03680 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа №756/3112/13-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/7594/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Луценко О.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Побірченко Т.І.
07 серпня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
у складі: головуючої судді Побірченко Т.І.
суддів Соколової В.В., Кабанченко О.А. при секретарі Мурзі М.В.
за участю: представника відповідача - Палійчук Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Коломийська швейна фабрика» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
У лютому 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Коломийська швейна фабрика» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні у сумі 24 377,78 грн. Посилається на те, що з 16 серпня 2000 року працював у відповідача на посаді юрисконсульта, 13 серпня 2001 року подав заяву про звільнення за власним бажанням з цієї ж дати, проте, при звільненні ПАТ «Коломийська швейна фабрика» порушило положення ст.ст.116,117 КЗпП України.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 10 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
В судове засідання позивач ОСОБА_4 не з'явився повторно, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується зворотною розпискою, про причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Встановлено, що позивач ОСОБА_4 з 16.08.2000 року по 13.08.2001 року працював у відповідача на посаді юрисконсульта по трудовій угоді строком на один рік, звільнений з 13.08.2001 року на підставі власної заяви. З 19 лютого 2001 року по 17 березня 2001 року позивачу надавалася відпустка для здачі екзаменів в Івано-Франківському інституті.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 березня 2012 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2012 року, яке набрало законної сили, встановлено відсутність заборгованості по виплаті позивачу заробітної плати і своєчасного розрахунку з ним при звільненні.
Відповідно до листа Територіальної державної інспекції з питань праці в Івано-Франківській області від 05 березня 2012 року, в ході проведеної 11-15 травня 2007 року перевірки дотримання вимог трудового законодавства на ЗАТ «Коломийська швейна фабрика» встановлено, що заборгованості по виплаті заробітної плати перед працівниками фабрики за минулий період, крім заборгованості за 2002-2004 роки в сумі 3000 грн. не було. Доказів, розрахунків, які б підтверджували невиплату позивачу нарахованої заробітної плати, немає.
Позивач вважає, що остаточний розрахунок відповідач з ним провів 04.01.2013 року, на виконання рішення Апеляційного суду м.Києва від 18 грудня 2012 року сплативши 26,45 грн.. Як вбачається з вказаного рішення, були визнані неправомірними дії відповідача щодо нарахування заробітної плати позивачу за серпень 2001 року, виходячи з розміру посадового окладу 145,00 грн. на місяць та зобов'язано відповідача провести перерахунок заробітної плати позивачу за серпень 2001 року, виходячи з розміру його посадового окладу 209,30 грн.. Проте, зазначене не свідчить про затримку розрахунку при звільненні позивача 13 серпня 2001 року, а свідчить про неправильність нарахування йому заробітної плати за серпень 2001 року.
Доводи апеляційної скарги висновків суду в оскаржуваному рішенні щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не спростовують. Підстав для скасування рішення суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.
Керуючись ст.ст.307,308,313,314,317,319 ЦПК України, колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
В касаційному порядку може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий-
Судді-