1[1]
14 серпня2013 року Апеляційний суд міста Києва в складі:
головуючого судді: Чорного О.М.,
за участю:
особи, яка притягується
до відповідальності ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 12 червня 2013 року, -
05 квітня 2013 року відносно директора ТОВ «Едельвейс-2003»ОСОБА_1 складено протокол № 5 серії КР№105493 про адміністративне правопорушення, оскільки остання, в порушення вимог п. 1.2, 1.6 ст.1, п. 3.1-3.5 ст.3; п. 4.2-4.4 ст. 4; п.п. 8.1.1-8.1.2, п.8.1.4 п.8.1 ст.8, ст.. 17, ст.. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року, п.163.1 ст. 163, п. 164.1, п. 164.2 ст. 164, ст.. 167, 168, 171 Податкового Кодексу України, ч.1 ст. 163-4 КУпАП, не утримувала та не перераховувала податок на доходи фізичних осіб за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 9, на суму 3199,00 грн., що виявлено актом фактичної перевірки від 13.03.2013 року за №460/1740-32376762.
Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 12.06.2013 року було визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 163-4 КУпАП. та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Не погодившись із вказаним рішенням, 09.07.2013 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу з доповненнями, в якій міститься клопотання про поновлення строку на оскарження постанови, в якій вона просить скасувати постанову суду та провадження по справі закрити за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення. Посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, на незаконність та необґрунтованість прийнятого рішення, на те, що судом не повно з'ясовані усі фактичні обставини справи, не досліджено і не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, вказує, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що протокол не підписано ОСОБА_1, а також не було зроблено запису про відмову від підпису, тобто суд не перевірив правильність складання протоколу на інших матеріалів справи. Крім того, вказує, що районний суд розглянув справу за її відсутності, і про прийняте рішення судом першої інстанції вона дізналася 01.07.2013 року, та досі його не отримала. Зазначає, що Акт фактичної перевірки був складений ДПІ у Деснянському районі упереджено та без достатніх підстав, що потягло складенню неправомірного протоколу, оскільки остання вказує, що не укладала трудового договорю з ОСОБА_3 та не виплачувала йому зарплати.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до відповідальності та її захисника, на підтримку апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, вважаю, що строк на оскарження слід поновити, а апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді по даній категорії справ може бути оскаржена особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення, а апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Доводи ОСОБА_1 щодо поважності причини пропуску строку на оскарження постанови суду від 12.06.2013 року є обґрунтованими, а тому строк на оскарження підлягає задоволенню.
Згідно положень ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясовувати питання: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції не дотримався вище зазначених вимог закону та дійшов необґрунтованих висновків про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 163-4 КУпАП.
Зокрема, районний суд не дослідив і не перевірив матеріали справи щодо підстав притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, так як відповідно до матеріалів справи трудового договору між директором ТОВ «Едельвейс-2003» ОСОБА_1 та громадянином ОСОБА_3 не укладалося, заробітної плати вона йому не виплачувала, а тому і не нараховувався податок з доходу, який отримував останній.
Крім того, відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення підтверджується також постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2013 року, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби від 15.03.2013 року.
Тому суд, погоджуються з доводами апелянта про те, що акт фактичної перевірки, складений ДПІ у Деснянському районі, а також протокол про адміністративне правопорушення складений упереджено та без достатніх на те підстав.
З огляду на наведене щодо недотримання судом першої інстанції положень ст. 245 КУпАП та обґрунтованості доводів клопотання і апеляції, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, з постановленням нового рішення, яким слід закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-4 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Києві від 12.06.2013 року та її апеляційну скаргу - задовольнити.
Постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 12.06.2016 року, якою було визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 163-4 КУпАП. та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, - закрити на підставі ст. 247 п. 1 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Чорний
Справа №33/ 796/1049/2013
Категорія КУпАП: ч.1 ст. 163-4 КУпАП
Головуючий у першій інстанції - Клочко І.В.
Доповідач: Чорний О.М.