Справа №2/489/2306/13
Ленінський районний суд м. Миколаєва
54018, м. Миколаїв , вул. вул. 28-ої Армії, 16
19 серпня 2013 р. м. Миколаїв
Ленінський районній суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді - Коновця М.С.
при секретарі - Михайловій А.О.
за участю:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
За позовом: ОСОБА_1;
До відповідача: ОСОБА_2;
про визначення ідеальних часток земельної ділянки.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та їх представників, суд встановив наступне:
ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_2 про визначення ідеальних часток земельної ділянки.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає що її чоловіку ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належала земельна ділянка, яка розташована у АДРЕСА_1. ОСОБА_3 помер, після його смерті відкрилася спадщина.
Позивач вказує, що коли вона звернулась до нотаріальної контори для оформлення свого права на спадщину, нотаріус їй роз'яснила, що не може видати свідоцтво про право на спадщину на частину земельної ділянки, оскільки у спільній сумісній власності не визначено частку її чоловіка.
З урахуванням вищезазначеного позивач звернулась до суду, та просить суд визначити ідеальні частки в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, яка розташована у АДРЕСА_1, а саме те , що її чоловіку належить 9/20 частка, а відповідачу 11/20 частка.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини третьої статті 174 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно з державним актом на земельну ділянку від 04.05.2005 р. серії ЯА № 068511 ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка, яка розташована у АДРЕСА_1.
Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 30.08.2012 р. - ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а/з 3572). Після його смерті відкрилася спадщина.
Враховуючи характер правовідносин, що склалися між сторонами, суд вважає, що до останніх слід застосовувати положення ст. 357 ЦК України.
Так, ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Листом ВССУ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" за № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 р. визначено, що відповідно до ст. 1226 ЦК частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
Частинами 1, 2 ст. 71 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.
У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.
Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.
При цьому визначення судами частки у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно (квартиру) за померлими суперечить вимогам ст. 3 ЦПК, статей 27- 31 ЦПК, оскільки судом вирішується питання про права осіб, які не є сторонами процесу та у зв'язку зі смертю не мають цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності.
Оскільки ОСОБА_3 належало 9/20 будинку, який розташований на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1, суд вважає, що його частка у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, яка розташована у АДРЕСА_1 також складала - 9/20
Враховуючи вищевикладене, дослідивши докази, долучені до справи, щодо їх належності та допустимості оцінивши їх в сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 14, 60, 62, 212-214 ЦПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визначити, що частка ОСОБА_2 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, яка розташована у АДРЕСА_1 становить 11/20.
3. Визначити, що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а/з 3572 від 30.08.2012 р.) в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, яка розташована у АДРЕСА_1 становила 9/20.
4. В решті - відмовити.
Повний текст складено 20.08.2013 р.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя