Апеляційний суд міста Києва
Справа № 22-ц/796/9086/2013 Головуючий у 1-ій інстанції - Богдан О.О.
Доповідач - Кабанченко О.А.
6 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Кабанченко О.А.
суддів - Білич І.М.,
Рейнарт І.М..
при секретарі - Мурга М.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 травня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 в особі законного представника ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Оболонської районної державної адміністрації в м. Києві, про усунення перешкод у володінні та користуванні жилим приміщенням та виселення.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 21 травня 2013 року задоволено позов ОСОБА_4, зобов'язано ОСОБА_5, ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_6 усунути перешкоди ОСОБА_4 у володінні та користуванні жилим приміщенням, яке складається із жилої кімнати, площею 11, 6 кв.м., в квартирі № 3 в будинку АДРЕСА_1
Виселено ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 з кімнати, площею 11, 6 кв.м., в квартирі № 3 в будинку АДРЕСА_1
Вирішене питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення. Вважає, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, не відповідає нормам матеріального та процесуального права, обставинам справи. Посилається на те, що суд не провів дослідження на предмет законності вселення ОСОБА_4 в кв. №3 по АДРЕСА_1, з'ясував питання щодо перебування ОСОБА_4 на квартирному обліку, існування у нього потреби у поліпшенні житлових умов, підстави, з яких Пуща-Водицька селищна рада дозволила приватизувати квартиру ОСОБА_4, в якого був відсутній ордер на вселення в дане жиле приміщення. Зазначає, що судом проігноровано існування іншого поповерхового плану, складеного за підписом керівника Поліщук та техніка ОСОБА_7, раніше ніж план, наданий позивачем, і на ньому кв.№2, а не кв.№3 є двокімнатною. Також вказує про те, що судом не вирішено питання, заявлене в суді відповідачами, про набуття ними права на спірну кімнату за набувальною давністю згідно ст..344 ЦК України, хоча судом було встановлено факт добросовісного заволодінням чужим нерухомим майном і відкритого, безперервного володіння нерухомим майном, а саме спірної кімнати, протягом десяти років з боку відповідачів.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 17 серпня 2001 року на засіданні профкому та адміністрації ДП Санаторія «ім. І Травня» було надано позивачу вільну квартиру № 3 в будинку АДРЕСА_1 (а.с. 84).
21 грудня 2001 року розпорядженням виконкому Пуща-Водицької селищної ради Подільського району ОСОБА_4 передано у приватну спільну власність квартиру № З по АДРЕСА_1 (а.с. 80).
Дані обставини не заперечувались сторонами в справі.
Квартира № 3 вбудинку АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом на право власності на житло (а.с. 5)
Згідно технічного паспорту на приватизовану квартиру, квартира № 3 в будинку АДРЕСА_1 має загальну площу 43, 4 кв.м., складається із однієї кімнати житловою площею 11, 6 кв. м., кухні 11, 3 кв. м., передпокою 5, 5 кв. м., веранди 15, 0 кв. м. (а.с. 7).
Спірна кімната, площею 11,6 кв.м, відноситься за технічним паспортом до квартири №3 будинкуАДРЕСА_1, і є власністю ОСОБА_4
Позивач несе витрати по сплаті житлово-комунальних послуг за свою квартиру, в тому числі за спірну кімнату, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с. 10, 81-82).
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 12 березня 2002 року квартира № 2 в будинку АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_5
Згідно технічного паспорту квартира № 2 будинку АДРЕСА_1, загальною площею 33, 7 кв. м, складається із однієї кімнати житловою площею 12,9 кв. м., кухні 6, 5 кв. м., веранди 10, 0 кв. м, (а.с. 25).
Станом на 17 квітня 2013 року у квартирі № 3 в будинку АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, що підтверджується довідкою форма № З КП «Оболоньжитлоексплуатація».
Актом обстеження технічного стану несучих та огорожуючих конструкцій квартири № 2 в житловому будинку АДРЕСА_1 від 08 червня 2006 року № 139/72, встановлено, що квартира № 2 є двокімнатною, проте довідка складена по факту. (а.с. 34-36)
Відповідно плану за поверхами на будинок АДРЕСА_1, квартири сторін є сусідніми та межують між собою кімнатами площею 12.9 кв. м. та 11. 6 кв. м. (а.с. 7).
У лютому 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом. В обгрунтування позовних вимог зазначав, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 21 грудня 2001 року йому належить однокімнатна квартира № 3 в будинку АДРЕСА_1, яка має загальну площу 43,4 кв.м, та складається із кухні, площею 11,3 кв. м., передпокою 5,5 кв. м., жилої кімнати, площею 11,6 кв. м., веранди площею 15,0 кв. м. При вселенні до квартири позивачем було виявлено, що у зв'язку із незаконним переплануванням шляхом демонтування вхідних дверей та замурування цеглою дверного отвору між кухнею та житловою кімнатою, здійсненим відповідачами, відсутній доступу до кімнати, площею 11, 6 кв. м., чим порушено право позивача на володіння та користування квартирою. Просив постановити рішення, яким зобов'язати відповідачів усунути перешкоди позивачу у володінні та користуванні жилим приміщенням, яким є жила кімната, площею 11,6 кв.м., в квартирі № 3 в будинку АДРЕСА_1; виселити відповідачів з вказаної кімнати.
Ухвалою суду від 24 квітня 2013 року прийнята відмова ОСОБА_4 від позову та закрите провадження в справі в частині вимог про зобов'язання здійснити роботи щодо повернення в попередній стан планування квартири №3 у будинку АДРЕСА_1 згідно плану за поверхами та відповідно технічного паспорту на квартиру №3 шляхом відновлення дверного отвору до жилої кімнати у квартирі №3 та замурування самовільно зробленого отвору до жилої кімнати квартири №3 із квартири №2.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду, вважає, що вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції неповно досліджені обставини справи, оскільки не були досліджені питання законності вселення позивача, наявності у нього ордеру на спірне жиле приміщення, перебування його на квартирному обліку, законності приватизації квартири позивачем, судова колегія відхиляє, зважаючи на те, що питання, на які посилається відповідач, не були предметом розгляду в даній справі, оскільки такі позовні вимоги сторонами не заявлялись.
При вирішенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні спірною кімнатою, суд виходив з того, що позивач є власником цієї кімнати, і на час розгляду справи його право власності не припинене в установленому законом порядку, свідоцтво про право власності не скасоване.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що наданий позивачем план квартири, що міститься у технічному паспорті на його квартиру, відрізняється від іншого плану, і на думку відповідача, наданий позивачем план є підробленим, не впливають на правильність висновків суду, оскільки не підтверджені належними доказами.
Доводи апеляційної скарги про те, що рішенням суду без проведення відповідного експертного дослідження, проведено перепланування квартир №2 і №3 по вул. Червонофлотській, не відповідають змісту рішення суду, яким вимоги щодо перепланування не розглядались, а від позовних вимог про зобов'язання здійснити роботи щодо повернення в попередній стан планування квартири №3 у будинку АДРЕСА_1 шляхом відновлення дверного отвору до жилої кімнати у квартирі №3 та замурування самовільно зробленого отвору до жилої кімнати квартири №3 із квартири №2 позивач відмовився і відмова була прийнята судом ухвалою суду від 24 квітня 2013 року.
Не є підставою для скасування рішення суду та відмови у задоволенні позову і та обставина, що відповідачами зроблений ремонт у спірній кімнаті і понесені ними витрати не відшкодовані, на що є посилання в апеляційній скарзі, оскільки відповідачі не позбавлені права звернення до суду з відповідними вимогами.
Не погоджується судова колегія і з доводами апеляційної скарги щодо необхідності застосування в даній справі положень закону про позовну давність, оскільки судом встановлено, що порушення права позивача має тривалий характер і продовжувалось на час розгляду справи.
Безпідставними є доводи скарги про те, що судом не вирішене питання про набуття відповідачами права на спірну кімнату за набувальною давністю, оскільки такі позовні вимоги ними заявлені не були.
З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: