Справа № 432/3566/13-ц
Провадження №2/432/1352/2013
14 серпня 2013 р. Стахановський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді: Юрченко І.М.
при секретарі: Поляруш Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Стахановського міського суду Луганської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні,
Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач зазначила, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю позивача та її сестер, які є відповідачами у справі.
Вказаний будинок належить сторонам на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 січня 1993 року, виданого державним нотаріусом Стахановської державної нотаріальної контори за № 169(82). У відповідності до вказаного свідоцтва вказаний будинок належить сторонам у рівних частках.
Після отримання свідоцтва про право власності, між сторонами була досягнута усна домовленість, що будинок залишається позивачу, а вона сплачує відповідачам вартість їх часток. Вартість будинку за адресою: АДРЕСА_1 станом на січень 1993 року, відповідно до свідоцтва про право на спадщину склала 2170 руб. В 1993 році позивачка сплатила відповідачам по 700 рублів, але ніяких розписок про отримання грошей позивач з відповідачів не брала, оскільки їм довіряла, як сестрам і відповідачі її не обманули.
Після отримання грошей за частки у праві спільної сумісної власності на будинок, відповідачі будинком не користувались, в ньому ніколи не проживали і ніяких претензій на будинок не заявляли. У спірному будинку проживає позивач разом з дітьми.
На момент отримання свідоцтва про право на спадщину будинок потребував ремонту та відновлення. За період з 1993р. позивач відремонтувала будинок, провела газ.
Позивач неодноразово ставила перед відповідачами питання про документальне оформлення припинення права спільної сумісної власності на спірний будинок у зв'язку з виплатою позивачем відповідачам вартості їх часток, але дотепер вони ухиляються від цього оформлення.
Відповідач ОСОБА_3, яка проживає у Росії, позивачу ще в 2002 році, коли позивач просила у неї довіреність на переоформлення будинку, надіслала нотаріально посвідчену заяву, в якій вказала, що ніяких претензій на спірний будинок не має. Але ця заява не має ніякого правового значення.
Відповідач ОСОБА_2 також ухиляється від документального оформлення права власності позивача на спірний будинок.
Ринкова вартість спірного будинку на теперішній час складає 22000 грн.
На підставі зазначеного позивач просив припинити право спільної власності на АДРЕСА_1 у зв'язку з виплатою нею відповідачам вартості їх часток у праві спільної сумісної власності на будинок; визнати за нею право власності на будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач у судове засідання не з'явилась, надала заяву, у якій просила справу розглянути за її відсутністю, на задоволенні позовних вимог наполягає (ар.с.29).
Відповідачі у судове засідання не з'явились, надали суду заяви, в яких просили справу розглянути за їх відсутністю, позовні вимоги позивача та обставини, якими вони обґрунтовані визнали у повному обсязі (ар.с.31, 33).
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутністю, позовні вимоги позивача та обставини, якими вони обґрунтовані визнала у повному обсязі (ар.с.32). Відповідно до нотаріально посвідченої довіреності (ар.с.27), представник відповідача наділений правом визнання позову повністю або частково.
Враховуючи вищенаведене у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, справа підлягає розгляду в порядку ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів, наданих сторонами. В судовому засіданні досліджені всі докази, надані сторонами. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі доказів, наданих сторонами і досліджених під час судового засідання. Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана, довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачі не надали заперечень за позовом, тому обставини, на які посилається позивач за текстом позовної заяви суд вважає доведеними.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи у межах заявлених вимог. Кожна особа, що бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Відповідно до ст.31 ЦПК України відповідач вправі визнати позов протягом усього часу розгляду справи.
Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вивчивши доводи позивача, дослідивши письмові докази і оцінивши всі докази по справі в їх сукупності суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 належить на праві власності житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.01.1993р. (ар.с.5).
Даний факт також підтверджується реєстраційним посвідченням КП «Стахановське бюро технічної інвентаризації», в якому зазначено, що житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.01.1993р. (ар.с.6).
Відповідно до довідки квартального комітету №19 від 15.05.2013р., в будинку АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 з 13.01.1983року по теперішній час. Разом з нею проживають ОСОБА_5, 1980р.н. та ОСОБА_6, 1987 р.н. (ар.с.7).
Відповідно до ч.1, 2 ст.372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Відповідно до ч.3 ст.372 ЦК України, у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Відповідно до ч.1,2,3 ст.370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. А отже, суд доходить висновку, що обставини якими обґрунтовано позовні вимоги у повній мірі знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, що в свою чергу є підставою для задоволення позову у повному обсязі.
Оскільки відповідачі у справі позов визнали, а також те, що підстав вважати, що визнання позову суперечить закону, або ним будуть порушені чиїсь інтереси, не встановлено, його можна прийняти, а позов задовольнити.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, ч.4 ст.174, 209, 212- 215, 218, 292, 294, 296 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні, задовольнити.
Припинити право спільної власності на АДРЕСА_1 у зв'язку з виплатою ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вартості їх часток у праві спільної сумісної власності на будинок АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя