукцію, передбаченого технічним регламентом; перевірка документів щодо системи якості чи системи управління якістю, якщо їх надання передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції. Під час проведення перевірки характеристик продукції на підставах, визначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, здійснюється відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.
Відповідно до п. 1 Правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 pоку № 1599, національний знак відповідності, засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї.
Виходячи з того, що жоден з документів визначених ч .7 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» на продукцію яка була об'єктом перевірки, як уже встановлено судом, надано до Інспекції не було, тому у відповідача була відсутня можливість встановити безпечність продукції, яка реалізувалась ТОВ «Епіцентр К».
На підтвердження того, що продукція може становити серйозний рівень загрози, посадовими особами Інспекції, відповідно до Методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2011 pоку № 1407 розроблені сценарні плани ймовірності виникнення ризику, які додані до Акту перевірки.
Відповідно до акту від 27.03.2013 року №000051 та додатків до нього «Сценарний план ймовірності виникнення ризику, що може становити продукція, яка зазначена у акті перевірки встановлено рівень загрози - «Серйозний рівень загрози».
Позивач вказує, що продукція, зазначена у акті перевірки належним чином промаркована у відповідності до вимог законодавства України та спростовується видатковими накладними, фотографіями продукції та упаковок, які додаються до позовної заяви. Проте, як встановлено судом, під час проведення перевірки характеристик продукції відповідної документації відповідачу надано не було, жодних документів на підставі яких можливо було б ідентифікувати виробника продукції не надходило, з огляду на що позивач, в порядку ч. 7 ст. 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» вважається таким, що ввів продукцію в обіг.
Приписами ст. 28 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб'єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу та/або відкликати її чи забороняє надання такої продукції на ринку.
Продукція не може вважатися такою, що становить серйозний ризик, за тих лише підстав, що існують можливості для досягнення більш високого рівня безпечності продукції або на ринку пропонується інша продукція, що становить менший ступінь ризику.
Орган ринкового нагляду повідомляє про продукцію, що становить серйозний ризик, та обмежувальні (корегувальні) заходи, вжиті щодо неї, органам з оцінки відповідності, що виконували процедури оцінки відповідності цієї продукції.
Технічним регламентом на певний вид продукції може бути встановлено особливості застосування обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цією статтею.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.
В статтях 30-32 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено обмеження надання продукції на ринку, заборону надання продукції на ринку та вилучення продукції з обігу та її відкладення.
Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі:
1) введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик, - у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двох тисяч п'ятисот до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приписами п. п. 1, 2 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що до суб'єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у разі:
1) невиконання або неповного виконання вимог рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених у частині першій статті 28 цього Закону, - у розмірі від двох тисяч п'ятисот до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів;
2) невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених у статті 29 цього Закону, - у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
Відповідно до абзацу 6 ч. 5 ст. 44 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.
Судом встановлено, що ТОВ «Епіцентр К» порушені норми діючого законодавства відносно нанесення національного знака відповідності, що безспірно підтверджується сценарними планами, ним не виконано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, на підставі чого до останнього відповідачем правомірно були застосовані штрафні санкції.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Інспекція при проведенні перевірки характеристик продукції ТОВ «Епіцентр К» діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому рішення від 16.04.2013 року № 000019 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та постанова від 16.04.2013 року № 000028 про накладення штрафних санкцій є правомірними.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього законом обов'язок та довів правомірність винесення оскаржуваної постанови, діючи на підставі та у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-
У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.П. Шулежко