АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-11958 Головуючий у1-й інстанції - Парамонов М.Л.
Доповідач - Пікуль А.А.
20 серпня 2013 року. Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Пікуль А.А.
суддів Мазурик О.Ф.
ПрокопчукН.О.
при секретарі Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 7 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, Приватне акціонерне товариство "Українська екологічна страхова компанія", Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 7 травня 2013 року відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, Приватне акціонерне товариство "Українська екологічна страхова компанія", Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, про задоволення заявленого позову у повному обсязі (а.с.65-70).
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення представника позивача, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, відповідача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
При ухваленні рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.
23 березня 2012 року на перехресті вулиць Березняківська - Шумського у м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) - зіткнення автомобіля "Фольксваген-Кадді" державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6 та автомобіля КІА "Маджентіс"державним номерний знак НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_5, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
ДТП сталася з вини ОСОБА_5, який порушив п. 2.1, дод. 1, п. 16.11 ПДР України.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 була застрахована у ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія", поліс № АА/5948604 від 8 вересня 2011 року строком дії з 9 вересня 2011 року по 8 вересня 2012 року з лімітом майнової відповідальності 50 000 грн., франшиза 1 000 грн.
Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Фольксваген-Кадді", державний номерний знак НОМЕР_3, внаслідок ДТП складає 43 788 грн. 60 коп. (а.с. 5-8).
За встановлених обставин, враховуючи, що позов до винної особи пред'явлений у межах ліміту відповідальності страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а також ту обставину, що позивач отримав від власника майна довіреність на право розпорядження автомобілем "Фольксваген-Кадді", державний номерний знак НОМЕР_3, 3 квітня 2012 року, тобто після ДТП, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, зокрема: подія ДТП, вина ОСОБА_5 у скоєнні ДТП, наявність полісу № АА/5948604 від 8 вересня 2011 року строком дії з 9 вересня 2011 року по 8 вересня 2012 року, відповідно до якого цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 була застрахована у ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія", доведені.
Висновки суду щодо підстав для відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5 у межах ліміту відповідальності страховика - ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія", відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин в цій частині застосовані правильно.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення враховуючи наступне.
Відповідно до положень ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі: Закон) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Тобто, виходячи із суті такого страхування, Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.
Відповідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За змістом положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ст. 1194 ЦК України питання відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування; у разі відсутності такої згоди за її заявою до субсидіарної відповідальності залучається страховик.
В даному випадку за заявою ОСОБА_5, який не визнавав пред'явлені до нього вимоги, ухвалою суду (журнал с/з від 28.11.2012 року, а.с. 21) до участі у справі в якості третьої особи було залучено ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія".
Крім того, ухвалою суду (журнал с/з від 21.02.2013 року, а.с. 32-33) до участі у справі в якості третьої особи було залучено Моторне (транспортне) страхове бюро України.
Таким чином, судом першої інстанції правильно урахована відповідальність страховика відповідно до полісу № АА/5948604 від 8 вересня 2011 року строком дії з 9 вересня 2011 року по 8 вересня 2012 року та відповідальність Моторного (транспортного) страхового бюро України у разі відсутності, неплатоспроможності страховика.
Водночас, позивач на власний розсуд не скористався передбаченим ст. 33 ЦПК України правом заявити клопотання про залучення ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія" та Моторного (транспортного) страхового бюро України до участі у справі як співвідповідачів.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5 на суму франшизи - 1000 грн., яка не підлягає відшкодуванню страховиком, суд першої інстанції виходив з того, що шкода майну - автомобілю "Фольксваген-Кадді", державний номерний знак НОМЕР_3, була заподіяна 25 березня 2012 року, а майнові права на указаний автомобіль ОСОБА_4 отримав від власника автомобіля на підставі довіреності, виданої 3 квітня 2012 року.
Такий висновок суду є правильним, оскільки на момент заподіяння шкоди автомобілю "Фольксваген-Кадді", державний номерний знак НОМЕР_3, ОСОБА_4 не був власником цього майна, а також не був власником майнових (речових) прав на це майно, тому він не має права вимоги за даним позовом. Видана позивачу власником автомобіля "Фольксваген-Кадді", державний номерний знак НОМЕР_3, 3 квітня 2012 року довіреність (а.с. 9) дає ОСОБА_4 право пред'явити даний позов в інтересах власника майна, а не у своїх інтересах.
Таким чином, доводи апеляційної скарги у цій частині також є безпідставними.
Інших доводів щодо неправильності оскаржуваного рішення апеляційна скарга не містить.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підставдля скасування оскаржуваного рішення немає.
Керуючись ст.303, 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 7 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Пікуль А.А.
Судді: Мазурик О.Ф.
ПрокопчукН.О.