03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/11349/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Сирбул О.Ф.
Доповідач Кравець В.А.
21 серпня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
Головуючої - Кравець В.А.,
Суддів - Соколової В.В., Музичко С.Г.
при секретарі - Попандопало Ю.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА», треті особи: Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЛТА» про стягнення страхового відшкодування, з урахуванням індексу інфляції, три відсотка річних, витрат, пов'язаних із транспортуванням транспортного засобу та витрат на правову допомогу, -
У липні 2011 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просила стягнути з ВАТ «СК НОВА» на користь ПАТ «ОТП Банк» невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 14 988,37 грн., 3 % річних у розмірі 3 925,50 грн., інфляційну складову у розмірі 2 592,80 грн., суму витрат пов'язаних із транспортуванням пошкодженого транспортного засобу у розмірі 2 000,00 грн., стягнути з ВАТ «СК «НОВА» на її користь витрати на правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
В мотивування вимог посилалася на те, що у зв'язку з тим, що третя особа - банк, який є вигодонабувачем за страховим договором за весь цей час не зробив жодних дій щодо повного виконання договору, вона вимушена скористатися своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 636 ЦК України, яка дає змогу вимагати виконання такого договору.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 19 червня 2013 року - в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на те, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, а його висновки не відповідають обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам.
Вказує на те, що відповідно до Звіту відсоток зносу дорівнює нулю, але суд також погоджувався із формулою розрахунку збитків, наданою відповідачам, згідно якої відсоток зносу - 3,33 %.
Крім того, судом першої інстанції було безпідставно не взято до уваги висновок КНДІСЕ № 2157/13-54 від 15.05.2013 p., згідно якого вартість придатних до подальшої експлуатації складових автомобіля станом на 18 березня 2010 р. (момент настання страхового випадку) становить 31 041,93 грн.
Зазначила, що її розрахунки щодо інфляційних збитків є правильними, оскільки протилежного суду не надано.
В судовому засіданні представник апелянта скаргу підтримав.
Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем не доведено ті обставини, на які вона посилалася як на підставу задоволення своїх вимог.
Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.
Судом встановлено, що 31 липня 2006 року ОСОБА_1 уклала договір купівлі-продажу автомобіля PEUGEOT 307 XS 2.0 E, д.н.з.НОМЕР_1 з ТОВ «ІЛТА» відповідно до якого зобов'язалась не пізніше 10 робочих днів з моменту укладення отримати схвальне рішення кредитного комітету обраного нею банку, на отримання від банку грошового кредиту у сумі, що відповідає 100 % загальної суми ціни цього договору.
На виконання вищевказаного договору, позивач 11.08.2006 року уклала кредитний договір № CL004/525/2006 з АКБ «Райффайзенбанк Україна» відповідно до якого, був наданий кредит у розмірі 26 504,00 доларів США для купівлі автомобіля.
11 серпня 2006 року ОСОБА_1 уклала договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 2719 з ВАТ СК «НОВА» відповідно до якого, ліміт страхових сум по відношенню до окремих періодів страхування.
Відповідно до додаткової угоди від 10.06.2009 року до страхового договору, було змінено ліміт страхової суми у період з 11.08.2009 року по 10.08.2010 року, яка була визначена у розмірі 91 000,00 грн.
19.03.2010 року відповідачем AT «СК «НОВА» було отримано від позивача ОСОБА_1 повідомлення про подію із транспортним засобом, яка мала місце 18.03.2011 року із застрахованим автомобілем.
Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу № 32С/03 ОЦ ринкова вартість автомобіля, тобто дійсна вартість залишків пошкодженого автомобіля, нa момент пошкодження становить 43 000,00 грн.
Згідно Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ № 32С/03 від 23.03.2010 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 96 891,18 грн.
Отже, автомобіль поніс повну конструктивну загибель, у зв'язку із тим, що відновлювальний ремонт перевищує 70 % ринкової вартості автомобіля.
Згідно п. 8.7 Договору у разі повної конструктивної загибелі застрахованого транспортного засобу та/або додаткового обладнання, Страховик здійснює виплату страхового відшкодування у розмірі страхової суми, зменшеної на відсоток зносу застрахованого засобу за проміжок часу з першого дня поточного року страхування до дня настання повної конструктивної загибелі застрахованого транспортного засобу, з вирахуванням встановленої франшизи та вартості залишків пошкодженого транспортного засобу, при цьому залишки транспортного засобу залишаються у Страхувальника. Вартість залишків застрахованого транспортного засобу визначається шляхом проведення авто товарознавчої експертизи, або за письмовою угодою Страховика в Страхувальника.
Так, після встановлення причин, обставин страхового випадку, розміру збитку та отримання всіх документів Страховиком було прийнято рішення про виплату Страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 44 969, 70 грн. (91 000,00 грн. - (91 000,00 грн. * 3,33%) - 43 000,00 грн.), де 91 000,00 грн. - вартість транспортного засобу, 3,33% - відсоток зносу, 43 000,00 грн. - вартість залишків пошкодженого транспортного засобу, шляхом перерахування ПАТ «ОТП Банк», яке згідно із Договором є вигодонабувачем.
BAT «Страхова компанія «НОВА» листом № 1342/1/17-11 від 18.05.2011 року повідомило позивача про прийняття рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 44 969,70 грн.
Таким чином, вимоги про нарахування інфляційних збитків та 3% річних є безпідставними, оскільки відповідач зобов'язання по Договору виконав повністю та відповідно до законодавства України не передбачено можливості відшкодування шкоди з урахуванням індексу інфляції, оскільки дія ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, що передбачає обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми не розповсюджується на правовідносини, що виникають у зв'язку із заподіянням шкоди, і може застосовуватись лише при порушенні зобов'язання за договором.
Згідно п. 3.3.2. Договору страхування підлягають відшкодуванню страховиком матеріальні збитки страхувальника внаслідок настання страхового випадку, а саме з транспортування пошкодженого застрахованого транспортного засобу, якщо він не може рухатися власним ходом, до найближчого місця ремонту (зберігання).
Вимоги про стягнення витрат на евакуатор, є необґрунтовані, оскільки з наданих документів не зрозуміло, до якого місця було транспортовано пошкоджений автомобіль, обґрунтування розміру ціни в розрахунковій квитанції № 912234.
Згідно висновку КНДІСЕ № 2157/13-54 від 15.05.2013 року вартість придатних до подальшої експлуатації складових автомобіля складала станом на 15 березня 2010 року - 31 041,93 грн.
Проте, колегія суддів погоджується з тим, що висновок не може бути доказом у розумінні ст.57 ЦПК України, оскільки експерт ОСОБА_2 не зміг дати відповідь чому було застосовані «Державний бюлетень приватизації» при визначені вартості автомобіля після ДТП, чому ним було визначено, та за якою Формулою питому частку неушкоджених складових в розмірі 32 % було застосовано та звідки взагалі було взято до уваги таблицю, яка відображена на сторінці 4 експертизи.
В ремонтній калькуляції, яка додається до Висновку, вказано, що вартість запчастин складено на підставі прайс-листу від 19.04.2013 року, тобто експертом ОСОБА_2 було необґрунтовано взяте вартість запчастин за 2013 рік, адже ДТП сталося в 2010 році, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість вартості нових запчастин пошкодженого автомобіля, вказаних у Висновку. Так, експертом не було вирахувано вартість нових запчастин автомобіля, які були чинні у 2010 році, на підставі інших довідкових джерел інформації, передбачених Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
З тексту Висновку не зрозуміло, яким чином було вирахувано вартість придатних до експлуатації пошкоджених частин автомобіля, адже не вказано розрахунок, за яким було визначено відсоток в процентному співвідношенні в розмірі - 32 %.
Крім того, як вірно підкреслив суд першої інстанції, питому частку складових пошкодженого автомобіля було складено на підставі «Державного бюлетеню приватизації» № 1 1998 року, хоча дане джерело не зазначено в експертизі, як інформаційне джерело, яке може використовуватися при проведенні експертизи.
Підсумовуючи викладене, апеляційна інстанція погоджується з тим, що експертом вираховувалася приблизна вартість придатних до експлуатації пошкоджених частин автомобіля, яка може не співпадати із реальною ринковою вартістю, тоді як Звіт про оцінку риночної вартості транспортного засобу 32С/03 ОЦ від 15.03.2010 року, згідно якого було встановлено реальну вартість залишків пошкодженого автомобіля, є обґрунтованим доказом по справі.
Оскільки позов є необґрунтований, обставини викладені в ньому не доведені та не підтвердженні належними доказами, то і вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу задоволенню також не підлягають.
В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відсутні в апеляційній скарзі доводи, які б давали підстави до скасування рішення суду, оскільки при розгляді справи у апеляційному суді скаржник не надав будь - яких переконливих доказів на спростування висновків суду першої інстанції.
Окрім того, зміст позовної заяви зводиться до порушення прав банку, на користь якого позивачка просила стягнути невиплачене страхове відшкодування без делегування їй таких прав з боку банку ПАТ «ОТП Банк».
Отже, суд першої інстанції всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 червня 2013 року в справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий Судді